Справа 22а- 10973\2006                                      Головуючий в 1 інстанції Затолочний В.С.

Категорія 44( 1)                                                  Доповідач Барильська А.П.

УХВАЛА Іменем   України

2006 року червня 22 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного

суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого: судді Михайлів Л.В.

суддів          Барильської А.П., Карнаух В.В.

при секретарі Чубіній А.В.

за участю: позивача ОСОБА_1, представника військової частини НОМЕР_1,Сови Юрія Миколайовича,  розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 26 січня 2006 року за позовом ОСОБА_1  до військової частини НОМЕР_1 про стягнення заборгованості з грошового забезпечення за безперервну службу в Збройних Силах України, -

ВСТАНОВИЛА: ОСОБА_1  звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 про стягнення заборгованості з грошовою забезпечення за безперервну службу в Збройних Силах України, і просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість в розмірі 9469.11грн., оскільки відповідач в порушення Указу Президента України від 05.05.2003 року № 389 не повністю виплачував йому надбавку за безперервну службу в Збройних Силах, внаслідок чого виникла вказана заборгованість.

Рішенням Центрально- Міського районного суду м. Кривого Рогу від 26 січня 2006 року в задоволені позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про задоволення його позовних вимог, оскільки судом порушені норми матеріального і процесуального права. Суд неповно дослідив всі надані позивачем докази, висновки суду не відповідають обставинам по справі.

ОСОБА_1. підтримав апеляційну скаргу і просив скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог, оскільки судом порушені норми матеріального і процесуального права. Суд неповно дослідив всі надані позивачем докази, висновки суду не відповідають обставинам по справі.

Представник військової частини НОМЕР_1Сова Ю.М. заперечував проти апеляційної скарги, вважає, що рішення суду відповідає вимогам матеріального і процесуального права, просив апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду- залишити без змін.  Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.  Із матеріалів справи вбачається, що позивач проходив військову службу в Збройних Силах України та був звільнений в запас 07 жовтня 2004 року у зв"язку з реформуванням Збройних Сил України. З листопада 2003 року перебував на фінансовому забезпеченні у відповідача. Стаж служби позивача в цій період склав 20 календарних років. Відповідач виплачував позивачеві грошову надбавку за безперервну службу в листопаді 2003р.. лютому-вересні 2004р. в розмірі 15% грошового забезпечення, у грудні 2003р.. січні   2004р.- 7-%; в жовтні-грудні 2004р.-50% відповідно до Указу Президента України № 389 від 05.05.2003р. "Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України. Міністерства внутрішніх справ України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України та Управління державної охорони України за безперервну службу", яким Міністру оборони України надано право встановлювати військовослужбовцям щомісячні надбавки за безперервну службу в Збройних Силах України та визначати порядок і умови виплати цих надбавок. Вказаним Указом встановлено граничний розмір надбавок при стажі роботи понад 20 років - до 70 відсотків. Відповідно до ст. 2 вказаного Указу Президента України виплата надбавок здійснюється за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті на утримання Збройних Сил України.

Відповідно до наказу № 149 від 26.05.2003 року " Про затвердження Інструкції про порядок та умови виплати щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України", встановлено, що розміри надбавки щорічно встановлюються, виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, за рішенням Міністра оборони України, який встановив граничні розміри надбавки, виходячи з наявного фонду грошового забезпечення при стажі військової служби понад 20 років- у жовтні 2003 року. лютому-вересні 2004 року-15%; у грудні 2003р., січні 2004р.-70%, у жовтні-грудні 2004р.-50%, що знайшло своє підтвердження матеріалами справи, телеграмами Міністра оборони України.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, відповідно до вимог Указу Президента України від 05.05.2003 року № 389, а також наказу Міністра оборони України № 149 від 26.05.2003 року, дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Доводи позивача в апеляційної скарзі про порушення його конституційних прав с безпідставними, спростовуються матеріалами справи і висновками суду.

За таких обставин колегія суддів вважає, що висновки суду обгрунтовані і підтверджуються письмовими матеріалами справи і поясненнями сторін, рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства. Оскільки з матеріалів справи та змісту апеляційної скарги не вбачається порушення судом норм матеріального та процесуального права і відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст, 303, 307, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити. Рішення Центрально- Міського районного суду м. Кривого Рогу від 26 січня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути

оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з  дня набрання нею законної сили.