Справа 22ц-10463\2007 Головуючий у першій
Категорія 21\2\ Інстанції Деркач Н.М.
Доповідач Соколан Н.О.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березня 2007 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі: Головуючого судді Неклеси В.І.
Суддів - Соколан Н.О.,Барильської А.П. при секретарі - Юровській О.Ю. за участю представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 16 листопада 2006 року за позовом ОСОБА_2 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі про перерахунок щомісячних страхових сум
Встановила:
В серпні 2006 року позивач звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Рудоуправління ім. Кірова», Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професіональних захворювань України в м. Кривому Розі (надалі Відділення Фонду) про перерахунок щомісячних страхових сум.
Ухвалою від 23 жовтня 2006 року прийнято відмову від позовних вимог заявлених до Державного підприємства «Рудоуправління ім. Кірова».Провадження у справі в зазначеній частині позовних вимог закрито.
Позивач та його представник просив суд на користь позивача з Відділення Фонду заборгованість по щомісячним страховим платежам в сумі 4274 грн 76 коп, за період з 1.04.2001 року по 1.11. 2006 року та стягувати щомісячно по 298 грн. 10 коп., починаючи з 1 .11 2006 року до зміни обставин, що тягнуть їх перерахунок, або припинення виплат.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 16 листопада 2006 року позов задоволено частково.
З Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі стягнуто заборгованість по щомісячним страховим виплатам в сумі 2889 грн 58 коп за період з 3.08. 2003 року по 1.11. 2006 року та щомісячно, починаючи з 1.11 2006 року страхові виплати в сумі 298 грн. 10 коп. до зміни обставин, що тягнуть їх перерахунок.
2
В апеляційній скарзі Відділення Фонду ставить питання про скасування рішення суду і направленням справи на новий розгляд в той самий суд в іншому складі, оскільки судом порушені норми матеріального і процесуального права. Зокрема на думку скаржника, у Відділення фонду існує інтерес як 3-ї особи, тому суд безпідставно залучив Відділення Фонду до участі в справі як відповідача, а не третьої особи. Суд необгрунтовано відкоригував суми відшкодування шкоди на коефіцієнти росту тарифних ставок, окладів, а не на коефіцієнти фактичного росту заробітної плати, не давши належної оцінки економічному обґрунтуванню застосування або не застосування коефіцієнтів підвищення тарифних ставок і окладів, неправильно застосував п.28 «Правил відшкодування шкоди, оскільки застосував з 1.01. 1996 року К- 2,5, та порушив вимоги п. 22 Пленуму Верховного Суду України № 9 від 24.10. 2003 року.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Відділення Фонду підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до п.5 ст.311 ЦПК України,' якщо суд розглянув не всі позовні вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції , то рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
Задовольняючи частково позовні вимоги , суд першої інстанції не з'ясував повний обсяг позовних вимог та підстав з яких суд, дійшовши висновку про неправильне визначення середнього заробітку позивача для розрахунку середньої заробітної плати, стягнув з відповідача недоплати до страховим щомісячним виплатам.
З 1996 року нараховані виплати з розрахунку середнього заробітку 328 грн 76 коп.
Відповідно до п. 22 «Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків» середньомісячний заробіток для обчислення розміру відшкодування потерпілому втраченого заробітку ( або відповідної його частини) визначається за бажанням потерпілого за 12 або 3 останні повні календарні місяці роботи, що передували каліцтву, а при професійному захворюванні - стійкої втрати професійної працездатності.
Однак суд не з'ясував за який період взятий позивачу розрахунок середньомісячного заробітку і у зв'язку з чим, погодившись з таким розрахунком, позивач тільки в серпні 2006 року звернувся з зазначеним позовом.
Крім того, відповідно до пункту 2% «Правил...» перерахований або нарахований розмір втраченого заробітку у перерахунку на 100 відсотків втрати професійної працездатності не може бути більшим від середнього заробітку відповідного працівника (після підвищення тарифних ставок) за
3
умови його роботи протягом повного календарного або у перерахунку на повний календарний місяць роботи.
Вирішуючи спір суд не звернув уваги на зазначене положення й не з'ясував розмір середньомісячного заробітку відповідного працівника (після підвищення тарифних ставок) за умови його роботи протягом повного календарного місяця або у перерахунок на повний календарний місяць роботи, та чи не буде перевищувати розмір відшкодування нарахованого позивачу встановлені обмеження.
Крім того, як вбачається з позовної заяви , підпис ОСОБА_2 суттєво відрізняється від його підпису на довіреності, посвідченої нотаріусом (аркуш справи 48).
В зв'язку з тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, ухвалене рішення підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
Керуючись ст. 303,307,4 1. п.5 ст. 311,313-315 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі задовольнити.
Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рога від 16 листопада 2006 року скасувати.
Справу направити на новий розгляд в той же суд в іншому складі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.