Справа   № 2-4660/10  

  РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  30 червня 2010 року   Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:  

головуючого - судді  Міщенко Т.М.,    

при секретарі –  Каменєвій Н.В.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі цивільну справу за позовом   ОСОБА_1   до Управління пенсійного фонду України в м. Мелітополі Запорізької області про поновлення строку на звернення до суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги,  

встановив:  

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати бездіяльність відповідача щодо здійснення перерахунку та виплати йому у повному обсязі надбавки до пенсії згідно з Законом України «Про соціальний захист дітей війни» протиправною та зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у м. Мелітополі Запорізької області нарахувати та виплатити йому недоплачену щомісячну соціальну допомогу з   01.01.2006 р. до 01.   04   .2010   р., обчислюючи її з урахуванням підвищення в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, визначеної відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а також прийняти рішення про подальше призначення та виплату соціальної допомоги починаючі з   01.01.2010 р.     та поновити строк на звернення до суду за захистом порушених прав починаючи з   01.01.2006   р.,   посилаючись на те, що він відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відноситься до категорії дітей війни і йому з   01.01.2006   р. щомісячно повинна виплачуватись соціальна допомога в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 р. встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком включається до числа державних соціальних гарантій і не може бути нижчим від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Згідно частини 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. З урахуванням вимог цих законів, та відповідно до діючого законодавства розмір мінімальної пенсії за віком складав в період з 01 січня по 01.04.2006 р. 350 грн., з 01 квітня по 01.10.2006 р. 359 грн., з 01 жовтня по 31.12.2006 р. 366 грн., з 01 січня по 01.04.2007 р. 380 грн., з 01 квітня по 01.10.2007 р. 406 грн. і з 01 жовтня по 31.12.2007 р. 411 грн., з 01 січня по 01.04.2008 р. 470 грн., з 01 квітня по 01.07.2008 р. 481 грн., з 01 липня по 01.10.2008р. 482 грн., з 01 жовтня по 31.12.2008 р. 498 грн. Позивачу соціальна допомога в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком в 2006-2007 роках взагалі не виплачувалась. Законами України «Про державний бюджет на 2006 рік» та «Про державний бюджет на 2007 рік» було зупинено дію Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в частині виплати цій категорії осіб щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Та, Конституційний Суд України своїм рішенням № 6-пр/2007 від 09.07.2007 р. визнав такими, що не відповідають Конституції України і є неконституційними положення п.12 ст.71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», якими зупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене. В 2008 р. позивачу частково виплачувалась соціальна допомога, а саме: в січні-березні щомісячно по 47 грн., замість 141 грн., в квітні-червні щомісячно по 48,10 грн. замість 144,30 грн., липні-вересні щомісячно по 48,20 грн. замість 144 грн. та в жовтні-грудні 2008 р. щомісячно по 49,80 грн., замість 149,40 грн., а всього за 2008 р. йому виплачено 579,30 грн. Таким чином, позивачу не доплачено підвищення до пенсії за 2008 р. в розмірі 1158,60 грн. З січня по грудень 2009 р. позивачу виплачувалась допомога в розмірі 49,80 грн. щомісяця замість 149,40 грн., а всього за 2009 р. йому не доплачено 1195,20 грн. За січень-березень 2010 р. позивачу повинні виплачувати доплату до пенсії по 149,40 грн. щомісяця, а фактично виплачували по 49,80 грн., недоплата становить по 199,20 грн. щомісячно. Загальна сума недоплати за 2006-2009 роки та січень-березень 2010 р. складає   5485,50 грн.   Конституційний Суд України своїм рішенням № 6-пр/2007 від 09.07.2007 р. визнав такими, що не відповідають Конституції України і є неконституційними положення п.12 ст.71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», якими зупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене. Крім того, позивач просить поновити йому строк на звернення до суду з позовом, посилаючись на те, що він не міг звернутись раніше до суду з позовом в зв’язку з тим, що про належні йому, як дитині війни, виплати йому ніхто не повідомляв. Більше того, його законні права були обмежені шляхом прийняття окремих неконституційних положень нормативно-правових актів вищої сили. І тільки після висвітлення зазначених подій у пресі у зв’язку з ухваленням відповідного рішення Конституційним Судом України позивачка дізнався про порушення його законних прав та інтересів.  

В судове засідання позивач не з’явився, просить слухати справу у його відсутність, на позові наполягає.  

