Справа №2-а-10/2007
ПОСТАНОВА
іменем України
04 квітня 2007 року смт.Куликівка
Місцевий Куликівський районний суд Чернігівської області
в складі:
головуючого судді - Морозова О.Б. при секретарі - Костюк Н.А. з участю позивачки - ОСОБА_1 представника позивачки - ОСОБА_2представника відповідача - ОСОБА_3 відповідачки - ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1, прожАДРЕСА_1
до відповідачів:
Бакланово-Муравійської сільської ради, місцезнаходження: 16312 Чернігівська область Куликівський район село Б. Муравійка,
ОСОБА_4, прож.АДРЕСА_2,
про визнання незаконними та скасування рішення Бакланово-Муравійської сільської ради та державного акта на право приватної власності на землю, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом до Б. Муравійської сільської ради та ОСОБА_4 де просить визнати незаконним та скасувати рішення Бакланово-Муравйської сільської ради Куликівського району Чернігівської оласті від 28.03.1997 року №15 в частині передачі у власність ОСОБА_5 земельної ділянки. Визнати незаконним та скасувати державний акт на право приватної власності на землю на 0,39 га землі, виданий 05.03.1997 року Бакланово-Муравійською сільською радою Куликівського району Чернігівської області на ім'я ОСОБА_4.
В обґрунтування своїх вимог вказала, що відповідачка ОСОБА_4 є її рідною сестрою. Їх батько ОСОБА_5мав на праві приватної власності домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_3. Тепер вулиця перейменована і домоволодіння розміщене на вулиці Українській. Дане домоволодіння розташоване на земельній ділянці площею 0,39 га. За договором дарування від 19.03.1997 року, посвідченим нотаріусом Куликівської державної нотаріальної контори вказане домоволодіння спадкодавцем було подароване їй та відповідачці в рівних долях. ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Проте після укладення договору дарування Б. Муравійська сільська рада прийняла рішення від 28.03.1997 року „№15 про передачу у приватну власність ОСОБА_5 земельної ділянки, на якій знаходиться домоволодіння по вул. Українській 11, для ведення підсобного господарства. Вона вважає його незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки на час його прийняття ОСОБА_5 вже не був власником домоволодіння. На підставі рішення сільської ради № 15 від 28.03.1997 року 05.09.1997 року було видано державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, зареєстрований в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №100. Згідно з цим актом вся земельна ділянка площею 0,39 га, на якій знаходиться домоволодіння передається у власність ОСОБА_4. Вказаний акт теж вважає незаконним. Згідно з рішенням сільради від
28.03.1997 року №15 земельна ділянка була передана у власність ОСОБА_5, а в акті вказано, що земельна ділянка передається ОСОБА_4, якій належить тільки половина домоволодіння, а решта належить позивачці. Тому і земельна ділянка повинна бути поділена навпіл. Після одержання в дар половини домоволодіння вона разом з ОСОБА_4 спільно користувались житловим будинком та земельною ділянкою, але всіма документами з приводу користування домоволодінням займалась відповідачка. У січні 2007 року ОСОБА_4 подала до суду позов до неї про поділ в натурі вказаного домоволодіння. Тільки тоді вона дізналася про існування вказаних рішень сільської ради та державного акта на землю. Тепер просить визнати незаконними та скасувати вказане рішення та державний акт на право приватної власності на землю.
Представник позивача підтримав позовні вимоги і теж просить визнати незаконним та скасувати рішення Бакланово-Муравйської сільської ради Куликівського району Чернігівської оласті від 28.03.1997 року №15 в частині передачі у власність ОСОБА_5 земельної ділянки. Визнати незаконним та скасувати державний акт на право приватної власності на землю на 0,39 га землі, виданий 05.09.1997 року Бакланово-Муравійською сільською радою Куликівського району Чернігівської області на ім'я ОСОБА_4.
Представник відповідача Б. Муравійської сільської ради позов визнала і пояснила, що на час подачі заяви на приватизацію землі ОСОБА_5 ще був власником вказаного домоволодіння, а на день, коли виносилося рішення про передачу у власність ОСОБА_5 земельної ділянки, він вже не був власником домоволодіння. Про те, що він вже не був власником домоволодіння сільську раду ніхто не повідомив. Залишила вирішення даного спору на розсуд суду.
Відповідачка ОСОБА_4 позовні вимоги визнала частково і вважає, що оформлення земельної ділянки на неї було законним, оскільки так хотів її батько ОСОБА_5. У 2005 році вона казала позивачці, що оформила земельну ділянку на себе, а та відповіла що їй земельна ділянка не потрібна. Також залишила вирішення даного судового спору на розсуд суду.
Заслухавши позивачку, її представника, представника відповідача Б. Муравійської сільської ради та відповідачку ОСОБА_4, а також дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 є рідною сестрою позивачки. Їх батько ОСОБА_5мав на праві приватної власності домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_3. Тепер вулиця перейменована і домоволодіння розміщене на вулиці Українській. Дане домоволодіння розташоване на земельній ділянці площею 0,39 га. За договором дарування від 19.03.1997 року, посвідченим нотаріусом Куликівської державної нотаріальної контори вказане домоволодіння спадкодавцем було подароване позивачці та відповідачці в рівних долях. ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Проте після укладення договору дарування Б. Муравійська сільська рада прийняла рішення від 28.03.1997 року „№15 про передачу у приватну власність ОСОБА_5 земельної ділянки, на якій знаходиться домоволодіння по вул. Українській 11, для ведення підсобного господарства. Суд вважає таке рашення неправомірним, оскільки на момент його винесення ОСОБА_5 вже не був власником домоволодіння і фактично не мав права на отримання присадибної ділянки у власність.
На підставі рішення сільської ради 05.09.1997 року було видано державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, зареєстрований в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №100. Згідно з цим актом вся земельна ділянка площею 0,39 га, на якій знаходиться домоволодіння передається у власність ОСОБА_4 Вказаний акт суд накож важає незаконним і таким, що підлягає скасуванню, оскільки він був виданий без жодної правової підстави. Згідно з рішенням сільради від 28.03.1997 року №15
земельна ділянка була передана у власність ОСОБА_5 а не ОСОБА_4 Остання разом з позивачкою в рівних долях є власницями домоволодіння, тому і земельна ділянка повинна бути поділена між ними навпіл.
Отже, за вказаних обставин позов підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 17-20, 110, 159-163, 167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Задовольнити позов повністю і визнати незаконним та скасувати рішення Бакланово-Муравйської сільської ради Куликівського району Чернігівської оласті від 28.03.1997 року №15 в частині передачі у власність ОСОБА_5 земельної ділянки.
2. Визнати незаконним та скасуваи державний акт на право приватної власності на землю на 0,39 га землі, виданий 05.09.1997 року Бакланово-Муравійською сільською радою Куликівського району Чернігівської області на ім'я ОСОБА_4.
Постанова суду може бути оскаржене до апеляційного суду Чернігівської області. Заяву про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції може бути подано до суду першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається апелянтом до суду апеляційної інстанції.