САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 2-140/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2010 року Самарський районній суд м. Дніпропетровська у складі:

    головуючого судді                 Румянцева О.П.

    при секретарі                     Бакум І.М.  

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпропетровську матеріали цивільної справи за позовною заявою ВАТ «Дніпроенерго» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення вартості безпідставно набутого майна, -

ВСТАНОВИВ:

02 січня 2010 року ВАТ «Дніпроенерго»  звернулося до Самарського районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за теплову енергію, водопостачання та водовідведення. Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідачі по справі зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1, і постійно користуються тепловою енергією, яку виробляє ВАТ «Дніпроенерго». Відповідачі своєчасно не оплачує ці послуги, у результаті чого утворилася заборгованість у розмірі  10865,82 грн. У добровільному порядку відповідачі борг погасити не бажають, у зв’язку із чим позивачі звернулися до суду із цією заявою.

21.05.2009 року Представник позивача змінила позовні вимоги та просила стягнути солідарно з відповідачів вартість безпідставно надутого майна у сумі 10865,82 грн., держмито у розмірі 108,66 грн. та витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового розгляду справи у розмірі 30,00 грн.

У судовому засіданні представник позивача свої вимоги підтримала в повному обсязі. Пояснила, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про теплопостачання» теплова енергія – товарна продукція, що виробляється на об’єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу. ВАТ «Дніпроенерго» займається виробництвом та продажем теплової енергії. Відповідачі безпідставно користуються тепловою енергією, яку виробляє позивач. Система теплопостачання квартири № 37 є невід’ємною частиною системи теплопостачання будинку АДРЕСА_1. Відповідно до норм ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов’язана повернути потерпілому це майно. Набувач зобов’язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі, у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна. Представник позивача просила задовольнити позов у повному обсязі.

 Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову і пояснив, що постачання тепла не до нього в квартиру, а в багатоквартирний будинок АДРЕСА_1, що перебуває на балансі КВ ЖРЕП, тому позивач постачав теплову енергію КВ ЖРЕП, що є її споживачем, і повинен її сплачувати. На тих же підставах позивач також не може надавати послуги по централізованому опаленню та водопостачанню. Позивач посилається на лист Міністерства житлово-комунального господарства України від 20.05.2010 року № 07/9-4788, відповідно до якого «у разі проживання споживача у багатоквартирному будинку, договорів на надання житлово-комунальних послуг має бути два. Договір укладений між ним, як споживачем житлово-комунальних послуг, та КВ ЖРЕП Самарського району, який є споживачем та балансоутримувачем та ВАТ «Дніпроенерго»,  який є виконавцем послуг. Укласти з позивачем договір про надання послуг по центральному опаленню та водопостачанню КВ ЖРЕП відмовляється, як і відмовляється укласти договір укладати договір на постачання теплової енергії. При цьому, відповідно до діючого законодавства не можливо укладення договору безпосередньо між позивачем та ВАТ «Дніпроенерго», т.я. останній не має можливості напряму постачати послуги, і т.ч. не може вимагати оплату. Крім того, позивач не згоден з тарифами встановленими на теплову енергію та послуги по водопостачанню, а також просив застосувати строк позовної давності.

    Суд, вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

    Вказані вище правовідносини регулюються Цивільним Кодексом України, Законом України «Про місцеве самоврядування», Законом України «Про теплопостачання».

Згідно ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно, або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов’язана повернути це майно. Особа зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ч.2 ст. 1213 Цивільного кодексу України, у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Відповідно до ст. 28 ЗУ «Про місцеве самоврядування», та ст. 20 ЗУ «Про теплопостачання» тарифи погоджені органами місцевого самоврядування, не потребують затвердження цими органами.

Відповідно до ч.4 ст. 20 Закону України «Про теплопостачання» тариф на теплову енергію для споживача визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.    

В судовому засіданні встановлено, що ВАТ «Дніпроенерго» безперервно надає послуги теплопостачання та централізованого водопостачання та водовідведення відповідачу у жиле приміщення – АДРЕСА_1.

    Відповідно до Рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради № 2958 від 23.10.2003 року Придніпровська ТЕС призначена виконавцем послуг з теплопостачання населенню, що мешкає у житловому фонді лівобережної частини міста Дніпропетровська з 01.01.2002 року. (а.с. 139).

     Згідно рішення Дніпропетровської міської ради від 24.12.2008 року № 27/41 ВАТ «Дніпроенерго» визначено виконавцем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення для населення, що мешкає у житлових будинках на ж/м Придніпровський (а.с.140).

     Також відповідно до довідки КВ ЖРЕП Самарського району м. Дніпропетровська послуги з теплопостачання, водопостачання та водовідведення у кв. АДРЕСА_1 централізовано надає Придніпровська ТЕС ВАТ «Дніпроенерго» (а.с. 48).

Заборгованість відповідачів за надані послуги з теплопостачання, водопостачання та водовідведення перед ВАТ «Дніпроенерго»  за період з 01.10.2002р. по 31.10.2008р. складає 10865,82 грн. (а.с. 6 -11).

           Згідно довідки  КВ ЖРЕП Самарського району м. Дніпропетровська за адресою АДРЕСА_1 зареєстровані та проживають: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4  (а.с. 5).

     Відповідно до чинного законодавства, теплопостачання, водопостачання та водовідведення має здійснюватись лише на підставі укладених договорів.

     Посилання відповідача на ті обставини, що зазначені послуги він має оплачувати КВ ЖРЕП Самарського району, як виконавцю, суд вважає необґрунтованими та безпідставними, оскільки відповідачем не було надано договорів на постачання зазначених послуг, як і не було надано доказів того, що він проводить оплату будь-кому за отримані послуги.

     Відповідно до ст. 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачена особливість укладання договорів у багатоквартирних будинках, а саме що договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем або квартиронаймачем та баланс утримувачем або уповноваженою ним особою. У разі якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори про надання житлово-комунальних послуг з іншим виконавцем, але механізму застосування такої процедури не має.

     Станом на сьогоднішній день договори між ВАТ «Дніпроенерго» та відповідачами на постачання опалення та питної води і водовідведення не укладені з причин того, що постачання вказаних послуг відповідачам здійснюється через будинкові мережі КВ ЖРЕП Самарського району, який відмовився від підписання договорів з виробником ВАТ «Дніпроенерго».

     Факт споживання відповідачами теплової енергії, водопостачання та водовідведення також підтверджується довідками відділу реалізації  теплової енергії та послуг Придніпровської ТЕС ВАТ «Дніпроенерго» (а.с.160, 161), крім того, відповідачі зі скаргами на якість отриманих послуг не звертались, також від них не надходило заяв про відключення цієї квартири від централізованого теплопостачання, водозабезпечення та водовідведення (а.с. 48).  

 Таким чином, суд вважає, що відповідачі набули майно без достатньої правової підстави і тому, зобов’язані відшкодувати його вартість. Заборгованість у розмірі 3899,23 грн., що склалася за межами позовної давності, яка згідно ст.257 ЦК України складає 3 роки, не підлягає стягненню, в зв’язку з тим, що позивач пропустив строк звернення до суду за захистом свого цивільного права не з поважних причин.  

     Крім того, з відповідачів необхідно стягнути витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи і судовий збір згідно зі ст.88 ЦПК України.

    Враховуючи     викладене, керуючись ст.ст. 1212, 1213 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4-8, 10, 11, 18, 57-60, 88, 208, 209, 212-215, 218  Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

      Позов Відкритого акціонерного товариства «Дніпроенерго» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення вартості безпідставно набутого майна задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь Відкритого акціонерного товариства «Дніпроенерго» вартість безпідставно набутого майна у сумі 6966 грн. 59 коп., а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 69,66 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн., а всього 7066 грн. 25 коп.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.  

Суддя                                             О.П.Румянцев