ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000, м.Херсон, вул. Горького, 18
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"15" червня 2006 р. Справа № 16/160-АП-06
Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. при секретарі Горголь О. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Херсон
до Дочірньої компанії "Укртрансгаз" в особі Херсонського ленійно- виробничого управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз", м Херсон
про стягнення 64200 грн. 00 коп.
за участю представників сторін:
від позивача - Осипова Л. І. довіреність № 01-12/б від 10.01.06 - провідний спеціаліст відділу забезпечення надходжень та використання коштів штрафних санкцій,
від відповідача: Шевченко А. М. довіреність № 267787 від 23.12.05
Херсонське обласне відділення фонду соціального захисту інвалідів (позивач) звернувся з позовом до дочірньої компанії “Укртрангаз” в особі Херсонського лінійно- виробничого управління магістральних газопроводів (відповідач) про стягнення штрафної санкції в сумі 64200 грн. 00 коп. за нестворені в 2005 році робочі місця.
Херсонське лінійно-виробниче управління магістральних газопроводів проти позову заперечує, посилаючись на ті обставини, управління не є юридичною особою, повноважень представляти в суді інтереси дочірньої компанії “Укртрансгаз” немає, він помилково надавав річну звітність Херсонському відділенню, підприємство є суб'єктом господарювання з підвищеним рівнем небезпеки, в зв'язку з чим працевлаштовувати інвалідів на такому підприємстві не можливо.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд
в с т а н о в и в:
Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" визнає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальних сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами. Ст. 8 даного Закону визначено, що державне управління в галузі забезпечення соціальної захищеності інвалідів здійснюється центральними органами виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, Міністерством охорони здоров'я України та органами місцевого самоврядування.
Представники республіканських організацій інвалідів є членами колегій центрального органу виконавчої влади з питань праці та соціальної політики та Міністерства охорони здоров'я України.
Згідно ст.12 Закону громадські організації інвалідів з метою здійснення заходів по соціальному захисту, соціально-трудовій і методичній реабілітації інвалідів та залученню їх до суспільно-корисної діяльності.
Відповідно до ст.19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21.03.91 для підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної кількості працюючих.
Ст.18 Закону зазначеного закону встановлено коло суб'єктів, що здійснюють працевлаштування інвалідів. Так, працевлаштування інвалідів здійснюється центральними органами виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів.
Таким чином, з аналізу положень Закону випливає, що обов'язок підприємства щодо створення робочих місць не супроводжується його обов'язком підібрати і працевлаштувати інвалідів на створені робочі місця.
Статтею 20 Закону визначено обов'язок підприємства, установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж встановлено нормативом, щорічно відраховувати відповідним відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів цільове кошти на створення робочих місць. Призначених для працевлаштування інвалідів і на здійснення заходів щодо їх соціально-трудової та професійної реабілітації. Розмір відрахувань визначається середньорічною заробітною платою на відповідному підприємстві, установі, організації за кожне місце, н6е зайняте інвалідом.
Судом встановлено, що згідно звіту про зайнятість інвалідів за формою № 10-1 за 2005 рік, що наданий Херсонському відділенні Фонду соціального захисту інвалідів Херсонським лінійним виробничим управлінням магістральних газопроводів УМГ
“Харьківтрансгаз” середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу виробничого управління у 2005 році склала 158 осіб , чисельність інвалідів–штатних працівників, які повинні працювати на робочих місць –6, фактично працюють –3 особи.
Відповідно до ст.19 Закону та Порядку сплати підприємствами, установами й організаціями штрафних санкцій до відділу Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого постановою КМУ від 28.12.01 підприємство сплачує штрафні санкції до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, а норматив робочих місць встановлюється для підприємств, установ, організацій, а не для кожного їх структурного підрозділу, а норматив робочих місць встановлюється для підприємств, установ, організацій, а не для кожного їх структурного підрозділу.
Вищенаведені приписи закону визначають суб'єктом правовідносин з приводу працевлаштування інвалідів –підприємство як господарюючий суб'єкт –юридичну особу в цілому.
Оскільки відповідно до положення про відділення “Херсонського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів” філії “Управління магістральних газопроводів “Харьківтранзгаз” дочірньої компанії “Укртранзгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, затвердженого директором УМГ” Харьківтрангаз” “Херсонськое лінійно-виробниче управління магістральних газопроводів” є відділеням філії дочірньої компанії “Укррансгаз”, тому позивач при розрахунку робочих місць для забезпечення для забезпечення працевлаштування інвалідів помилково взяв до уваги середньооблікову чисельність штатних працівників лише одного відділення філії, а не в цілому підприємства відповідача.
Згідно п.9 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів передбачено, що для реалізації покладених на фонд завдань за погодженням з Мінпраці утворюються територіальні відділення Фонду. Відповідно до Положення, на підставі якого діє позивач, на відділення Фонду соціального захисту інвалідів у Херсонській області покладаються контрольні функції за додержанням підприємствами, установами, організаціями Херсонської області законодавства, що регулює правовідносини соціального захисту інвалідів.
Таким чином, здійснення контрольних функцій за своєчасністю та повнотою надходження коштів, стягнення штрафних санкцій з відповідача може здійснювати відповідно до місцезнаходження дочірньої компанії “Укртрансгаз” Київське міське відділення фонду соціального захисту інвалідів.
Таким чином належним позивачем у справі має бути Київське відділення фонду соціального захисту інвалідів, а позов повинен бути пред'явлений до дочірньої компанії “Укртрангаз” з урахуванням повного обсягу чисельності у компанії, а не тільки її структурного підрозділу.
Керуючись ст.94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
постановив:
1. В задоволенні позовних вимог відмовити.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Л.М. Немченко