Судове рішення #9895439

  АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД  ВІННИЦЬКОЇ   ОБЛАСТІ  

  У Х В А Л А  

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И  

  Справа  № 22ц – 1419/2010               Рішення постановлено під головуванням  

Категорія 57                                                                         судді Слободяник Т.В.  

Доповідач: Сопрун В.В.  

14 червня 2010року                                                                               м. Вінниця  

  Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:  

  головуючого судді:   Сопруна В.В..  

  суддів:   Медяного В.М., Матківської М.В.,  

  при секретарі:   Сніжко О.А.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці, в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Управління МВС України у Вінницькій області про визнання дій неправомірними, перерахунок пенсії,-  

за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на постанову Немирівського районного суду Вінницької області від 19.02.2010 року,  

  В С Т А Н О В И Л А :  

  В червні 2009 року ОСОБА_1 звернувся в Немирівський районний суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України про визнання дій відповідача по необґрунтованому звільненні в запас замість відставки, заниженню пільгової вислуги років, і відповідно, зниження розміру пенсії, заниження надбавки за особливо важливі завдання, звуження премії, розміру грошового забезпечення неправомірними. Крім того, просив зобов’язати відповідача внести корективи до пільгової вислуги, збільшивши її з 25 до 26 років, вважати його звільненим «у відставку» і відповідно, збільшити розмір пенсії з 65 до 73%, збільшити надбавку за особливо важливі завдання з 53 до 70%, відновити 33,3% премію (замість 10%) і за зміненими даними грошового забезпечення і нового (73%) розміру пенсії перерахувати її суму і відшкодувати недоплату, що утворилася, по неправомірному звільненню в запас – з 10.1986 року, по інших недоплатах – з 01.01.2008 року по дату набуття чинності рішення суду.  

Постановою Немирівського районного суду від 19.02.2010 року позовні вимоги задоволено. Позивачу поновлено строк звернення до суду. Визнано дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області по нарахуванню пенсії ОСОБА_1 неправомірними. Зобов’язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зробити перерахунок пенсії з 01.01.2008 року ОСОБА_1 з урахуванням вислуги років збільшивши з 65 до 70%, надбавки за особливо важливі завдання збільшивши з 53% до 85%, відновити виплату премії з 10% до 33,3%. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області державне мито 3 гривні 40 коп.  

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області оскаржує її в апеляційному порядку, посилаючись на те, що судом неповно з’ясовані обставини, які мають значення для справи, що призвело до неправильного застосування норм матеріального та процесуального права. Апелянт просить оскаржувану постанову скасувати, ухваливши нове рішення про відмову в задоволенні позову.  

  Заслухавши доповідача, пояснення і заперечення сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази, перевіривши законність і обгрунтованість оскаржуваної судової постанови в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.  

  Відповідно до ст.ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і  обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані ( пропущення строку позовної давності, тощо), що мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідносини випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.  

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Умовами обґрунтованості є повне і всебічне з’ясування обставин, що мають значення для справи, доведеність тих обставин, які суд вважає встановленими, відповідність висновків суду обставинам справи.  

Судом першої інстанції встановлено, що пенсія ОСОБА_1 призначена згідно із Законом України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб».  

Проте судом встановлено ряд порушень, допущених при призначенні та перерахунку пенсії позивача.  

Так, не було враховано коефіцієнт 1,5 і до календарної вислуги 25 років 01 місяць слід приєднати 1 рік 15 днів згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей».  

Відповідно до послужного списку ОСОБА_1 був звільнений на пенсію у віці 46 років 06 місяців. За ст. 28 Закону України №776-XIV «Про загальний військовий обов’язок і військову службу» солдати та сержанти перебувають у запасі до 40 років і позивач мав бути звільнений не в запас, а у відставку і при цьому відлік для визначення розміру пенсії починається з 55%, чим розмір пенсії було знижено на 5%.  

Таким чином, при звільненні у відставку розмір пенсії мав складати 73%, але в судовому засіданні позивач підтримав лише 70%, а тому суд виходив з цього розміру.  

Статтею 63 Закону №2262-ХІІ передбачено надбавку за особливо важливі завдання, що у випадку позивача склала лише 53%, коли потрібно до 100% в той час, як позивач просить лише 85%.  

Також до складу заробітної плати (грошового забезпечення) позивача при обчисленні розміру його пенсії не увійшли й інші виплати, передбачені законодавством.  

Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 р. N 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» передбачено виплату грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення, яка входить до фонду заробітної плати та мала б бути врахована при обчисленні пенсії.  

Крім того, згідно з Указом Президента України від 04.10.1996 року №926/96 «Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ», який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, премія мала складати 33,3% грошового забезпечення а не 10%, як фактично враховано позивачу.  

Суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що перерахунок вищевказаних доплат має бути здійснений Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області, так як згідно з роз’ясненнями Міністерства юстиції України від 03.03.2007 року та відповідно до ст. 93 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» з 2007 року призначення (перерахунок) та виплата пенсій військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу, які мають право на пенсійне забезпечення на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби…» здійснюється органами Пенсійного фонду України.  

Виходячи з встановлених обставин справи та правовідносин, які відповідають їм, суд першої інстанції вірно вирішив визнати дії відповідача неправомірними та зобов’язав його здійснити відповідні перерахунки з 01.01.2008 року.  

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_1, не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Судом першої інстанції відповідно до положень ст. 212 ЦПК України повно з’ясовано обставини справи, тому підстав для скасування чи зміни оскарженої постанови судова колегія не вбачає.  

Доводи апеляційної скарги необґрунтовані і висновків  суду першої інстанції не спростовують.  

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів ,-  

У Х В А Л И Л А :  

  Апеляційну скаргу  Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області  – відхилити.  

Постанову   Немирівського районного суду від 19 лютого 2010 року залишити   без   змін.  

Ухвала   набирає   законної   сили   з  моменту  його  проголошення.  

  Протягом двох місяців ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України.  

  Головуючий: підпис  

    Судді: підписи  

  З оригіналом вірно:  

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація