Справа №22ц-2332/06 Головуючий в першій
Категорія інстанції Чигрина Л.Г.
Доповідач: Мясоєдова С.С.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 липня 2006 року м. Луганськ
Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі:
головуючого: Мясоєдової С.С
суддів: Оробцової Р.І., Карташова О.Ю.
при секретарі: Тихонової В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ВАТ „Юридична фірма „Лекс Плюс"на рішення Антрацитівького міськрайсуду Луганської області від 07 червня 2006 року за позовом ОСОБА_1до ТОВ "Юридична фірма "Лекс Плюс" про поновлення на роботі, стягнення зарплати за вимушений прогул та моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
В квітні 2006 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що з 4 листопада 2002 року працював юрисконсультом ВАТІНФОРМАЦІЯ_1.
21 вересня 2005 року ІНФОРМАЦІЯ_1уклала договір з ВАТ „Юридична фірма „Лекс Плюс" м . Єнакієво Донецької області про надання юридичних послуг.
Наказом № НОМЕР_1 від 30 вересня 2005 року він був звільнений з ІНФОРМАЦІЯ_1з 30 вересня 2005 року та переведений до ВАТ„Юридична фірма „Лекс Плюс", згідно п.5 ст.36 КЗпП України.
Наказом № НОМЕР_2 від 01 жовтня 2005 року він був прийнятий на посаду юрисконсульта підприємства відповідача.
З березня 2006 року за пропозицією відповідача, позивач написав заяву про своє переведення на ВАТ ЦЗФ „Нагольчанська".
13 квітня 2006 року він був запрошений до відповідача, де його ознайомили з наказом №НОМЕР_3 від 3 березня 2006 року про його звільнення в зв'язку з переведенням на ВАТ ЦЗФ „Нагольчанська".
Про звільнення 3 березня 2006 року його ніхто не повідомив і він 3 березня 2006 року та в послідуючий час, продовжував працювати на збагачувальній фабриці.
26 квітня 2006 року його не допустили до роботи на ІНФОРМАЦІЯ_1посилаючись на те, що ВАТ „Юридична фірма „Лекс Плюс" надіслала повідомлення про його звільнення з 3 березня 2006 року.
В зв'язку з чим позивач просить визнати наказ відповідача № НОМЕР_3від 03 березня 2006 року про його звільнення незаконним, поновити його на роботі на посаду юрисконсульта підприємства відповідача та стягнути на його користь суму заробітної плати і суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 2400грн.
Рішенням Антрацитівького міськрайонного суду Луганської області від 07 червня 2006 року позов задоволено частково. Визнано наказ відповідача №22-ок від 03
березня 2006 року про звільнення позивача незаконним, поновлено його на роботі на посаду юрисконсульта ВАТ „Юридична фірма „Лекс Плюс" м . Єнакієво Донецької області. Стягнуто з ВАТ „Юридична фірма „Лекс Плюс" на користь позивача заробітну плату у розмірі 2100 грн., суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 1680грн., суму моральної шкоди в розмірі 1500 грн. та судовий збір у розмірі 52 грн.80коп.
В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати, посилаючись на те, що суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та неправильне застосував норми матеріального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної справи, судова колегія вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити.
Відповідно до ст..308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом встановлено, що з 04 листопада 2002 року позивач працював у відповідача юрисконсультом ВАТІНФОРМАЦІЯ_1.
21 вересня 2005 року ІНФОРМАЦІЯ_1уклала договір з ВАТ „Юридична фірма „Лекс Плюс" м . Єнакієво Донецької області про надання юридичних послуг.
Наказом № НОМЕР_1 від 30 вересня 2005 року він був звільнений з ІНФОРМАЦІЯ_1з 30 вересня 2005 року по переведенню до ВАТ„Юридична фірма „Лекс Плюс", згідно п.5 ст.36 КЗпП України.
Наказом № НОМЕР_2 від 01 жовтня 2005 року він був прийнятий на посаду юрисконсульта підприємства відповідача.
З березня 2006 року позивач написав заяву про своє переведення на ВАТ ЦЗФ „Нагольчанська".
В той же день, відповідачем був виданий наказ №НОМЕР_3 від 3 березня 2006 року про його звільнення з посади юрисконсульта з 3 березня 2006 року в зв'язку з переведенням на ВАТ ЦЗФ „Нагольчанська".
Відповідно з ч.5 ст.36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду.
Припинення трудового договору у порядку переведення працівника, за його згодою на інше підприємство, в установу, організацію можливе лише за наявності умов а саме:
подання власника підприємства, установи, організації, куди працівник переводиться, з зазначенням строку, протягом якого буде діяти його обов'язок прийняття працівника у порядок переведення;
заяви працівника власнику підприємства, установи, організації, з якого він звільняється, оскільки повинно бути погодження власника на припинення трудового договору у порядку переведення на інше підприємство, установу, організацію.
Оскільки ВАТ„Юридична фірма „Лекс Плюс" видало наказ № НОМЕР_3 від 3 березня 2006 року про звільнення позивача по переведенню на ІНФОРМАЦІЯ_1тільки на підставі заяви позивача і не ознайомило його з наказом про звільнення, а керівництво ІНФОРМАЦІЯ_1не зверталось до керівництва ВАТ„Юридична фірма „Лекс Плюс" з листом прохання звільнити у порядку переведення ОСОБА_1., суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку про незаконність звільнення позивача.
Розмір моральної шкоди визначений відповідно до законодавства.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 308, 314-315 ЦПК України колегія суддів
УХВАЛИЛА
Апеляційну скаргу ВАТ „Юридична фірма „Лекс Плюс" відхилити.
Рішення Антрацитівького міськрайсуду Луганської області від 07 червня 2006 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня проголошення, однак може бути оскаржена у двох місячний строк шляхом подачі касаційної скарги до суду касаційної інстанції - Верховного Суду України.
Головуючий:
Судді: