КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а - 317/07

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

               12 червня 2007 р.                                                                                       м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді                           Денісова А.О.

Суддів:                                            Глущенко Я.Б.

                                                        Межевича М.В.

при секретарі                                   Мальцевій К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду м. Києва у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України про визнання протиправним та скасування наказу,

В С Т А Н О В И В

Постановою суду від 01.02.07 р. ОСОБА_1. відмовлено у задоволенні позовних вимог про скасування наказу  № НОМЕР_1. «Про скасування допуску до державної таємниці»  з тих підстав, що спірний наказ прийнятий відповідачем в межах наданих йому повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією України та Законом України «Про державну таємницю».

На вказану постанову ОСОБА_1. подав апеляційну скаргу. На обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що в силу п.3 ч.2 ст. 23 ЗУ «Про державну таємницю» скасування допуску до державної таємниці можливе виключно за наявності одночасно трьох умов: 1) наявності допуску до державної таємниці; 2) ознайомлення посадової особи з конкретною секретною інформацією, що містить державну таємницю; і  3) невиконання посадовою особою обов'язку по збереженню секретної інформації, що містить державну таємницю. Вказані вимоги закону суд першої інстанції до уваги не взяв, а також не дослідив та не витребував докази того, що йому були довірені конкретні відомості, що містять державну таємницю. Апелянт посилається і на те, що судом першої інстанції не встановлено на підставі належних та допустимих доказів фактів його виїзду за межі України. Справа розглянута судом першої інстанції у складі суддів, які не мали права її розглядати, оскільки суд мав дослідити документи, що містять державну таємницю, а колегія суддів не мала допуску до державної таємниці. На цій підставі ОСОБА_1. просить скасувати постанову суду від 01.02.07р., та прийняти нову постанову, якою задовольнити його позовні вимоги

Представники Державної судової адміністрації України (далі - ДСАУ) з апеляційною скаргою були незгодні і вважали, що суд постановив рішення, яке відповідає вимогам закону.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши зібрані по справі докази, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно п.3 ч.2 ст.23 ЗУ «Про державну таємницю» у наданні допуску до державної таємниці може бути відмовлено у разі невиконання громадянином обов'язків щодо збереження державної таємниці, яка йому довірена або довірялася раніше. Відповідно до  ч.2 ст.26 скасування раніше наданого допуску до державної таємниці можливе у разі виникнення або виявлення обставин, передбачених ст. 23 вказаного вище закону. Статтею 28 цього ж закону передбачено, що громадянин, якому надано допуск до державної таємниці, зобов'язаний повідомляти посадових осіб, які надали йому допуск до державної таємниці, та відповідні режимно-секретні органи про виникнення обставин, передбачених статтею 23 цього Закону, або інших обставин, що перешкоджають збереженню довіреної йому державної таємниці, а також про свій виїзд з України.

05.11.2002 р. Указом Президента України ОСОБА_1. був призначений ІНФОРМАЦІЯ_1 і відповідно до займаної посади отримав допуск до секретної інформації і був допущений до неї, що підтверджується дослідженими судом документами. Наказом № 7НОМЕР_2. допуск ОСОБА_1. до державної таємниці був скасований у зв»язку з порушеннями їм п.3 ч.2 ст.23, ч.4 ст.26 та  абзацу 6 ст.28 ЗУ «Про державну таємницю».

Судом першої інстанції встановлено, що під час роботи на вказаній вище посаді ОСОБА_1. декілька десятків разів виїжджав за кордон у приватних справах, але про свої виїзди з України не повідомляв посадових осіб, які надали йому допуск до державної таємниці, та відповідні режимно-секретні органи. Вказані обставини нашли своє підтвердження і при їх перевірці судом апеляційної інстанції.

            Викладене свідчить, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, щодо обґрунтованості скасування допуску ОСОБА_1. до державної таємниці.

Посилання ОСОБА_1. на те, що справа була розглянута судом першої інстанції у складі суддів, які не мали допуску до державної таємниці, є безпідставними, оскільки суд безпосередньо не досліджував інформацію, яка містить державну таємницю.

На підставі наведеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАСУ, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду м. Києва у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України про визнання протиправним та скасування наказу відмовити, а постанову суду залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАСУ.

Головуючий суддя                         

 Судді: