Справа № 22ц2069/ 06

Головуючий в 1 інстанції: Скочій Г.Д. Доповідач - Галан Н.М.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

24 липня 2006р.            Колегія судців судової палати з цивільних справ апеляційного

суду Луганської області у складі:

головуючого :        Галан Н.М.

суддів:                      Лісіциної А.І., Медведєвої Л.П.

при секретарі:        Меженської М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою начальника відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Первомайську Луганської області на рішення Первомайського міського суду Луганської області від 10 травня 2006р. за позовом  ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Первомайську Луганської області (ВД ФССНВ) про стягнення недорахованих щомісячних страхових виплат

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуємим рішенням суду позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. З ВД ФССНВ на користь ОСОБА_1 стягнуто недораховані щомісячні виплати з 1 березня 2002р. По 1 березня 2006року. ВД ФССНВ зобов"язана виплачувати ОСОБА_1 з 1 березня 2006року до наступного перерахунку по 645,33грн. щомісячно.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог, мотивуючи тим, що судом невірно застосовано норми матеріального права.

Заслухавши доповідача, пояснення з'явившихся осіб, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанціїв межах доводів апеляційної скарги, обсудивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню.

Суд першої інстанції вірно встановив обставини справи, характер спірних правовідносин, але при цьому допустив невірне застосування норм матеріального права, що викликало ухвалення незаконного рішення, яке підлягає скасуванню за наступних підстав.

Так, довід апеляційної скарги, де відповідач посилається на те, що він є неналежним відповідачем по справі, а належним відповідачем може бути тільки витконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних України, оскільки управління та відділення виконавчої дирекції Фонду є тільки "робочими органами та не наділені повноваженнями щодо вирішення проблемних питань, які належить вирішувати на централізованому рівні лише з органами Фонду, які здійснюють безпосередньо управління Фондом, не може бути прийнятий до уваги з огляду на те, що відділення ВД ФССНВ в м. Первомайську є юридичною особою та належним відповідачем по справі.

Посилання відповідача на те, що постанови правління Фонду про застосування коефіцієнту росту страхових виплат від  14.03.2002р. №  15, від 04.03.2003р. № 3, від 24.02.2004р. № 5„ від 28.02.2005р. № 3 не скасовано, та жодним іншим нормативно-правовим актом не врегульовано порядок перерахування сум щомісячних страхових виплат потерпілим, його механізму й не визнано, на який саме коефіцієнт повинні перераховуватися вказані страхові виплати, а тому рішення суду про стягнення з відповідача недонарахованих сум страхових виплат є незаконним та суперечить ст.ст. 15-18 вказаного Закону обгрунтовані.

Так, як вірно вказано в апеляційній скарзі відповідача, ч.2 ст.29, вказаного вище Закону, перерахування сум щомісячних страхових виплат провадиться також у разу зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики, це положення Закону визначає лише підставу, із настанням якої виникає обов"язок ФССНВ перерахувати суми щомісячних страхових виплат. Законом не визначено механізм такого перерахування, величини коефіцієнту, який потрібно застосовувати при такому перерахуванні.

Заслуговує на увагу, як на обгрунтований довід апеляційної скарги щодо існування видів коефіцієнтів зростання середньої заробітної плати: коефіцієнт зростання середньомісячної номінальної та реальної заробітної плати.

Ті коефіцієнти, на які позивач просив збільшити його страхові виплати у позовній заяві, є коефіцієнтами зростання номінальної середньомісячної заробітної плати, їх розмір відрізняється від коефіцієнтів зростання реальної середньомісячної заробітної плати, тобто він більший.

На думку колегії судців, при застосуванні коефіцієнтів зростання реальної середньомісячної заробітної плати для збільшення суми страхових виплат не порушує права та інтереси позивача та пов"язане з тим, що відповідно до пп. „Л" ч.1 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України „ Про прибутковий податок з громадян", пп.4.3.1 п.4.3 ст.4 Закону України „ Про податок з доходів фізичних осіб" суми, що одержані працівниками у відшкодування шкоди, заподіяної їх здоров"ю каліцтвом або іншим ушкодженням, пов"язаним з виконанням трудових обов'язків, до сукупного оподаткованого доходу, одержаного громадянином у період, за який здійснюється оподаткування, не включається.

Реальна заробітна плата- це кількість споживчих вартостей, яку працівник може придбати за свій грошовий заробіток за існуючого рівня цін після врахування податків (поняття номінальної та реальної заробітної плати розкриті за допомогою підручника Мочерного С.В. „ Основи економічних знань", видавничий центр „Академія", 2000р.).

При цьому номінальна заробітна плата - це сума грошей, яку отримує працівник за продаж своєї робочої сили та її функціонування. її розміри не дають реального уявленя про життєвий рівень робітника, рівень його споживання.

Таким чином, чуд першої інстанції, застосовуючи коефіцієнти зростання середньої номінальної заробітної плати, необгрунтовано стягнув з відповідача на користь позивача завищені суми страхових виплат.

За таких підстав оскаржуване рішення є незаконним та підлягає скасуванню. Колегія суддів вважає за необхідне постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог позивача у зв"язку з їх необґрунтованістю.

На підставі ст.ст.15-18, ч.2 ст.29 Закону України „ Про загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань", пп."Л" п.1 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України „Про прибутковий податок з громадян", пп.4.3.1 п.4.3 ст.4 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб", керуючись ст. 303,304,307,309,313,314,316 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Первомайську Луганської області задовольнити

Рішення Первомайського міського суду Луганської області від 10 травня 2006року скасувати, постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення набирає чинності негайно, але може бути оскаржено в продов ж 2-х місяців шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України.