Справа № 22ц-1428/06                                                                      Головуючий: Кулигін Є.В.

Категорія- 18                                                                                      Доповідач-Іванова І.П..

Рішення ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26   липня   2006р.                   Колегія суддів судової палати з цивільних справ

апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого - Іванової І.П.

суддів: Лисіциної А.І.,Парінової І.К. при секретарі - Михайлової О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1представника ОСОБА_2таОСОБА_3

на рішення Ровеньківського міського суду від 22.02.2006 р.

за позовом ОСОБА_4доОСОБА_3 ОСОБА_2про стягнення боргу,

встановила:

У жовтні 2003 р. ОСОБА_4, звернувся до суду із позовом про витребування боргу, посилаючись на те, що у березні 2000р. ОСОБА_3. позичив у нього 59385 гривень для розвитку агрофірми "ІНФОРМАЦІЯ_1", до 1 листопада 2000р. зобов'язувався борг повернути. У визначений строк відповідач борг не повернув. Хоча розписку писав тільки ОСОБА_3., позивач вважає, що відповідати за борг повинна й дружина ОСОБА_3.- ОСОБА_2. Позивач просив стягнути з відповідачів 59385грн. та судові витрати.

Рішенням Ровеньківського міського суду від 22.02.2006р. позов задоволено: на користь ОСОБА_4, стягнуто 59385 гривень в рахунок відшкодування боргу.

Не погодившись із зазначеним рішенням, представник відповідачів ОСОБА_1. подала апеляційну скаргу, у якої просила рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. В апеляційної скарзі вказано, що суд порушив принцип верховенства права, не звернув уваги на те, що договір позики був укладений між ОСОБА_4, та агрофірмою "ІНФОРМАЦІЯ_1" в особі директора фірми ОСОБА_3. Висновки суду не відповідають обставинам справи. Агрофірма "ІНФОРМАЦІЯ_1" повністю розрахувалась з позивачем. Розписка, яка додана до матеріалів справи, підроблена, але суд необгрунтовано відмовив у призначенні почеркознавчої експертизи. Суд неправильно застосував норми матеріального права, а саме: ст.21 Кодексу про шлюб та сім'ю в редакції 1969 р., ст.375 ЦК України в редакції 1963р.

Заперечень у наданий судом строк- інші учасники процесу не надали.

Заслухавши доповідача, вислухавши відповідача ОСОБА_3., вивчивши матеріали справи, перевірив законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, передбачено п.З ч.І ст.З09 ЦПК України.

Згідно ст.З74 ЦК України ( у редакції 1963 р.) за договором позички одна сторона (позичкодавець) передає другій стороні у власність ( оперативне управління ) гроші або річ, а користувач зобов'язується повернути позичкодавцю таку ж суму грошей або кількість речей.

Як вбачається з матеріалів справи, позичкодавець по справі є ОСОБА_4., а користувач - приватна агрофірма "ІНФОРМАЦІЯ_1", розписку від імені якої підписав директорОСОБА_3(а.с.61). Право на вчинення договору від імені фірми ОСОБА_3. має згідно контракту від 1.03.2000р. (а.с.19-21). Статутом фірми ( п.7.5) передбачено для управління наймати директора (а.с.22-27). Згідно довідки № НОМЕР_1 (а.с. 17) приватне орендне підприємство агрофірма "ІНФОРМАЦІЯ_1" внесено у єдиний державний реєстр підприємств та організацій України.

Висновки суду 1 інстанції відносно правовідношень між ОСОБА_4, та ОСОБА_3., ОСОБА_2. не відповідають обставинам справи.

Згідно зі ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З тексту розписки видно, що позика використовувалася фірмою. Свідки ОСОБА_5., ОСОБА_6. пояснювали, що ОСОБА_3. від імені фірми позичав гроші у ОСОБА_4. Цього не спростовував і позивач.

Оскільки доказів того, що саме ОСОБА_3. та ОСОБА_2. позичали гроші у ОСОБА_4, для себе не надано, позов задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись п.2,3 ч.І ст. 309, 313,    316 ЦПК України,

колегія.

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1представникаОСОБА_3 та ОСОБА_2задовольнити.

Рішення Ровеньківського міського суду від 06.12.2002р. скасувати.

Відмовити ОСОБА_4у позові доОСОБА_3 та ОСОБА_2.

Рішення може бути оскаржено до Верховного Суду України безпосередньо протягом двох місяців шляхом подййня касаційної скарги.

Головуючий Судді: