Копія
Справа № 2-27,2010р .
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2010 року Лисянський районний суд
в складі: головуючого – судді- Золотоверхого О.І.
при секретарі – Гутман О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Лисянка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння та відшкодування збитків,
ВСТАНОВИВ:
В судовому засіданні позивачка підтримавши позов суду пояснила, вона 22.08.1980 року отримала в спадщину за заповітом своєї матері ОСОБА_3 будинковолодіння по АДРЕСА_1, яке складалось із житлового будинку, сараю, погріба, колодязя. Поряд знаходиться будинковолодіння її сина, ОСОБА_4 по АДРЕСА_2. Її син продав будинковолодіння відповідачці і в договорі купівлі-продажу зазначино, що продано і Ѕ частину колодязя , який не належав ОСОБА_4, тобто колодязь вибув із її володіння і ОСОБА_2 в даний час користується цим колодязем незаконно. Тому позивачка просить вирішити питання володіння криницею за нею, зобов’язати повернути її вказану криницю ОСОБА_2 Крім цього позивачка просить відшкодувати їй збитки за пошкоджений відповідачкою виноград, який ріс на межі між територіями будинковолодіння, поскільки відповідачка влаштовуючи забор вирізала, який проростав там довгі роки і вона оцінює цю шкоду в 500 гривень. А також стягнути з відповідачки судові витрати в сумі 491 гривня.
Відповідачка в судовому засіданні позов не визнала і пояснила, що в червні 2004 року вона домовилась із ОСОБА_4 про купівлю-продаж будинковолодіння по АДРЕСА_2. Всі документи , які необхідно було надати нотаріусу готував ОСОБА_4 Договір купівлі-продажу був нотаріусом складений в їх присутності, обома ними прочитаний, ОСОБА_4 ніяких притензій ні до тексту договору, ні до самого договору не висловлював.
Що належало на той момент ОСОБА_4 те було і записано в договорі. Якщо ОСОБА_4 сказав, що йому належить Ѕ частина колодязя, то так і записано в договорі.
Що стосується збитків, які нібито вона нанесла позивачці при влаштуванні забору, то дійсно, вона вирішила поставити забор по межі їх ділянок, частково вона підрізала виноград, який ріс на території її двору, остальний виноград, який ріс на території двору позивачки так і росте. Ніяких збитків вона позивачці не наносила.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін суд вважає, що позов задоволенню не підлягає із слідуючих підстав.
Як встановлено судом позивачка дійсно 22 серпня 1980 року отримала свідоцтво про право власності за заповітом на будинковолодіння, розташоване в смт. Лисянка по АДРЕСА_1, до складу якого входило: житловий будинок, сарай, погріб, колодязь, після смерті її матері ОСОБА_3.
Як пояснила позивачка, та підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_4 спільну криницю вони викопали ще за життя батьків, і спільно нею користувались. Коли поряд побудував будинок ОСОБА_6, то вони також разом користувались цією криницею. Потім ОСОБА_6 подарував будинок по АДРЕСА_2 ОСОБА_4 вони продовжували користуватись разом криницею. Тобто вона знаходилась в спільній власності, так склалось традиційно.
Коли ОСОБА_4 продавав будинковолодіння, то вважаючи, що має право на Ѕ частину криниці іі надав нотаріусу такі дані. Договір купівлі-продажу підписаний ОСОБА_4 претензій до цього договору у нього не було і немає і суд не вбачає з боку відповідачки будь-яких неправомірних дій.
Більше того, позивачка просить суд винести рішення про повернення її криниці. Але є договір купівлі-продажу будинковолодіння по АДРЕСА_2, який ніким не змінений, не відмінений, а суд не може вийти за межі пред’явленого позову, тобто повернути криницю, Ѕ якої в даний час належить відповідачці.
Тому суд вважає, що в цій частині позов задоволенню не підлягає.
Що стосується нанесення збитків позивачці, знищенням винограду, то позивачка не представила суду ніяких доказів щодо розміру збитків, кількості зрізаної лози, урожайності винограду, якогось розрахунку його вартості, тобто вона в цій частині не довела свої вимоги, тому в цій частині також позов задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст.387, 1166 ЦК України, ст. 10, 60,212-215 ЦПК України,суд
ВИРІШИВ:
В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння та відшкодування збитків відмовити.
Заява про апеляційне оскарження може бути подана до Лисянського районного суду на
протязі десяти днів після проголошення, а апеляційна скарга може бути подана до апеляційного суду Черкаської області на протязі двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий – підпис.
Копія вірна:
Суддя Лисянського
районного суду О.І.Золотоверхий
Рішення набрало чинності «05» липня 2010 року.
Оригінал рішення знаходиться в справі Лисянського районного суду.
Суддя Лисянського
районного суду О.І.Золотоверхий