У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 серпня 2007 року м.Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
|
Головуючого судді - Бараненка І.І., |
|
суддів: Малиніна В.В., |
|
Межевича М.В., |
при секретарі судового засідання - Горобцовій Я.В.,
за участю: представника Міністерства юстиції України - Опанасенка А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Печерського районного суду м. Києва від 3 квітня 2007 року в адміністративній справі №2а-196/07 за його позовом до Міністерства фінансів України, Державної судової адміністрації України, Державного казначейства України, Територіального управління Державної судової адміністрації у Донецькій області, Міністерства юстиції України, Управління юстиції у Донецькій області про стягнення грошової компенсації за службове обмундирування,
в с т а н о в и в :
У січні 2007 року ОСОБА_1. звернувся в порядку адміністративного судочинства до Печерського районного суду міста Києва з позовною заявою, у якій, посилаючись на порушення відповідачем вимог ст.130 Конституції України, ст.44 Закону України „Про статус суддів”, Постанови Кабінету Міністрів України №177 від 19.03.1994р. „Про порядок одержання, обміну, видачі та носіння службового обмундирування суддів України”, просив стягнути з Міністерства фінансів України шляхом списання коштів з розрахункового рахунку Головного управління державного казначейства України компенсацію за невикористане службове обмундирування у розмірі 6040 грн.
Постановою Печерського районного суду міста Києва від 3 квітня 2007 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що вимоги позивача про стягнення компенсації за невикористане службове обмундирування за період з 1 квітня 2000 року по 20 березня 2002 року та з 13 березня 2003 року по день звернення до суду не грунтуються на діючому законодавстві, а щодо вимог про стягнення компенсації за період з 2 квітня 1998 року по 1 квітня 2000 року та з 20 березня 2002 року по 13 березня 2003 року, позивачем без поважних причин пропущений строк звернення до суду.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на необґрунтованість судового рішення, просить скасувати оскаржувану постанову та задовольнити позовні вимоги.
Заслухавши суддю-доповідача, заперечення на апеляційну скаргу представника Міністерства юстиції України та, перевіривши доводи апеляції матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1. перебуває на посаді судді Єнакіївського міського суду Донецької області з 2 квітня 1998 року, проте жодного разу не отримував службове обмундирування або грошову компенсацію замість нього.
Перевіркою матеріалів справи встановлено, що дану адміністративну справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду, оскільки судом першої інстанції були порушені правила територіальної підсудності адміністративних справ, передбачені ст.19 КАС України.
Так, відповідно до ч.1 ст.19 КАС України адміністративні справи вирішуються адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача.
Згідно з п.5 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів підсудні їм справи вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні загальні суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Оскільки на час розгляду та вирішення справи Печерським районним судом міста Києва Донецький окружний адміністративний суд не розпочав діяльності, то позивач повинен був звернутись до місцевого суду за місцем свого проживання.
Посилання ОСОБА_1. в апеляційній скарзі на те, що за місцем свого проживання він не міг звернутись з адміністративним позовом, оскільки працює у цьому ж суді, не приймаються до уваги у зв'язку з тим, що Кодексом адміністративного судочинства не передбачені обмеження щодо звернення суддів з адміністративним позовом до суду за місцем свого проживання.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.204 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову чи ухвалу суду і направляє справу на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду.
На час розгляду апеляційної скарги розпочав діяльність Донецький окружний адміністративний суд.
Зважаючи на те, що справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду, постанову Печерського районного суду від 3 квітня 2007 року належить скасувати, а справу - направити на новий розгляд у Донецький окружний адміністративний суд.
Оскільки розгляд і вирішення справи неповноважним складом суду є необхідною і достатньою умовою для скасування постанови суду першої інстанції, решту доводів апеляційної скарги суд до уваги не приймає.
На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 204, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд,
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Печерського районного суду міста Києва від 3 квітня 2007 року скасувати, а справу - направити на новий розгляд у Донецький окружний адміністративний суд.
В решті апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання цією ухвалою законної сили.
Головуючий (підпис)
Судді: (підпис)
(підпис)