Справа № 2-1340/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

 25 червня 2010 року Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді                                                                            Гримут В.І.

при секретарі                                                             Тиводар В.І.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тячів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ВГ і РФО Тячівського РВ ГУМВС про надання дозволу на виготовлення проїзного документа на вивезення дитини за кордон без згоди батька,

                                  В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася в суд з заявою про надання дозволу на виготовлення дитячих проїзних документів для виїзду за кордон її неповнолітнього сина ОСОБА_3. В позовній заяві посилається на те, що перебувала у шлюбі з відповідачем, який у 2002 році було розірвано. Від даного шлюбу у них ІНФОРМАЦІЯ_1  народився син ОСОБА_3, який згідно рішення суду від 05.12.2002 р. залишився на її утриманні. Зараз вона працює за кордоном, тому має можливість взяти сина з собою на час літніх канікул для відпочинку та лікування. Однак відповідач не дає своєї згоди на виготовлення документів.  

Позивачка у судове засідання не з’явилася, надіслала суду заяву у якій просила розглядати справу у її відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Пояснив, що він не бажає давати згоди на виїзд дитини закордон поки не зустрінеться з позивачкою. Заборгованість по аліментах у нього дійсно була, але зараз він її погашає, так як влаштувався на роботу і з його заробітної плати  стягують 50%. Крім того він звернувся у відділ сім’ї та молоді для визначення часу побачення з сином, і поки це питання не буде вирішено  не бажає давати своєї згоди.  

  Представник ВГ і РФО Тячівського РВ УМВС в судове засідання не з’явився. Керівник відділу надіслав суду заяву у якій просить розглядати справу у відсутності представника.

 Розглянувши матеріали справи та заслухавши доводи відповідача суд приходить до висновку, що заяву слід задовольнити виходячи з наступного.  

В судовому засіданні встановлено, що на утриманні ОСОБА_1 знаходиться її неповнолітній син ОСОБА_3 батьком якого є ОСОБА_2. Турбуючись про виховання та утримання дитини позивачка має бажання та можливість виїзду з дитиною за кордон на час канікул, де може забезпечити його відпочинок та лікування. Враховуючи відсутність обставин, які б перешкоджали виїзду за кордон сину  позивачки  суд приходить до висновку, що надання дозволу на виготовлення дитячих проїзних документів ОСОБА_3  ІНФОРМАЦІЯ_1 буде відповідати його інтересам.      Заперечення відповідача суд до уваги не приймає, так як вони нічим не обґрунтовані. Постановою суду від 29.05.2002 р. з відповідача було стягнуто аліменти у користь позивачки на утримання сина ОСОБА_3. Відповідач ОСОБА_2 суду пояснив, що до недавнього часу аліменти не сплачував, але зараз погашає допущену заборгованість. Довідкою Тячівського відділу ДВС стверджено, що з 01.02. по 31.08.2009 р. Бровді – ОСОБА_1 не отримувала аліменти з ОСОБА_2 Ці документи свідчать про те, що ОСОБА_2 не приймав належної участі у вихованні та утриманні дитини. Сам факт звернення його до опікунської ради з заявою про визначення часу побачення з дитиною не може бути перешкодою для виготовлення проїзних документів, так як позивачка просить виготовити документи  для тимчасового виїзду дитини за кордон на час канікул, а не на постійне проживання.

Згідно ст. 141 СК України батьки мають рівні права та обов’язки щодо дитини. У відповідності до ч. 2 ст. 150 цього ж кодексу батьки зобов’язані піклуватися про здоров’я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Частиною 2 ст. 157 СК на того з батьків, хто проживає окремо від дітей покладено обов’язок брати участь у її вихованні і йому надано право на особисте спілкування з дитиною.  

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що бажання позивачки отримати дозвіл на вивезення дітей за кордон для відпочинку повністю узгоджується з її правами та обов’язками покладеними на неї сімейним кодексом України, тому суд не вбачає жодних обставин, які б згідно із законодавством обмежували право виїзду дитини за кордон і вважає,  що надання дозволу на виготовлення дитячих проїзних документів ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 буде відповідати його інтересам.       

Тому, керуючись п. 18 “Правил оформлення і видачі паспортів громадянина України для виїзду за кордон і проїзних документів  дитини, їх тимчасового затримання та вилучення ” затверджених постановою КМ України від 31.03.1995 року за №231, ст.ст. 154, 155 СК України, ст.ст. 209, 213-215, 234, 255 ЦПК України суд,

                              Р І Ш И В:

 Позов задовольнити повністю. Дозволити ОСОБА_1 виготовити дитячі проїзні документи для виїзду за кордон її неповнолітнього сина ОСОБА_3  ІНФОРМАЦІЯ_1 без згоди батька ОСОБА_2.

 Заява про оскарження рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, а апеляційна скарга протягом двадцяти днів, після подання заяви, в апеляційний суд Закарпатської області, через Тячівський районний суд.      

  Головуючий:                                                                                                 Гримут В.І.