Справа № 2а-2607-10

                                                                    ПОСТАНОВА

                                                                   Іменем України

30 червня 2010 року                                                                                                     м. Мар"їнка

Мар"їнський районний суд Донецької області у складі: головуючого - судді Лінник О.П., при секретарі  Лахно Т.Г. розглянувши в порядку письмового провадження відповідно до ст. 122 КАС України адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Мар"їнському районі Донецької області про поновлення пропущеного строку на звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги "Дітям війни".

                                                                   ВСТАНОВИВ:

    Позивачка звернулась до суду з адміністративним позовом до відповідача про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги. Просила зобов'язати здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії у відповідності до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" як дитині війни за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року і з 22.05.2008 року. Просила поновити строк для звернення до суду.

    В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що вона має статус "дитини війни" у зв'язку з чим, у відповідності до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (далі - Закон), виплачувана їй пенсія повинна підвищуватись на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Вважає, що положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" в частині зупинення дії ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не відповідає Конституції України, Рішенням Конституційного Суду України і тому не можуть застосовуватись. Позивачка просила суд поновити пропущений строк для звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, оскільки про належні їй як дитині війни виплати повідомлено не було і про це їй стало відомо лише після висвітлення цього питання у пресі у зв"язку з ухваленням відповідного рішення Конституційним Судом України.

    Позивачка у судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Надала заяву про розгляд справи в її відсутність у письмовому провадженні.

    Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, просив розглядати справу без участі його представника в порядку письмового провадження. На адресу суду надійшли заперечення проти позову, у яких відповідач вказує, що з позовом не згоден в повному обсязі і просить відмовити в задоволенні заявлених вимог, посилається на те, що законодавчим органом не прийнято жодного нормативного акту на виконання вимог Закону України "Про соціальний захист дітей війни", не зазначено які органи і за рахунок яких коштів повинні виплачувати підвищенні пенсії, не встановлено розмір мінімальної пенсії відповідно до якої обчислюється сума підвищення. Відповідно до ст. 7  Закону України "Про соціальний захист дітей війни" підвищення до пенсії дітям війни виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України, а не за рахунок коштів Пенсійного фонду України, оскільки відповідно до ст. 72 ч. 2 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України і не підлягають оподаткуванню, а також забороняється використання коштів Пенсійного фонду для оплати договорів страхування довічних пенсій і одноразових виплат та на цілі, не передбачені цим Законом.

    Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

    Відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни", до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.

    ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, віднесена до категорії дітей війни, знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Мар'їнському районі та отримує пенсію за віком.

    Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" ( 2195-15), який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

    Водночас ст.7 цього закону передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

    Статтею 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"  зупинена.

    Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України "Про державний бюджет на 2007 рік", якими була зупинена дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", визнані такими, що не відповідають Конституції України.

    Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Відповідне рішення Конституційного Суду України є обов'язковим для виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

    Таким чином, положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком були чинними лише з 9 липня 2007 року (день ухвалення рішення Конституційним Судом України) до 31 грудня 2007 року.

    Враховуючи положення ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" керуючись принципом адміністративного судочинства, а саме верховенством права, з метою забезпечення передбаченого Конституцією України права позивача на належне соціальне забезпечення, з урахуванням ч. 2 ст. 152 Конституції України, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги і зобов'язати здійснити підвищення пенсії позивачу на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює встановленому законом прожитковому мінімуму для непрацездатних осіб з 9 липня 2007 р. по 31.12.2007 року.

    Згідно ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

    Відповідно до ст. 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

    У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

    Відповідачем не надано суду доказів та не доведено правомірності свого рішення щодо ненарахування та невиплати позивачу підвищення до пенсії відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" вже після того, коли відбулося рішення Конституційного Суду України 09 липня 2007 року.

    Статтею 8 КАС України визначено, що забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини. Таким чином, посилання відповідача на факт відсутності визначення та врегулювання на законодавчому рівні питання визначення величини мінімальної пенсії за віком, що застосовується для обчислення пенсії особам, яким встановлено статус "дитина війни" не може бути підставою для позбавлення позивача визначених державою соціальних гарантій та підтримки його як дитини війни.

    Стаття 9 КАС України визначає, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

    Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб що втратили працездатність.

    Відповідно до положень ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

    Відповідно до статті 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у 2007 році діяли наступні розміри мінімальної пенсії за віком: з І квітня - 410.06 грн., з 1 жовтня - 415,11 грн.

    Тобто, за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року позивач мав право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 710,91 грн, (410,06 грн. х 30% / 31 х 23 дні + 410,06 грн. х 2 х 30% + 415,11 грн. х 3 х 30%)

    Згідно ч.2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

    Згідно ч. І ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

    Вимоги позивача щодо поновлення строку звернення до адміністративного суду суд вважає за можливе задовольнити, оскільки вона дізналась про порушення її прав із преси у зв'язку з ухваленням рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року, вона є людиною похилого віку та юридично не обізнаною. В своїх письмових запереченнях відповідач не наполягає на пропущенні строку звернення до суду з адміністративним позовом, тому суд вважає відповідно до ст. 100 КАС України можливим поновити цей строк, починаючи з 09.07.2007 року.

    Крім того, Законом України від 28 грудня 2007 року № 107-VI " Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесено зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та статтю 6 цього Закону викладено в такій редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" таке підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів". Зазначені зміни набрали чинності з 1 січня 2008 року.

    Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зміни щодо розміру пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

    Таким чином, із 1 січня по 22 травня 2008 року застосуванню до спірних правовідносин підлягали приписи Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

    Ураховуючи   положення   Конституції    України    щодо   дії нормативно-правових актів у часі, положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у редакції цього Закону від 18 листопада 2004 року № 2195-1V, поновили свою дію з 22 травня 2008 року.

    Отже, з цієї дати особи зі статусом дітей війни мають право на підвищення на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії.

    За таких підстав суд вважає за можливе позов і в цій частині задовольнити і зобов'язати відповідача провести перерахунок  ОСОБА_1 і за період з 22 травня 2008 року по теперішній час.

    Керуючись ст.ст. 2, 11, 17, 18, 87, 94, 99, 100, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                                           ПОСТАНОВИВ:

    Позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Мар"їнському районі про поновлення пропущеного строку на звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги "Дітям війни"задовольнити.

    Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до адміністративного суду.

    Визнати протиправною  бездіяльність Управління пенсійного фонду України в Мар"їнському районі щодо нездійснення належних виплат ОСОБА_1.

    Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Мар"їнському районі здійснити   нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 як "дитині війни" за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по теперішній час у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням фактично отриманих сум та забезпечити її виплату.

    Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

    Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

    Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подасться протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подасться у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя