Справа № 22ц –4843/10                                                                              Головуючий першої інстанції: Кондрачук А.П.

Категорія: 48                                                                                                Суддя-доповідач апеляційного суду: Базовкіна Т.М.

У Х В А Л А

Іменем   України

17  червня 2010  року               колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

                                             головуючого:  Козаченка В.І.,

                                             суддів:             Колосовського С.Ю.,

                                                                      Базовкіної Т.М.,

при секретарі судового засідання:            Бобуйок І.Ф.,

за участю: відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою                          ОСОБА_2  

на рішення Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 15 квітня 2010 року, ухвалене за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини,

в с т а н о в и л а :

    16 березня 2010 р. ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини.

    Позивачка вказувала, що 23 лютого 2008 р. було зареєстровано шлюб з відповідачем, вони мають сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1. 13 листопада 2009 р. зроблено актовий запис про розірвання їх шлюбу.

    Посилаючись на те, що вони з відповідачем проживають окремо, син проживає з нею і знаходиться на її утриманні, а відповідач ніякої матеріальної допомоги на утримання сина не надає, позивачка просила суд з урахуванням того, що відповідач має постійну роботу, просила стягнути з нього на її користь аліменти в розмірі ј частини заробітку.

    В подальшому позивачка збільшила свої вимоги й просила суд стягнути аліменти на утримання сина в розмірі 1/3  частини заробітку відповідача.

    Рішенням Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 15 квітня 2010 р. позов задоволено частково.

    Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 в розмірі ј заробітку щомісячно, починаючи з 16 березня 2010 р. й до досягнення дитиною повноліття. Також з відповідача стягнуто на користь держави судові витрати.

    В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, зокрема наявність підстав для закриття провадження у справі у зв’язку з відмовою позивачки від аналогічних вимог в жовтні 2009 р., просить рішення суду скасувати, закрити провадження по справі.

    Заслухавши доповідь судді, пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із таких підстав.

    З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі з 23 лютого 2008 р. і є батьками малолітнього ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1,  який  проживає  з позивачкою й знаходиться на  утриманні  останньої. В 2009 р. шлюб розірвано. Між сторонами існує спір щодо порядку та розміру аліментів на утримання сина. Відповідач є працездатною особою, має постійну роботу, регулярний дохід, інших утриманців не має.

    З урахуванням викладених обставин, положень ст. ст. 180, 181, 182, 184 СК України суд обґрунтовано стягнув з відповідача аліменти на утримання дитини в розмірі ј частки його заробітку.    

    Колегія суддів не може погодитись з доводами апеляційної скарги про необхідність закрити провадження у справі у зв’язку з тим, що за заявою позивачки про відмову від позову вже було закрито провадження по справі за такими ж вимогами.

    Так, ч. 3 ст. 206 ЦПК України передбачено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

    Однак, позивачка зверталася у 2009 р. і звертається тепер з позовом про стягнення з відповідача періодичних платежів – аліментів за різні періоди, а тому не можна вважати, що має місце повторне звернення з позовом про той самий предмет та з тих самих підстав.

    За такого, а ні у суду першої інстанції, а ні в апеляційної інстанції не має підстав для закриття провадження у справі.  

    Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів    

у х в а л и л а :

    Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, рішення Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 15 квітня 2010 року залишити без змін.

    Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

    Головуючий:

    Судді: