______ апеляційний суд луганської області

вул.    Коцюбинського,    буд.    № 4 ,    Луганськ,    91016

справа    22Ц-1978   /06           головуючий    у    1    інст.    Євтіфієв    В.М.

категорія    _                                          суддя-доповідач    Яресько    А.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2006 року, липня місяця, 25-го дня у місті Луганську колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого судді Яресько А.В.,

суддів Маляренко І.Б., Борисова Є,Л,

при секретарі Тихоновій В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Луганської області апеляційну скаргу ОСОБА_1,

ОСОБА_2   на   рішення   Стаханівського   міського   суду

Луганської області від 15 травня 2006 року по цивільній справі за позовом

ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

встановив:

У апеляційній скарзі апелянти просять апеляційний суд скасувати оскаржуване ними рішення суду першої інстанції як таке, що постановлене із порушеннями матеріального та процесуального законодавства, просять винести нове рішення, яким задовольнити їх позовні вимоги у повному обсязі. Оскаржуваним апелянтами рішенням Стаханівського міського суду Луганської області 15 травня 2006 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було відмовлено за безпідставністю вимог.

На обґрунтування заявлених у апеляційній скарзі вимог апелянти вказують про те, що суд першої інстанції порушив принципи оцінювання доказів, відмовив у позові незважаючи на те, що відповідачкою не було надано жодних доказів на підтвердження її голослівних тверджень проти позову, порушив матеріальне право, адже не врахував вимог ст. 71 ЖК України, тоді як було підтверджено факт відсутності відповідачки понад шість місяців без поважних причин.

Колегія суддів, вислухавши доповідь, дослідивши матеріали справи та наявні у ній докази, обговоривши доводи апеляційної скарги, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, тобто суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, повинен вирішити справу згідно із законом, ухваливши рішення на основі повно і всебічно з'ясованих  обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими у судовому засіданні. Статтею 303 ЦПК передбачено, що апеляційний суд виходить за межі доводів апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено такі порушення норм процесуального права, що є підставою для скасування рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, до місцевого суду у липні 2005 року надійшла позовна заява від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та їх повнолітнього сина, колишнього чоловіка відповідачки ОСОБА_4, у позовних вимогах позивачі просили  визнати  відповідачку  ОСОБА_3  такою,  що втратила право користування квартирою та просили анулювати її реєстрацію за місцем реєстрації. Справу було призначено до розгляду ухвалою від 25.08.2005 року (л.с. 25), у якості 3 особи до справи на боці відповідача було притягнуто КП  «Жилсервіс №9». У вересні 2005 року до справи було долучено ще одну позовну заяву у якій не було вказано прізвища співпозивача ОСОБА_4, замість прізвища відповідачки ОСОБА_3 було вказано прізвище ОСОБА_5. Жодної ухвали з цього приводу суд не виносив, зміни позовних вимог чи сторін у передбаченому процесуальним законодавством порядку не провадив.

З рішення суду та протоколу судового розгляду вбачається те, що у розгляді справи не приймав участь ОСОБА_4, його процесуальний статус не було визначено судом, його думка щодо позовних вимог не з'ясовувалася, він не запрошувався у судові засідання, проте зареєстрований у спірній квартирі, має там право на проживання, є колишнім чоловіком відповідачки, яка посилалася на факт домовленості із ним як на підставу своїх заперечень проти позову. Вимоги щодо анулювання реєстрації, що містяться у позовній заяві, не є аргументованими, не можуть бути заявлені до відповідачки ОСОБА_3, адже прийняття рішення з цього питання є у компетенції органів у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб управлінь МВС в Луганській області за місцем реєстрації відповідачки. Суд не долучив до участі у справі у якості співвідповідачів представників зазначеного органу, не уточнив позовних вимог з цього приводу, не вирішив питання щодо порядку їх розгляду та взагалі можливості їх розгляду у одному провадженні із вимогами, що заявлені у порядку цивільно-процесуального кодексу, не вирішив ці вимоги по суті у постановленому рішенні.

Відповідно до п. З частини 1 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання. Колегією встановлено, що рішення місцевого суду було винесено без дотримання вимог ст. 214-215 ЦПК, є неналежним чином немотивованим, суд розглянув не всі заявлені вимоги і не долучив до участі у справі усіх зацікавлених осіб, Відповідно до вимог п. п. З, 4, 5 ст. 311 ЦПК рішення суду у таких випадках підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд. З огляду на встановлені процесуальні порушення суд вважає передчасним аналіз доводів апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 307 п. 5 ч, 1, 309 п.п. 1, 4 ч. 1, ст. 311 п.п. 3-5 ч. 1, 315 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Стаханівського міського суду Луганської області від 15 травня 2006 року скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає чинності негайно, проте її може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двох місяців до Верховного суду України, починаючи з дня набрання нею законної сили.