Справа № 2-а-4/2010 рік

       П О С Т А Н О В А

      І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

25 травня 2010 року                                 м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

      головуючого - судді             Федика Л.І.

при секретарі                         Руско Н.Р.

за участі:

позивачки –                           ОСОБА_1

представника позивачки – адвоката ОСОБА_2

представника відповідача –Управління Пенсійного фонду України у місті Калуші –                               Скрипака М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у місті Калуші про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язати вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

позивачка звернувся до суду із зазначеним позовом. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 26.12.2001 р. на підставі статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» відповідачем їй призначено пенсію на пільгових умовах за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. До заяви про призначення пенсії позивачкою надано всі підтверджуючі документи про стаж роботи, в тому числі і пільговий. Однак 31 липня 2009 р. нею отримано листа відповідача від 29.07.2009 р. вих. № 6576/03, яким її повідомлено, що подані нею документи є недостовірними, сума незаконно виплаченої пенсії становить 57304,15 грн., а всі документи, які містилися в пенсійній справі направлено в правоохоронні органи. З приводу даного листа позивачка звернулась до відповідача із заявою з вимогою поновити виплату пільгової пенсії. У відповідь на дане звернення, відповідач направив позивачці листа від 26.08.2009 р. вих. № 289/П-15 в якому підтвердив своє рішення про припинення виплати пенсії.  

В судовому засіданні позивачка та її представник – ОСОБА_2 позов підтримали.

Представник відповідача – Скрипак М.О. позову не визнав та пояснив суду, що після втрати пенсійної справи Управлінням Пенсійного фонду України у місті Калуші вживалися заходи щодо її поновлення. Після поновлення пенсійної справи спеціалістами фонду проведено розрахунок заробітку позивачки згідно наданих архівним відділом даних про заробіток та встановлено, що розмір пенсії на дату припинення виплати повинен становити 679,23 грн. Крім того, зазначив, що позивачка не має права на пенсію за віком на пільгових умовах, оскільки у неї немає необхідного пільгового стажу, а наявний стаж не підтверджується уточнюючою довідкою, з 01.01.1980 р. по 01.05.1980 р. згідно архівних даних вона перебувала у відпустці по догляду за дитиною.

Заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини справи, перевіривши подані сторонами докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи із наступних підстав.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами з 26.12.2001 р. Управлінням Пенсійного фонду України у місті Калуші позивачці призначено виплату пенсії на пільгових умовах за Списком № 1.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Зазначеній нормі відповідає положення пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637.

Вбачається та підтверджується записами у трудовій книжці позивачки, зокрема, з четвертого по десятий, що вона працювала малярем по роботі з нітрофарбами.

Отже, позивачка працювала в шкідливих умовах праці з 29.06.1976 р. по 30.05.1992 р.

Пунктом 3 наказу по ВАТ «Калушхімремонт» від 17 листопада 1998 року № 133 «Про результати атестації робочих місць» передбачено, що маляри, які виконують роботи в особливо-шкідливих умовах праці на ВАТ «Оріана», користуються правом на пільгове пенсійне забезпечення по Списку № 1.

Згідно з пунктом другим Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників та на інших роботах із шкідливими та важкими умовами праці за Списком № 2 виробницт, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, які мали право на пенсію за віком на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсії призначаються за нормами Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за умови досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

За змістом підпункту «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, жінки після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.      

Відповідно до пункту 4.4 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, який затверджено Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 р. № 383, якщо атестація вперше проведена після 21.08.1997 року, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.1992 року, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Таким чином, оскільки позивачка виконувала роботи в особливо шкідливих цехах ВАТ «Оріана», вона має право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1, у її трудовій книжці наявні всі записи про роботу малярем по роботі з нітрофарбами, тому у відповідача не було правових підстав для припинення виплати  пільгової пенсії.

Крім того, необхідно врахувати, що 11 серпня 2008 року виконуючим обов’язки начальника СДСБЕЗ Калуського МВ УМВС Салієм О.Т. винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_1 за відсутністю в її діях складів злочинів передбачених статтями 190 та 358 КК України, а саме шахрайства та підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів.

Судом не приймається до уваги посилання представника відповідача про необхідність подання позивачкою уточнюючої довідки, оскільки відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637,  така довідка подається у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років.

Поряд з цим, в січні 2009 р. з вини Управління Пенсійного фонду України у місті Калуші пенсійну справу позивачки втрачено, оскільки обов’язок її ведення та зберігання покладено саме на зазначене управління.

Після втрати пенсійної справи відповідачем, спеціалістами фонду визначено  розмір пенсії позивачки в сумі 679,23 грн. на місяць.

У зв’язку з тим, що у втраченій пенсійній справі містилися документи про заробіток позивачки інші, ніж ті, які перевірено в архіві відповідачем, суд позбавлений можливості з’ясувати причини розбіжностей у архівних документах та тими, які надано позивачкою при призначенні пенсії.

Проте згідно із ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З цих міркувань на переконання суду, відповідачем не доведено неправомірність одержання позивачкою пільгової пенсії, як і не наведено доказів в обґрунтування тверджень про фальсифікацію чи підробку поданих для призначення пенсії документів.

Між тим, для відновлення порушеного права позивачки слід також вирішити питання про розмір пенсії, виплату якої необхідно поновити.

За таких обставин, суд вважає, що виплату пенсії позивачці необхідно поновити у розмірі 679,23 грн., оскільки інших доказів про її попередній розмір не здобуто, а матеріали пенсійної справи втрачено.

При цьому, слід зазначити, що у суду немає підстав вважати виплату пенсії позивачці з дня призначення до дня припинення у попередньому розмірі безпідставною, тобто незаконно одержаною.

 На підставі ст. 124 Конституції України, ст. ст. 13, 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення»,  пунктів 1, 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, пунктів 4.4 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах,  керуючись ст.ст. 158-163, 167 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в місті Калуші, у зв’язку із припиненням ОСОБА_1 виплати пенсії на пільгових умовах за Списком № 1.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в місті Калуші поновити з 18 червня 2009 року виплату ОСОБА_1 виплату пенсії на пільгових умовах за Списком № 1 та здійснювати її нарахування виходячи з розміру 679,23 грн. на місяць.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в місті Калуші на користь ОСОБА_1 3 грн. 40 коп. судового збору та 300 грн. витрат за надання правової допомоги.

Постанова суду набирає законної сили в порядку встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені ст. 186 КАС України.

Заяву про апеляційне оскарження постанови може бути подано до суду апеляційної інстанції через Калуський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Калуський міськрайонний суд.

                          Головуючий:  (підпис)

З оригіналом вірно.

Постанова не набула законної сили

Суддя Калуського міськрайонного суду                                       Федик Л.І.