КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22а-794/07
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2007 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Денісова А.О.
Суддів: Бараненка І.І.
Ситникова О.Ф.
при секретарі Спиридонової В.О.
розглянувши апеляційну скаргу Генеральної прокуратури України на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 27 лютого 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України, прокуратури Печерського районного суду м. Києва на неправомірні дії державного органу, -
В С Т А Н О В И В
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 27.02.07 р. задоволено адміністративний позов ОСОБА_1. Визнано неправомірними дії Генеральної прокуратури України та прокуратури Печерського району м. Києва, щодо розгляду повідомлення ОСОБА_1 про злочин. Постановлено зобов'язати ГПУ та прокуратуру Печерського району м. Києва розглянути повідомлення ОСОБА_1 відповідно до ст. 97 КПК України. Суд мотивував своє рішення тим, що відповідно до вимог ст.97 КПК України по заяві або повідомленню про злочин прокурор зобов'язаний не пізніше триденного строку прийняти одне з таких рішень: порушити кримінальну справу; відмовити в порушенні кримінальної справи; направити заяву або повідомлення за належністю.
На вказану постанову Генеральна прокуратура України подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду і ухвалити нове рішення про відмову у позові ОСОБА_1. Свої вимоги апелянт обґрунтовує наступним: Відповідно до ст.94 КПК України кримінальна справа може бути порушена тільки у випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. Оскільки звернення ОСОБА_1 не містило ніяких даних, які б вказували на наявність ознак злочину, перевірку в порядку ст.97 КПК України Генеральною прокуратурою України не проводилось, а звернення розглянуто на підставі ЗУ «Про звернення громадян».
ОСОБА_1 з апеляційною скаргою була не згодна.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції було встановлено, що позивачка 27.07.2006 року звернулася до Генеральної прокуратури України з повідомленням про злочин, передбачений ст. 388 КК України, який вчинила народний депутат України ОСОБА_2, використовуючи державний прапор України в якості простирадла для своїх стільців у Верховній Раді України.
Окрім цього, 16.07.2006 року позивачка також звернулася до Генеральної прокуратури України з повідомленням про злочин, передбачений ст. 344 КК України, який вчинила народний депутат України ОСОБА_2, здійснюючи незаконний вплив на Президента України з метою прийняття незаконного рішення - дострокових виборів до Верховної Ради України.
02.08.2006 року Генеральна прокуратура України, своїм листом за НОМЕР_1, повідомила позивачку, що підстав для вирішення звернень у порядку кримінально-процесуального законодавства не вбачається.
Щодо розгляду повідомлення про злочин від 16.07.2006 року, Генеральною прокуратурою України останнє було направлене за належністю до прокуратури м. Києва, яка в свою чергу направила вказане повідомлення до прокуратури Печерського району м. Києва.
02.08.2006 року Печерська районна прокуратура м. Києва повернула позивачці повідомлення про злочин для уточнення вимог, а також роз'яснила вимоги ст.5 Закону України «Про звернення громадян».
Відповідно до вимог ст. 98, 99 КПК України про порушення кримінальної справи та відмові в порушенні кримінальної справи виноситься постанова.
Як встановлено в судовому засіданні, повідомлення про злочин, з якими звернулася позивачка 16.07.2006 року та 27.07.2006 року , Генеральною прокуратурою України, а також прокуратурою Печерського району м. Києва не було розглянуто відповідно до вимог ст.97 КПК України.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 94 КПК приводами до порушення кримінальної справи є: заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян. Відповідно до вимог ст.97 КПК України, по заяві або повідомленню про злочин прокурор зобов'язаний не пізніше триденного строку прийняти одне з таких рішень: порушити кримінальну справу; відмовити в порушенні кримінальної справи; направити заяву або повідомлення за належністю. Відповідно до вимог ст. 98, 99 КПК України про порушення кримінальної справи чи відмову в порушенні кримінальної справи виноситься постанова. КПК України імперативно встановлює, що про відмову в порушенні кримінальної справи прокурор повинен винести ухвалу.
Дія ЗУ «Про звернення громадян» не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінально-процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством і законодавством про захист економічної конкуренції. Тому прокуратура не мала правових підстав розглядати повідомлення про злочин за нормами ЗУ «Про звернення громадян», а повинна була застосувати відповідні положення КПК України і винести постанову про відмову в порушенні кримінальної справи.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 199, 205, 206 КАСУ,-
У Х В А Л И В:
У задоволенні апеляційної скарги Генеральної прокуратури України відмовити, постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 27.02.07 р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки визначені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя
Судді: