Справа 22-10644\2006 Головуючий в 1 інстанції Кулігіна Т.Д.
Категорія 19 (1 ) Доповідач Барильська А.П.
УХВАЛА Іменем України
2006 року червня 22 дня колегія суддів судової палати по цивільних справах апеляційного
суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого: судді Михайлів Л.В.
суддів Барильської А.П., Карнаух В.В.
при секретарі Чубіній А.В.
за участю: представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2,
представника відкритого акціонерного товариства "Суха Балка" Павлової Наталії
Федорівни, розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за
апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі,
на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 22 листопада 2005 року за
позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Суха Балка», відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі простягнення заборгованості по щомісячних (страхових) виплатах відшкодування втраченого заробітку і компенсації, -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» ( надалі- ВАТ "Суха Балка"), відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі ( надалі- Фонд соціального страхування ), про стягнення заборгованості по щомісячних (страхових) виплатах відшкодування втраченого заробітку і компенсації, і просив стягнути на його користь з ВАТ "Суха Балка" заборгованість по щомісячним виплатам відшкодування втраченого заробітку за період з 01.07.1994 року по 1.04.2001г. у розмірі 44104грн. 98 коп., а також заборгованість по щомісячним страховим виплатам з Фонду соціального страхування в розмірі 45616грн. 32 коп.. Крім того, просив суд стягнути на його користь з ВАТ «Суха Балка» компенсацію втрати частини щомісячних виплат у зв'язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 24422 грн. 61 коп.; стягнути на користь позивача з Фонду соціального страхування щомісячні страхові виплати, починаючи з 1.10.2005 роком в сумі 1653 грн. 39 коп. до зміни обставин, що тягнуть перерахунок або припинення виплат.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 22 листопада 2005 року позов задоволений частково. На користь ОСОБА_1 з ВАТ «Суха Балка» стягнута заборгованість по щомісячних виплатах відшкодування втраченого заробітку в розмірі 44104грн. 98 коп, компенсація втрати частини відшкодування шкоди у зв'язку з порушенням строків виплати в сумі 24422 грн. 61 коп..
З відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі стягнуто на користь позивача заборгованість по щомісячних страхових виплатах в розмірі 36846грн, 72 коп. і щомісячні страхові виплати, починаючи з 01.10.2005 року в сумі по 1653грн.39 коп. до зміни обставин, що тягнуть перерахунок, або припинення страхових виплат.
В апеляційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі ставить питання про скасування рішення суду, оскільки висновки суду
про необхідність застосування коефіцієнтів 2,0 з 01 липня 1994 року і 2,5 з 1.01.2006 року необгрунтовані; суд не взяв до уваги що при застосуванні вказаних коефіцієнтів підвищення тарифних ставок ( посадових окладів) на підприємстві відбувалася зміна структури заробітної плати без збільшення фонду оплати праці; суд необгрунтовано притягнув Фонд соціального страхування як відповідача, а не третьої особи.
Представник ВАТ "Суха Балка" Павлова Н.Ф. підтримала апеляційну скаргу Фонду соціального страхування і просила рішення суду скасувати, оскільки воно ухвалено з порушенням вимог матеріального і процесуального права.
Представник позивача ОСОБА_2 заперечувала проти апеляційної скарги, вважає, що рішення суду відповідає вимогам матеріального і процесуального права і просила апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду - залишити без змін.
Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач працював у відповідача з 1983р. по 1987р. на різних посадах, в тому числі кріпильником з повним робочим днем у шкідливих умовах. 17.08.1987 року з позивачем стався нещасний випадок на виробництві, про що складений акт про нещасний випадок на підприємстві № НОМЕР_1.Висновком МСЕК від 01.12.1987 року позивачу встановлено 100% втрати професійної працездатності і перша група інвалідності, а висновком МСЕК від 04.11.1993 року встановлено 100% втрати професійної працездатності і перша група інвалідності безстрокове.
Наказом № НОМЕР_2 позивачу призначені суми відшкодування шкоди в розмірі 296139крб., виходячи із середнього заробітку кріпильника, з урахуванням 100% втрати професійної працездатності безстрокове, починаючи з 01.12.1993 року, та на спеціальне медичне обслуговування 60000крб., що сторони не оспорюють.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність застосування коефіцієнту 2 при перерахунку сум відшкодування шкоди з 1.07.1994 року, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 449 від 4.07.1994 року « Про збільшення частини тарифів і заробітної плати працівників виробничих галузей народного господарства», і коефіцієнта 2.5 з 1.01.1996 року, на підставі спільної постанови адміністрації і профспілкових організацій від 28.12.1995 року № 1982.
Доводи Фонду соціального страхування про незастосування з 1.07.1994 року коефіцієнта 2, і необхідності застосування з 01 січня 1996 року коефіцієнта фактичного збільшення заробітної плати, що становить 1,25, безпідставні, оскільки згідно п. 28 абз. 5 «Правил відшкодування власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням, здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків"( далі "Правил відшкодування шкоди"), затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 року № 472, які діяли на момент виниклих між сторонами правовідносин, розмір відшкодування шкоди перераховується у разі кожного підвищення тарифних ставок (посадових окладів) на підприємстві. Перерахунок проводиться шляхом множення розміру відшкодування шкоди на фактичні коефіцієнти підвищення тарифних ставок (посадових окладів) відповідним працівникам на підприємстві. ВАТ «Суха Балка» не надав суду доказів зміни структури заробітної плати, а з 1.07.1994 року наказом № НОМЕР_3 на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 449 від 4.07.1994 року « Про збільшення частини тарифів і заробітної плати працівників виробничих галузей народного господарства» підвищив в 2 рази тарифні ставки (посадові оклади), і з 1,01.1996 року - в 2.5 рази підвищив тарифні ставки ( посадові оклади) на підставі спільної постанови адміністрації і профспілкових організацій відповідача від 28.12.1995 року № 1982 без будь- яких змін в структурі заробітної плати. Доводи про те, що суд повинен був залучити відповідача Фонд соціального страхування в якості третьої особи, а не відповідача, є безпідставними, спростовуються матеріалами справи і висновками суду.
В іншій частині рішення суду не оскаржено.
За таких обставин, колегія суддів, вважає, що висновки суду обгрунтовані і підтверджуються письмовими матеріалами справи і поясненнями сторін, рішення суду винесено з дотриманням норм матеріального І процесуального законодавства, у зв'язку з чим, апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Керуючись ст. ст. 303, 307,308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі - відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 22 листопада 2005 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.