Справа №2-156/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

02 квітня 2007 року              Борзнянський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді                            Луговця О.А.

при секретарі                                    Чорнуха Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Борзні справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності на майно, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями, розташованих в АДРЕСА_1та визнання за ним права власності на дане нерухоме майно. Свої вимоги обґрунтовує тим, що він шляхом укладення біржової угоди придбав у відповідачки вказане нерухоме майно, але не може оформити право власності на нього через нотаріальну контору, оскільки відповідачка ухиляється від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу домоволодіння.

В судовому засіданні представник позивача, що діє на підставі довіреності, заявлені вимоги підтримала в повному об"ємі і пояснила, що позивач, який доводиться їй сином, в травні 1999 року придбав у відповідачки, яка за довіреністю представляла інтереси своєї матері ОСОБА_3, житловий будинок з надвірними будівлями в АДРЕСА_1Даний договір купівлі-продажу нерухомого майна було зареєстровано на Чернігівській універсальній товарній біржі, після чого відповідачка отримала обумовлену в договорі суму коштів, а її син став проживати в цьому будинку. Однак, коли син виявив намір продати дане домоволодіння, то йому в нотаріальній конторі повідомили, що укладений ним на товарній біржі договір купівлі-продажу без нотаріального посвідчення є недійсним, але ці положення чинного законодавства були йому невідомі. Після цього син неодноразово звертався до відповідачки з проханням посвідчити договір купівлі-продажу житлового будинку в нотаріальній конторі, але остання відмовлялася, посилаючись на відсутність часу, зайнятість та ін.

Відповідачка, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце слухання справи, в судове засідання не з'явилася, подавши через канцелярію суду заяву, в якій просить справу розглядати без її участі, позовні вимоги визнає і не заперечує на їх задоволенні.

Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд приходить до слідуючого висновку.

Як встановлено в судовому засіданні, між ОСОБА_2, яка діяла по довіреності від імені ОСОБА_3, та ОСОБА_1 24 травня 1999 року було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями поАДРЕСА_1Чернігівської області, який зареєстровано на Чернігівській універсальній товарній біржі «Джі-Ай-Пі». Після цього позивач став постійно проживати в даному домоволодінні, здавав його в найм; відповідачка повністю отримала кошти згідно укладеного договору, що підтверджується її поясненнями в заяві на адресу суду.

Відповідно до ст.657 ЦК України договір купівлі-продажу житлового будинку укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Згідно ст.220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про

2

нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним, однак якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. Вазані положення чинного ЦК України кореспондуються й з нормами ст.ст.47, 227 ЦК УРСР, який діяв на момент укладення договору купівлі-продажу.

Оскільки позивач після укладення вищевказаного договору купівлі-продажу став постійно проживати в придбаному ним домоволодінні, здавав його в найм, а відповідачка повністю отримала кошти згідно даного договору, на протязі тривалого періоду часу не висувала ніяких претензій з приводу цього домоволодіння, що підтверджується її поясненнями в заяві на адресу суду, то суд вважає, що між сторонами відбулося повне виконання всіх істотних умов договору купівлі-продажу від 24 травня 1999 року, а тому ігнорування відповідачкою пропозицій позивача щодо явки в нотаріальну контору є безпідставними.

Таким чином, враховуючи, що між сторонами відбулося повне виконання всіх істотних умов договору купівлі-продажу від 24 травня 1999 року, а ОСОБА_2 ухиляється від нотаріального посвідчення даного договору, що перешкоджає ОСОБА_1 належним чином оформити правоустановлюючі документи та право власності на житловий будинок та надвірні будівлі, які розташовані в АДРЕСА_1, через нотаріальну контору, то суд вважає за можливе його позов задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.47, 227 ЦК УРСР, ст.ст.220, 386, 657 ЦК України,ст.ст.10, 11, 60, 208, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями, розташованих в АДРЕСА_1, що був укладений між ОСОБА_1та ОСОБА_2, яка діяла від імені ОСОБА_3, і зареєстрований 24 травня 1999 року на Чернігівській універсальній товарній біржі «Джі-Ай-Пі» та визнати за ОСОБА_1право власності на житловий будинок з надвірними будівлями в АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через Борзнянський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.