КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а - 440/07 р.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 червня 2007 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Денісова А.О.,
суддів Бєлової Л.В.,
Бистрик Г.М.,
при секретарі Мальцевій К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного департаменту України з питань виконання покарань на постанову Ірпінського міського суду Київської області у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного департаменту України з питань виконання покарань, Ірпінського виправного центру № 132 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у м. Києві та Київської області про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 23.02.2007 року позов ОСОБА_1. задоволено частково. Визнано незаконним наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань НОМЕР_1про звільнення начальника установи директора підприємства Ірпінського виправного центру № 132 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у м. Києві та Київській області ОСОБА_1., поновлено його на посаді з 13.11.2006 року та стягнуто з Державного департаменту України з питань виконання покарань на його користь заробітну плату за вимушений прогул в розмірі 13780,34 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції обґрунтовується тим, що на порушення вимог п.48 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 року № 114, ОСОБА_1. був звільнення з органів внутрішніх справ без проведення атестації, а само звільнення відбулося в період його непрацездатності, що є порушенням вимог ч. 3 ст. 40 КЗпП України.
Державний департамент України з питань виконання покарань подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Ірпінського міського суду Київської області від 23 лютого 2007 року і прийняти нову, якою відмовити ОСОБА_1. у задоволенні позовних вимог повністю. На думку апелянта суд порушив норми матеріального права оскільки на дані правовідносини норми Кодексу законів про працю України не поширюються. Порядок проходження служби позивачем, в т.ч. прийняття і звільнення зі служби, регулюється не КЗпП України, а Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ та іншими нормативно-правовими актами. Крім того, на день звільнення ОСОБА_1. знаходився на роботі і виконував службові обов'язки, про факт перебування в цей день на лікарняному ОСОБА_1. безпосередньому керівництву не доповідав. Згідно довідки Коцюбинської лікарні НОМЕР_2 ОСОБА_1. перебував на лікарняному в період з 14 по 23 листопада 2006 року (НОМЕР_3), в Ірпінський міський суд позивач надав дублікат лікарняного листка. Апелянт також вважає, що в даному випадку при звільнені ОСОБА_1 зі служби проведення атестації не було обов'язковим заходом.
Свої заперечення на апеляційну скаргу ОСОБА_1. не надав.
Суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до п.48 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 року № 114 атестація проводиться на кожній із займаних посад через чотири роки, а також при звільненні з органів внутрішніх справ, якщо звільнення провадиться по закінченні року з дня останньої атестації, а у виняткових випадках незалежно від цього строку.
Судом першої інстанції встановлено, що наказом голови Державного департаменту України з питань виконання покарань НОМЕР_1було звільнено у відставку за п.65 «а» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України полковника внутрішньої служби ОСОБА_1., начальника установи - директора підприємства Ірпінського виправного центру управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у місті Києві та Київської області. Останній раз ОСОБА_1. проходив атестацію у 2002 р. При його звільненні з органів внутрішніх справ атестація не проводилася.
На цій підставі суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що ОСОБА_1. був звільнений з органів внутрішніх справ з грубим порушенням вимог п.48 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.
Твердження відповідача, що проходження атестації у даному випадку не було обов»язковим, не відповідає вимагам п.48 вказаного вище Положення.
Посилання суду першої інстанції на звільнення ОСОБА_1. з органів внутрішніх справ з порушенням вимог ст.ст. 40 ч.3 та 235 КЗпП України суд вважає безпідставними, оскільки на вказані правовідносини норми трудового законодавства не поширюються.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 198, 205, 206 КАСУ, суд
УХВАЛИВ:
В задоволенні апеляційної скарги Державного департаменту України з питань виконання покарань у справі за позовом ОСОБА_1. до Державного департаменту України з питань виконання покарань, Ірпінського виправного центру № 132 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у м. Києві та Київської області про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди відмовити, а постанову Ірпінського міського суду Київської області від 23 лютого 2007 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України у порядок і строки, визначені ст.212 КАСУ
Головуючий суддя: Денісов А.О.,
судді: Бєлова Л.В.,
Бистрик Г.М.