АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ  

Справа № 22-3635/10                                     Головуючий у 1 інстанції: Картофлицький Г.В.

Суддя-доповідач: Пільщик Л.В.

  УХВАЛА  

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ  

«02» липня 2010 року                                                                                      м. Запоріжжя

 Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого:       Пільщик Л.В.

суддів:                  Сапун О.А.

Краснокутської О.М.

при секретарі:      Белименко С.В.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Управління  Пенсійного  фонду  України  в Бердянському районі Запорізької  області на  постанову Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 18 грудня 2009  року по справі за адміністративним позовом  ОСОБА_3   до Управління  Пенсійного   фонду  України  в Бердянському районі  Запорізької  області про поновлення  пропущеного   строку  для  звернення   до  суду   та  стягнення  недоплаченої  щомісячної   державної  соціальної  допомоги  «Дітям війни»,

  В С Т А Н О В И Л А:  

У лютому 2009 року ОСОБА_3 звернулася  до суду  із  вищезазначеним  адміністративним позовом,  в  якому   зазначала, що  має  статус   дитини  війни,  а  тому відповідно   до  ст. 6  Закону України  «Про  соціальний   захист  дітей  війни» №2195-ІV від  18 листопада  2004 року  має  право  на  підвищення  розміру пенсії на 30%  мінімальної  пенсії  за віком. Просила суд поновити пропущений строк  для  звернення до суду, визнати відмову відповідача  відносно  виплати  щомісячної  соціальної допомоги  до пенсії  в розмірі  30% мінімальної  пенсії за віком  неправомірною та  зобов’язати відповідача здійснити нарахування  та виплату доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної  пенсії за віком за 2006-2008 роки.

  Постановою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 18 грудня 2009  року   адміністративний  позов  ОСОБА_3  задоволено  частково.  

В  задоволені  вимог  щодо  поновлення строку   позовної давності  відмовлено.

Зобов’язано  УПФУ в Бердянському районі  здійснити  перерахунок  та  виплату  позивачу  доплати  до пенсії  відповідно до  положень  ст..6  Закону України «Про  соціальний захист дітей війни» в розмірі  30%  мінімальної  пенсії  за віком з 22  травня 2008 року  по 31 грудня 2008 року з урахуванням вже виплаченої доплати.

В іншій частині позову відмовити.

В апеляційний скарзі про скасування судового рішення і ухвалення нового про відмову у позові Управління пенсійного фонду посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна  скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено судом  першої інстанції,  ОСОБА_3  має  статус   дитини війни,  що  підтверджується   відміткою  у її пенсійному посвідченні (а.с.5).

У відповідності  до ст. 6  Закону України  «Про  соціальний  захист  дітей  війни»  дітям війни  пенсії  або  щомісячне  довічне грошове  утримання  чи  державна  соціальна допомога,  що  виплачується   замість   пенсії,  підвищуються  на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Підпунктом  2  пункту  41   розділу  ІІ  Закону України  «Про Державний бюджет України  на  2008 рік та про  внесення  змін до деяких законодавчих  актів України»  до ст. 6   Закону України  «Про  соціальний  захист   дітей війни» внесені  зміни щодо  визначення  розміру  підвищення  до  пенсії. Рішенням №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, визнано такими, що не відповідають Конституції України  , підпункт 2  пункту  41   розділу  ІІ  Закону України  «Про Державний бюджет України  на  2008 рік та про  внесення  змін до деяких законодавчих  актів України».  

Відповідно до ст.152 Конституції України  закони  та інші  правові  акти, які  за рішенням Конституційного суду України визнаються неконституційними, втрачають  чинність  з дня  ухвалення  Конституційним Судом рішення  про їх неконституційність.  

Отже, в період з 22.05.2008 року по 31 грудня 2008 року відповідач був зобов’язаний нараховувати та сплачувати підвищення до пенсії в розмірі, встановленому статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"  , в редакції закону від 18.11.2004.

Вихідним критерієм обрахунку доплати до пенсії дітям війни виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком, згідно статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"   встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Будь-яких інших нормативно-правових актів, які б визначали механізм вирахування мінімальної пенсії за віком або встановлювали її розмір, немає.

За таких обставин положення частини третьої статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"  щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною першою цієї статті тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

Відповідно до частини 7 статті 8 ЦПК України   якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні  за змістом відносини (аналогія закону).

Отже, вирішуючи даний спір, суд першої  інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що при розрахунку розміру доплати до пенсії, передбаченої статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"  , застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Доводи  відповідача про відсутність  коштів  і порядку  розрахунку  підвищення   до пенсії  не є  підставою  для скасування  правильного   по суті   судового  рішення з огляду  на можливість  відповідача   звернутися   за встановленням  порядку  виконання  судового рішення.

Щодо строку на звернення до суду за захистом порушеного права, то колегія суддів з урахуванням фактичних обставин справи, вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок про необхідність  часткового  задоволення  позовних вимог з урахуванням  річного   строку  звернення  до суду, оскільки  позивачем  не надано  доказів в підтвердження причини поважності пропуску річного  строку.

 З урахуванням наведених  обставин  постанова  відповідає  вимогам  закону  і скасуванню чи  зміні  не підлягає.

Керуючись ст.ст . 307,  308  колегія  суддів, -

УХВАЛИЛА:  

Апеляційну скаргу  Управління  Пенсійного  фонду  України  в Бердянському районі Запорізької  області відхилити.

Постанову Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 18 грудня 2009  року  залишити  без  змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.

            Головуючий:  

Судді  :