Справа №22а-4441/2010 р. Головуючий в суді І інст. Феськов П.В.
Категорія 57 Суддя-доповідач Собіна І.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2010 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області у складі:
головуючого судді Собіни І.М.
суддів Пашкевича О.Є., Мельника Ю.М.
при секретарі Приходько Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за суду апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України у Млинівському районі Рівненської області на постанову Млинівського районного суду від 11 січня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України у Млинівському районі Рівненської області про визнання протиправним рішення суб’єкта владних повноважень у відмові виплати доплати до пенсії як соціальної допомоги дітям війни,
в с т а н о в и л а:
Постановою Млинівського районного суду від 11 січня 2010 року бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачці підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнана протиправною та зобов’язано відповідача здійснити нарахування щомісячної доплати до пенсії позивачці, встановленої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з розрахунку, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» та провести відповідні виплати: за 2007 рік за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року; за 2008 рік з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
В апеляційній скарзі відповідач вказує, що ним виконано функції по виплаті дітям війни у 2006 - 2008 роках надбавки до пенсії в повному обсязі, а підстав для визнання дій та бездіяльності протиправною у суду першої інстанції не було. Просив оскаржувану постанову скасувати та відмовити позивачу в позові.
Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач знаходиться на обліку у відповідача і згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на отримання від відповідача надбавки до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
При цьому місцевий суд обґрунтовано врахував, що рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України, п. 12 ст. 71 та ст. 111 Закону "Про Державний бюджет України на 2007 рік", якими було зупинено у 2007 році дію ст. 6 Закону "Про соціальний захист дітей війни" та врахував, що рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-пр 2008 визнано неконституційними зміни до ст. 6 Закону "Про соціальний захист дітей війни", що внесені п. 41 розділу 2 Закону "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України " від 28 січня 2007 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
З урахуванням зазначеного місцевий суд прийшов до вірного висновку, що з моменту визнання
неконституційними законів, які зупиняли дію ст. 6 Закону "Про соціальний захист дітей війни" і до кінця року,
тобто з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року відповідач
був зобов'язаний нараховувати та виплачувати надбавку до пенсії в розмірі, встановленому ст. 6 Закону "Про
соціальний захист дітей війни".
Окрім того, колегія суддів прийшла до висновку, що місцевий суд відповідно до ч. 7 ст. 9 КАС застосував аналогію закону і застосував до спірних правовідносин мінімальний розмір пенсії за віком, визначений статтею 28 Закону України від 9 липня 2003 року "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Враховуючи те, що постанова місцевого суду була ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, колегія суддів підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачає.
Керуючись ст. 15, п.1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, ст. 315, 317 ЦПК України, п. 2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України N 1691-VI « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами» від 18 лютого 2010 року, ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», колегія суддів,
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного Фонду України у Млинівському районі Рівненської області відхилити.
Постанову Млинівського районного суду від 11 січня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду та постанова суду першої інстанції набирають законної сили з моменту проголошення ухвали апеляційного суду, але можуть бути оскаржені в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців із дня набрання ними законної сили.
Головуючий -
Судді: