П о с т а н о в а

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

9 серпня 2007 року                                                                                           м.Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

при секретарі судового засідання - Горобцовій Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Гайсинської районної державної адміністрації (надалі - УСЗН Гайсинської райдержадміністрації) на постанову Гайсинського районного суду Вінницької області від 26 березня 2007 року в адміністративній справі №2а-122/07 за позовом ОСОБА_1 до УСЗН Гайсинської райдержадміністрації про отримання невиплаченої разової щорічної грошової допомоги, як учаснику бойових дій,

в с т а н о в и в :

У березні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до Гайсинського районного суду з позовною заявою, у якій, посилаючись на порушення відповідачем Конституції України, бюджетного законодавства України на 2004-2006 роки, а також Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», просив стягнути з УСЗН Гайсинської райдержадміністрації частину суми недоплаченої, на думку ОСОБА_1, разової грошової допомогу за 2004-2006 роки в розмірі 3252,25 грн., як учаснику бойових дій.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив те, що йому, як учаснику бойових дій, щорічно, до 5 травня, мала виплачуватися одноразова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Проте, відповідач виплату у 2004-2006 роках проводив в значно менших розмірах, у зв'язку з чим виникла заборгованість.

Постановою Гайсинського районного суду від 26 березня 2007 року позов ОСОБА_1 задоволено повністю.

В апеляційній скарзі УСЗН Гайсинської райдержадміністрації, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, а саме, на неправильне застосування судом вищенаведених положень законодавства, просило скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача та, перевіривши доводи апеляції наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

 Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції застосував положення ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни‚ гарантії їх соціального захисту»‚ Рішення Конституційного суду України № 20-рп/2004 року від 01.12.2004р.

Проте, з таким рішенням суду погодитися не можна, оскільки воно постановлене з порушенням норм матеріального права.

За змістом ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни‚ гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня  учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у 2004 році мінімальна пенсія за віком становила 92, 45 грн., у 2005 році - 332 грн. та у 2006 році - 359 грн.

Рішенням Конституційного Суду України №20-рл/2004 від 01.12.2004р. у справі за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст.ст.44, 47, 78, 80 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік» та Конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин другої, третьої, четвертої ст.78 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік» (справа про зупинення або обмеження пільг, компенсацій і гарантій) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ст.44 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік», якими встановлено, що у 2004 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» здійснюється у таких розмірах: інвалідам війни І групи - 195 гривень, інвалідам війни II групи - 160 гривень, інвалідам війни III групи - 130 гривень, учасникам бойових дій - 120 гривень, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною - 195 гривень, членам сімей загиблих та дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій і учасників війни, визнаних за життя інвалідами - 65 гривень.

Відповідно до п.3 резолютивної частини вищевказаного Рішення Конституційного Суду України, положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік» (1344-15), визнані неконституційними і такими, що втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Рішення Конституційного Суду України №20-рл/2004 було прийняте 01.12.2004р., а виплата щорічної разової допомоги в 2004 році позивачці була здійснена у травні 2004 року, коли положення ст.44 Закону України «Про державний бюджет на 2004 рік» були чинними і не були на той час визнані такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними).

Відповідно до ст.57 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Отже, апеляційний суд приходить до висновку, що виплата щорічної разової грошової допомоги позивачу за 2004 рік була здійснена у розмірах, визначених, чинним на момент проведення відповідних виплат, Законом і тому в діях УСЗН Гайсинської райдержадміністрації порушень законодавства не було.

Відповідно до вимог ст.92, 96 Конституції України виключно законом встановлюється Державний бюджет України, який затверджується щорічно,  і який  підлягає обов'язковому виконанню на всій території України.

Крім того, відповідно до вимог ст.95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

 Згідно вимог ч.2 ст.4 Бюджетного Кодексу України, при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України та закону про Державний бюджет України на відповідний бюджетний рік.

Відповідно до вимог ст.152 Конституції України закони, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Положення ст.34 Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік» та ст.30 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» в Конституційному Суді України на предмет конституційності не розглядалися, тому вони не втратили своєї чинності.

Вищевказаним рішенням Конституційного Суду України №20-рп/2004 від 01.12.2004 року визнано неконституційним положення ст.44 Закону України «Про державний бюджет України на 2004 рік», а тому аналогію закону або права до цих правовідносин застосовувати не припустимо.

Як вбачається з матеріалів справи, з довідки виданої 13.03.2007 року УСЗН Гайсинської райдержадміністрації видно, що щорічна разова грошова допомога позивачу була виплачена у 2004 році в розмірі 120 грн., у 2005 році - 250 грн. та у 2006 році - 250 грн. (а.с.6).

Таким чином, позивачу у 2004 році підлягало до виплати 462,25 коп. (92,45 грн. х 5). Отже, у 2004 році недоплата склала 342,25 грн. (462,25 грн. - 120 грн.).

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст.160, 198, 201, 205, 207 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Гайсинської районної державної адміністрації Вінницької області залишити без задоволення.

Постанову Гайсинського районного суду Вінницької області від 26 березня 2007 року змінити.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Гайсинської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 частину недоплаченої разової щорічної грошової допомоги за 2004 рік в сумі 342 гривень 25 коп.

Дана постанова набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання цією постановою законної сили.

Головуючий                                    ____________________    І.Бараненко

Судді:                                              ____________________    Я.Глущенко

 ____________________    В.Малинін