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, від нього надійшла заява, в якій просить слухати справу у його відсутність, позов не визнав, посилаючись на те, що фінансування виплат соціальної допомоги дітям війни проводиться з державного бюджету, а не з бюджету Пенсійного Фонду України. На 2006-2007 рр. не був визначений механізм розрахунку та виплати вищевказаної соціальної допомоги, не визначено який орган, з яких джерел повинна призначатись 30% доплата до пенсії. В 2008 р. питання нарахування та виплати соціальної допомоги дітям війни законодавчо врегульовано і їм щомісячно проводиться доплата до пенсії в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Розмір зазначеного підвищення становить з 01.01.2008 р. – 47 грн. (470 х 10%), з 01.04.2008 р. – 48,10 грн. (481 х 10%). Після ухвалення рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. постановою КМУ від 28.05.2008 р. № 530 розмір надбавки до пенсії дітям війни встановлений з 22.05.2008 р. – 48,10 грн., з 01.07.2008 р. – 48,20 грн., з 01.10.2008 р. – 49,80 грн. Ці надбавки до пенсії позивачу виплачуються. Крім того, відповідач вважає, що позивач без поважних причин пропустив строк позовної давності.  

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов слід задовольнити частково.  

ОСОБА_1   відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відноситься до вказаної категорії осіб, що підтверджується посвідченням   НОМЕР_1   /а.с. 8/.  

Відповідно до ст.6 цього Закону дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.  

В 2006-2007 рр. позивачу підвищення до пенсії взагалі не виплачувалось, а з 2008 р. розмір підвищення пенсії склав 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.  

Представник відповідача обґрунтовано посилався на те, що позивачем безпідставно пропущений строк позовної давності, встановлений ст. 257 ЦК України.  

Згідно ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу і встановлюється тривалістю у три роки.  

Позивач не надав суду доказів того, що він пропустив строк позовної давності з поважних причин. Не можна визнати поважною ту причину, що позивач не звернувся до суду за захистом своїх прав, тому, що йому не повідомили про належні йому, як дитині війни, виплати, та він не знав про порушення його права. Позивач мав можливість своєчасно дізнатися про це із засобів масової інформації, рішення Конституційного Суду України оприлюднюються. Крім того, він мав можливість звернутися за консультацією до юристів. Відповідно до п.4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.  

Посилання позивача на те, що неодержані своєчасно суми пенсії з вини органу, що її призначає або виплачує, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком безпідставне. В даному випадку мова йде про підвищення пенсії з виплати розмірів якого виник спір.  

Оскільки   ОСОБА_1   звернувся до суду   27.05.   2010   р., суд вважає, що позовні вимоги слід розглядати по суті лише в межах трьохрічного строку, а в поновленні пропущеного строку з   01.01.2006р. по   27.05.   2007   р. слід відмовити.  

Законом України «Про державний бюджет України на 2006 рік» було зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», однак Законом України від 19.01.2006 р. № 3367-ІV дію статті було відновлено, але встановлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим ст. 5, запроваджується з 01.01.2006 р., а статтею 6, - у 2006 р. поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної ради України з питань бюджету. Однак, протягом 2006 р. Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів відповідних нормативно-правових актів не видавалося.  

Дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 р. була призупинена п. 12 ст. 71 і ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».  

Проте, Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 р. положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» щодо призупинення дії положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнанні неконституційними.  

Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік» ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладена в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни».  

Рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р. визнано неконституційними положення Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік» в частині зміни розміру соціальної допомоги у 2008 р. Таким чином відновлено дію ст. 6 Закону України № 2195- ІV.  

Ніяких змін щодо нарахування підвищення пенсії після прийняття  Конституційним судом рішення № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р. до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не  вносилось. Вищевказані положення Закону мають силу та не були призупинені.  

Вищевказаними рішеннями Конституційного Суду України встановлено, що вони мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей законів, що визнані неконституційними. Оскільки предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, Кодексі, то цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов’язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України.  

Отже, Положення Законів України про державний бюджет України на відповідний рік, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України цього рішення, тобто з 09.07.2007 р. та з 22.05.2008 р.  

Взагалі право   ОСОБА_1   на отримання соціальної допомоги відповідачем не оспорюється. Посилання відповідача на те, що Законом України про державний бюджет на 2007 р. дія правової норми про виплату дітям війни соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком була зупинена, не було розроблено механізм виплати цієї допомоги та не були передбачені кошти на ці витрати в державному бюджеті, а також про те, що Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік» встановлено інші розміри надбавки до пенсії дітям війни і вони зараз виплачуються, безпідставні.  

