Справа № 2-4178/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«21» травня 2010 року                                                  м. Одеса

    Приморський районний суд м. Одеси в складі:

    головуючого – судді  Гандзій Н. В.

    при секретарі – Горецької К. М.      

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської Міської Ради до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, представник третьої особи на боці позивача ПП «Галея» та Одеська Міська Рада про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень.

ВСТАНОВИВ:

Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської Міської Ради звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 з вимогою про визнання недійсними з моменту їх вчинення договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень підвалу, площею 111,4 кв. м. розташованих за адресою: АДРЕСА_1, від 14 лютого 2007 року, від 16 березня 2007 року, від 24 квітня 2007 року; стягнення суми сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи, на підтвердження чого посилався на наступне.

За рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 04 червня 2006 року № 212 «Про реєстрацію об’єктів комунальної власності м. Одеси» спірні нежитлові приміщення є комунальною власністю територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради, право власності згідно зазначеного рішення підлягало реєстрації в КП «ОМБТІ та РОН» за Одеською міською радою.  

Також Одеська міська рада є власником будинку АДРЕСА_1 на підставі рішення Одеської міської ради народних депутатів «Про формування комунальної власності в м. Одесі» від 27 вересня 1991 року № 179-ХХІ. Цей будинок є невід’ємною частиною зазначеного державного житлового фонду, переданий до комунальної власності територіальної громади м. Одеси, пізніше поставлений на баланс місцевих житлово-експлуатаційних установ.

За договором оренди від 03 жовтня 2003 року № 80/4, укладеним на підставі Розпорядження міського Голови від 03 жовтня 2003 року № 1244-01р, орендодавцем приміщення, розташованого за адресою АДРЕСА_1, площею 111,5 кв. м. вказаний позивач.

Незважаючи на це, рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 25 грудня 2006 року за ОСОБА_5 визнано право власності на спірне нежитлове приміщення підвалу, розташоване у вказаному будинку, загальною площею 111,4 кв. м. В подальшому між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 укладений договір купівлі-продажу спірного нежитлового приміщення підвалу, вже площею 111,6 кв. м. На цей час, після неодноразового укладення договорів купівлі-продажу, власником спірного нежитлового приміщення є ОСОБА_2 у зв’язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

У судовому засіданні неодноразово оголошувалася перерва за клопотанням представника відповідача ОСОБА_5, але усі ці клопотання були направлені на безпідставне затягування розгляду справи.

Позивач свої позовні вимоги у судовому засіданні підтримав, просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник третьої особи на боці позивача без самостійних позовних вимог – ПП «Галея» позовні вимоги підтримав повністю, просив їх задовольнити.

Відповідачі та представник третьої особи на боці позивача без самостійних позивних вимог – Одеська Міська Рада на чергове судове засідання не з’явилися, про дату і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не відомі, тому суд розглядає справу у відповідності до ст. 169 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

Суд на підставі ст. 224 ЦПК України ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

Вислухавши позивача, представника третьої особи на боці позивача без самостійних вимог - ПП «Галея», дослідивши матеріали справи, суд вважає що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 658 Цивільного Кодексу України право продажу майна, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові майна. Як встановлено у судовому засіданні нежитлові приміщення підвалу площею 111,4 кв. м. розташовані за адресою: АДРЕСА_1, є комунальною власністю територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради.

Стаття 143 Конституції України передбачає, що територіальна громада міста безпосередньо або через утворені нею органи місцевого самоврядування управляє майном, що є в комунальній власності, а згідно з частиною 5 статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР повноваження власника від імені територіальної громади здійснює міська рада. Відповідно до положення Про представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 27 червня 2006 року № 20-V, Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради наділено міською радою повноваженнями щодо управління всією комунальною власністю територіальної громади міста.

Згідно рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 04 червня 2006 року № 212 «Про реєстрацію об’єктів комунальної власності м. Одеси» підвальне приміщення № 810, площею 111,5 кв. м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, підлягало реєстрації в КП «ОМБТІ та РОН» за Одеською міською радою з подальшою видачею свідоцтва про право власності.

Відповідно до п. 1.4. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5, державна реєстрація прав власності на нерухоме майно це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв’язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється КП «ОМБТІ» за місцезнаходженням об’єктів нерухомого майна на підставі правовстановлюючих документів.

Додатком № 1 до зазначеного тимчасового положення визначено виключний перелік документів на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об’єкти нерухомого майна. Пунктом 6 вказаного додатку передбачено, що свідоцтва про право власності на об’єкти нерухомого майна, видані органами місцевого самоврядування та місцевими державними адміністраціями є правовстановлюючими документами, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об’єкти нерухомого майна.

Приморським районним судом м. Одеси 25 грудня 2006 року було ухвалено рішення у цивільній справі № 2-10727/06 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 про визнання права власності, яким визнано право власності на допоміжне нежиле приміщення підвалу, загальною площею 111,4 кв. м. що розташоване під АДРЕСА_1 за ОСОБА_5 Проте, ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 03 квітня 2008 року рішення скасовано, а ухвалою Приморського районного суду від 12 грудня 2008 року позов ОСОБА_5 залишено без розгляду, тобто продавець за первісним договором купівлі-продажу ОСОБА_5 не набув права власності на спірне приміщення, а тому не міг відчужити приміщення, що належить територіальної громаді.

Також у судовому засіданні встановлено, що відповідно до договору оренди від 03 жовтня 2003 року № 80/4 спірне нежитлове приміщення знаходиться у постійному користуванні ПП «ГАЛЕЯ» на підставі Розпорядження Одеського міського Голови від 03 жовтня 2003 року № 1244-01р і ніколи не переходило у фактичне володіння ОСОБА_5 чи інших осіб.

Таким чином при укладанні договорів купівлі-продажу від 14 лютого 2007 року, від 16 березня 2007 року, від 24 квітня 2007 року не наставали ті обставини, з якими закон пов’язує визнання правочину дійсним, а саме: відповідність змісту правочину вимогам закону; додержання встановленої форми правочину; правоздатність сторін за правочином.

Стаття 215 ЦК України встановлює, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до статті 216 ЦК України, по недійсній угоді кожна із сторін зобов’язана повернути другій стороні все одержане за угодою.    

Істотними для суду є ті обставини, що відповідач ОСОБА_5, перший набувач спірного майна, вважався власником зазначеного нежитлового приміщення на підставі рішення Приморського районного суду м. Одеси від 25 грудня 2006 року (справа № 2 -10727/06), яке ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 03 квітня 2008 року скасовано, а ухвалою Приморського районного суду від 12 грудня 2008 року позов ОСОБА_5 залишено без розгляду.

Враховуючи вищенаведене, керуючись статтею 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР, пунктом 1.4. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5, статтею 143 Конституції України, статтями 215, 216, 658, Цивільного Кодексу України, статтями 10, 11, 209, 212, 214, 215 Цивільно процесуального Кодексу України

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Представництва по управлінню комунальної власності до ОСОБА_2, ОСОБА_16, ОСОБА_4, ОСОБА_5 з вимогою про визнання недійсними з моменту їх вчинення договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень підвалу, площею 111,4 кв. м. розташованих за адресою: АДРЕСА_1, від 14 лютого 2007 року, від 16 березня 2007 року, від 24 квітня 2007 року – задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати недійсним з моменту його вчинення договір купівлі-продажу від 14 лютого 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_17, зареєстрований в реєстрі за № 499, згідно з яким ОСОБА_5 продав, а ОСОБА_4 купила нежитлові приміщення підвалу площею 111,4 кв. м. розташовані за адресою: АДРЕСА_1. Зобов’язати ОСОБА_5 та ОСОБА_4 повернути друг другу в натурі все отримане ними за цим договором.

3.   Визнати недійсним з моменту його вчинення договір купівлі-продажу від 16 березня 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_18, зареєстрований в реєстрі за № У-262, згідно з яким ОСОБА_4 продала, а ОСОБА_3 купила нежитлові приміщення підвалу площею 111,4 кв. м. розташовані за адресою: АДРЕСА_1. Зобов’язати ОСОБА_4 та ОСОБА_3 повернути друг другу в натурі все отримане ними за цим договором.

4. Визнати недійсним з моменту його вчинення договір купівлі-продажу від 24 квітня 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_18, зареєстрований в реєстрі за № У-361, згідно з яким ОСОБА_3 продала, а ОСОБА_2 купила нежитлові приміщення підвалу площею 111,4 кв. м. розташовані за адресою: АДРЕСА_1. Зобов’язати ОСОБА_3 та ОСОБА_2 повернути друг другу в натурі все отримане ними за цим договором.

5. Стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 судові витрати по оплаті на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 30 грн (тридцять) на користь позивача - Представництва по управлінню комунальної власності.

            Заочне рішення може бути переглянуто судом, що прийняв його, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Приморського районного суду м. Одеси заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а також подання апеляційної скарги до Приморського районного суду м. Одеси протягом  двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя Приморського

районного суду м. Одеси                                                                                          Н.В. Гандзій