Справа № 2-7661/10
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 травня 2010 року Приморський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого - судді Кічмаренко С.М.
при секретарі Цихоні Д.Ю.
за участю:
представника позивача – ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Одеської міської ради про встановлення факту належності правовстановлюючих документів та визнання права власності,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, звернулися до суду з позовом до Одеської міської ради про встановлення факту належності правовстановлюючих документів та визнання права власності.
Свої позовні вимоги позивачі обгрунтовують наступним. Органом приватизації Управління Чорноморського морського пароплавства, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 було видано свідоцтво про право власносі на житло, квартиру АДРЕСА_1 за № 268.
Квартира АДРЕСА_1, площею 116,3 кв.м. була приватизована в рівних частинах.
Однак при видачі свідоцтва про право власності на вказане житло від 17.06.1993 року, при перекладі даних позивачів про прізвища, ім’я і по батькові на українську мову були допущенні наступні помилки:
Власник ОСОБА_2 була помилково записана, як – ОСОБА_2;
Власник ОСОБА_3 був помилково записаний, як – ОСОБА_3;
Власник ОСОБА_4 була помилково записана, як – ОСОБА_4.
Після смерті ОСОБА_5, згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом ВАС № 590128, посвідченого 25.03.2003 року державним нотаріусом Другої Одеської державної нотаріальної контори Гур’яновою Л.Г., ОСОБА_2 було успадковано право власності на ј квартири АДРЕСА_1.
Позивачі вказують на те, що помилки допущені в свідоцтві про право власності на житло від 17.06.1993 року , позбавляють можливості розпоряджатися майном, у зв’язку з чим вони були змушені звернутися до суду.
Представник позивачів надав до суду документи, які свідчать про те, що після розпаду СРСР в 1991 році Управління Чорноморського морського пароплавства було реорганізовано в Державну судноплавну компанію «Чорноморське морське пароплавство».
В подальшому пунктом 5 постанови від 03.07.1999 р. № 1181 «Про заходи щодо виведення Державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство» з фінансово-економічної кризи» Кабінет Міністрів України зобов’язав ДСК «Чорноморське морське пароплавство» передати у власність територіальної громади м. Одеси житлові будинки, які були на її балансі.
П’ятиповерховий будинок АДРЕСА_1 увійшов в перелік будинків, які підлягали передачі (додаток № 2 постанови КМУ від 03.07.1999 року № 1181), тобто з цього моменту володіти вказаним будинком почала Одеська міська ради.
В судовому засіданні представник позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, підтвердив свою позицію викладену в позовній заяві, підтримав заявлені позовні вимоги, і просив їх задовольнити, оскільки вони є законними та обґрунтованими.
Позивач, ОСОБА_4 в судове засідання не з’явилась, до суду надала заяву, в якій просить розглядати справу в її відсутності, позовні вимоги підримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Представник Одеської міської ради в судове засідання не з’явився, про дату та місце розгляду справи був сповіщений належним чином.
Вислухавши пояснення предствавника позивачів, оцінивши досліджені докази, надані до суду, на підставі всебічного, повного та об’єктивного принципів розгляду справи - суд прийшов до наступних висновків.
17 червня 1993 року органом приватизації Управління Чорноморського морського пароплавства, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 було видано свідоцтво про право власності на житло квартиру, АДРЕСА_1 за № 268.
Квартира АДРЕСА_1, площею 116,3 кв.м. була приватизована в рівних частинах.
Суд встановив, що при видачі вказаного свідоцтва про право власності на житло за № 268 були допущенні наступні помилки:
Власник ОСОБА_2 була помилково записана, як – ОСОБА_2;
Власник ОСОБА_3 був помилково записаний, як – ОСОБА_3;
Власник ОСОБА_4 була помилково записана, як – ОСОБА_4.
Після смерті ОСОБА_5, згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом ВАС № 590128, посвідченого 25.03.2003 року державним нотаріусом Другої Одеської державної нотаріальної контори Гур’яновою Л.Г., ОСОБА_2 було успадковано право власності на ј квартири АДРЕСА_1.
Вказаний будинок з 27.09.2001 року перейшов у власність територіальної громади м. Одеси, згідно акту приймання передачі – будинка від 27.09.2001 року.
Суд вважає, що вказане житло належить позивачам на праві власності, що підтверджується наданими суду поясненнями та доказами, а саме:
Свідоцтвом про право власності на житло за № 268 від 17 червня 1993 року виданого Управлінням Чорноморського морського пароплавства (а.с. 7);
Паспортами позивачів (а.с. 8-10);
Актом приймання передачі жилого будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 від 27.09.2001 року (а.с. 19-21);
Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом ВАС № 590128, посвідченого 25.03.2003 року державним нотаріусом Другої Одеської державної нотаріальної контори Гур’яновою Л.Г, за яким ОСОБА_2 було успадковано право власності на ј квартири АДРЕСА_1 (а.с. 6).
Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред’явити про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документів, який засвідчує його право власнсті.
Згідно ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Згідно ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього кодексу.
З урахуванням викладеного і керуючись ст.ст. 16, 392 ЦК України, ст.ст. 10, 57, 60, 209, 212, 213, 214, 215, 224, 226, 256, 259 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Одеської міської ради про встановлення факту належності правовстановлюючих документів та визнання права власності – задовольнити в повному обсязі.
Визнати, що правовстановлюючий документ - Свідоцтво про право власності на житло № 268, яке було видано Управлінням Чорноморського морського пароплавства 17 червня 1993 року, в дійсності належить власникам квартири АДРЕСА_1 з наступними прізвищами, ім’ями та по-батькові: ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на Ѕ частки квартири АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_3 право власності на ј частки квартири АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_4 право власності на ј частки квартири АДРЕСА_1.
Дане рішення є підставою для реєстрації права власності за ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Суддя: С.М. Кічмаренко