Відповідно до ст.22 Конституції України права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.  

Відповідно до ст. 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.  

Статтею 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» встановлено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.  

Відсутність коштів на виплату грошової допомоги не позбавляє осіб, яким вона повинна виплачуватись, права на таку допомогу. Законом «Про соціальний захист дітей війни» не передбачено обмеження таких виплат наявністю певних коштів чи фінансування.  

Рішення Конституційного суду України є обов’язковим до виконання на території України.  

Таким чином, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в частині нарахування позивачу суми підвищення пенсії за період з   09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. по   01.04.   2010 р.  

Оскільки фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету, а дія закону про Державний бюджет України обмежена календарним роком, тобто в даному випадку закінчується 31 грудня 2007 року, 31 грудня 2008 року та 31 грудня 2009 року, а з 01 січня 2008 року, 01 січня 2009 року та 01 січня 2010 року розпочинається новий бюджетний рік, перерахунок слід окремо визначити за кожний рік, тобто з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010 року по   01 квітень   2010 року.  

Вимоги щодо нарахування соціальної допомоги за період з   01.01.2006 р. по   27.05.   2007   р. не підлягають задоволенню у зв’язку з пропуском строку звернення до суду без поважних причин.  

В позові про нарахування підвищення  пенсії  за період з   27.05.   2007 р. по 09.07.2007 р. та з 01.01.2008 р. по 22.05.2008 р. слід відмовити, оскільки в 2007 р. Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік», який діяв на той час було зупинено дію положень Закону України «Про соціальний захист дітей війни» про виплату підвищення пенсії, а Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік» було змінено розмір соціальної допомоги.  

Відповідно до п.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 4-зп від 03.10.1997 р. конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована одно предметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загально звичайним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується одно предметний акт, який діяв у часі раніше.  

Враховуючи ці положення при вирішені спорів необхідно застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше, тобто до липня 2007 р. і з 01 січня до 22.05.2008 р. слід керуватись нормами Законів України про державний бюджет на відповідний рік.  

Позовні вимоги в частині зобов’язання відповідача в подальшому нараховувати та виплачувати соціальну допомогу відповідно до рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року не підлягають задоволенню з огляду на те, що рішення суду не може прийматись як застереження від будь-яких порушень, та не може бути умовним, а розглядати справу та приймати рішення на майбутнє, приймаючи за наявні неіснуючі порушення, суперечить чинному законодавству.  

При визначені розміру щомісячної державної соціальної допомоги на період дії рішень Конституційного Суду України слід керуватися саме Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 р. та при нарахуванні суми соціальної допомоги виходити з розмірів мінімальної пенсії за віком, визначеної відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України  «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Згідно зазначеної норми  мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.  

Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 01.04.2007 р. встановлений в розмірі 406 грн., з 01.10.2007 р. - в розмірі 411 грн.  

Статтею 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2008 р. затверджений у наступному розмірі: з 01 січня – 470 грн., з 01 квітня – 481 грн., з 01 липня – 482 грн., з 1 жовтня – 498 грн.  

Відповідно до ст. 54 Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік» встановлено, що у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 р., тобто в розмірі 498 грн.  

Таким чином, судом встановлено, що Управлінням Пенсійного Фонду України в м. Мелітополі Запорізької області повинен провести підвищення пенсії у розмірі відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війн» починаючи з   09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008р. по   01.04.   2010 р   .  

Оскільки позивачу відмовлено в нарахуванні та виплаті передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щомісячного підвищення пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, що також не спростовується і відповідачем, зазначені дії відповідача є протиправними та суперечать чинному законодавству, а тому права позивача підлягають захисту.  

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 10, 60, 212 ЦПК України, ст.ст. 256, 257 ЦПК України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», суд  

  вирішив:  

В поновленні   ОСОБА_1   строку на звернення до суду з позовом відмовити.  

Визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі Запорізької області щодо здійснення перерахунку та виплати підвищення пенсії   ОСОБА_1   відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з   09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р., з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р. та з 01.01.2010 р. по   01.04.   2010 р.   в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком - неправомірною.  

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі Запорізької області здійснити перерахунок та виплатити   ОСОБА_1   підвищення пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з   09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., з 22.05.2008 р. по 31.12.2008р., з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р. та з 01.01.2010 р. по   01.04.   2010 р.   в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.  

В іншій частині позову відмовити.  

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної заяви протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а потім апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в десятиденний строк без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.  

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.  

  Суддя: