КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22а - 621/07
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2007 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Денісова А.О.
Суддів: Глущенко Я.Б.
Межевича М.В.
при секретарі Спиридоновій В.О.
розглянувши апеляційну скаргу Генеральної прокуратури України на постанову Печерського районного суду м. Києва від 3 березня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И В
Постановою Печерського районного суду м. Києва від 03.03.07 р. позов ОСОБА_1 задоволено частково. Суд визнав протиправною бездіяльність Генеральної прокуратури України і зобов»язав прийняти по заяві ОСОБА_1 рішення відповідно до вимог ст.97 КПК.
На вказану постанову суду Генеральна прокуратура України подала апеляційну скаргу, в якій зазначила¸ що відповідно до ч.1 ст.97 КК України прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язаний прийняти заяву чи повідомлення . Кримінально-процесуальним законодавством визначено приводи і підстави до порушення кримінальної справи та вимоги, що ставляться до заяв і повідомлень про злочин (ст.ст.94, 95 КПК України). Крім того, законом визначено особливу процедуру подачі заяви про злочин, згідно з якою заявник попереджається про відповідальність за неправдивий донос. Подання звернення, яке за своєю формою не є заявою про злочин, але в якому вказується про вчинення злочину підлягає розгляду в порядку ст.97 КПК України і навпаки, подання звернення, яке за формою може і називається "Заява про злочин", але в якому зазначається про незгоду з прийнятим рішенням, неналежний розгляд попередніх звернень, невиконання будь-яких вимог заявника не може бути визначене заявою про злочин та підлягає розгляду згідно Закону України "Про звернення громадян". Оскільки, в заяві ОСОБА_1 від 20.02.06 не було наведено будь-яких даних щодо вчинення особисто ОСОБА_2 злочину, а лише зазначалось про його діяльність, коли він обіймав посаду начальника слідчого управління податкової міліції ДПА України та Генерального прокурора України, тобто за своїм змістом це звернення не було "Заявою про злочин", а тому відповідно до ст.97 КПК України підстав для проведення перевірки та прийняття рішення не було. Саме у зв'язку з тим, що звернення ОСОБА_1 за своїм змістом є скаргою, воно розглядалось згідно вимог Закону України "Про звернення громадян". З цих підстав постанова суду підлягає скасуванню.
Представник позивача вважав апеляційну скаргу безпідставною.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що за формою і змістом заява позивача від 20.02.2006 року була заявою про злочин, а не депутатським зверненням чи зверненням громадянина. Відповідно до п.1 ч.1 ст. 94 КПК приводами до порушення кримінальної справи є: заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян. Відповідно до вимог ст.97 КПК України, по заяві або повідомленню про злочин прокурор зобов'язаний не пізніше триденного строку прийняти одне з таких рішень: порушити кримінальну справу; відмовити в порушенні кримінальної справи; направити заяву або повідомлення за належністю. Відповідно до вимог ст.ст. 98, 99 КПК України про порушення кримінальної справи чи відмову в порушенні кримінальної справи виноситься постанова. КПК України імперативно встановлює, що про відмову в порушенні кримінальної справи прокурор повинен винести ухвалу.
Дія ЗУ «Про звернення громадян» не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінально-процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством і законодавством про захист економічної конкуренції. Тому прокуратура не мала правових підстав розглядати повідомлення про злочин за нормами ЗУ «Про звернення громадян», а повинна була застосувати відповідні положення КПК України і прийняти одне з рішень передбачених КПК України.
На підставі наведеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, керуючись ст.ст. 199, 200, 205, 206 КАСУ,-
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Генеральної прокуратури України залишити без задоволення, а постанову Печерського районного суду м. Києва від 03.03.07 р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки визначені ст.212 КАСУ.
Головуючий суддя
Судді: