Справа № 2 –1221/10        

Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И  

25 червня 2010 року Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді                                                                       Гримут В.І.  

при секретарі                                                                                          Тиводар В.І.  

  розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тячів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Устьчорнянської селищної ради, треті особи Тячівська держнотконтора, Тячівське РПТІ, відділ архітектури та містобудування про визнання права власності на спадковий самочинно побудований житловий будинок,  

        В С Т А Н О В И В:  

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою про визнання за ним права власності на житловий будинок з надвірними спорудами, розташований по АДРЕСА_1 Свої вимоги  мотивує тим, що його баба ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року і залишила заповіт, яким все своє майно заповіла йому. На той час йому було лише 12 років, і він як неповнолітня особа дієздатність якої обмежена вважається таким що прийняв спадщину. Вказаний будинок є самочинним будівництвом, так як не був зареєстрований у інвентарбюро.  Тому нотаріальна контора не може видати йому свідоцтво про право на спадщину і він просить визнати його власником будинку на підставі ст.ст. 331,  376 ЦК України.  

Селищний голова  смт. Усть–Чорна, завідуюча Тячівської державної нотаріальної контори та головний архітектор Тячівського району надіслали суду заяви у яких просять розглядати справу у відсутності їхніх представників. Проти задоволення позову не заперечують.  

Представник Тячівського РПТІ у судовому засіданні позовні вимоги визнав.  

Розглянувши матеріали справи суд приходить до висновку, що позовну заяву  слід задовольнити повністю виходячи з наступного. В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 р. У свої власності вона мала житловий будинок, який не був зареєстрований у встановленому законом порядку. Своїм заповітом від 17.07.1995 р. все своє майно  вона залишила своєму внуку ОСОБА_1 1991 р.н.. Рішенням Тячівського районного суду від 12.02.2002 р. ОСОБА_4 було дозволено усиновити ОСОБА_1. ІНФОРМАЦІЯ_2, і у свідоцтві про його народження його ім’я було замінено на «ОСОБА_1». На момент смерті заповідачки позивач був неповнолітній і прийняв спадщину у порядку ст. 1248 ч.4 ЦК України, згідно якої малолітня неповнолітня, недієздатна особа,  дієздатність якої обмежена вважається такими що прийняли спадщину. За таких обставин, є підстави для застосування судом ст. 331 ЦК України згідно якої, до завершення будівництва (прийняття до експлуатації), особа вважається власником матеріалів, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). Довідкою Усть-Чорнянської селищної ради стверджено, що земельна ділянка по вул. Верховинській 2  розміром 0.45 га. зареєстрована за ОСОБА_1  У відповідності до ч. 3 ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.  

Тому, керуючись ст.ст. 209, 213, 215 ЦПК України, ст.ст. 331, 376 ч.3 ЦК України суд,  

Р І Ш И В:  

Позовну заяву задовольнити повністю. Визнати  ОСОБА_1 власником житлового будинку з надвірними спорудами розташованого по АДРЕСА_1  

Заява про оскарження рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його  проголошення, а апеляційна скарга протягом двадцяти днів, після подання заяви, в апеляційний суд Закарпатської області, через Тячівський районний суд.  

Головуючий :                                             Гримут  В.І.