Справа № 2-3990/10

 РІШЕННЯ  

                                                            І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

  м. Донецьк                                                                                 07 червня  2010 року

Будьоннівський районний  суд м. Донецька в складі:

 головуючого судді :                                                    Тараньової В.С.,

 при секретарі судового засідання:                        Рачек А.В.,

розглянувши у попередньому  судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу  за позовом ОСОБА_1 до Управління праці і соціального захисту населення Будьоннівської  районної у м. Донецьку ради про визнання дій неправомірними, стягнути  недоотриману допомогу  на оздоровлення за  2008 та 2009 роки у сумі 5396 гривень,  -

                                                                         В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся  до Будьоннівського районного суду м. Донецька із  позовною заявою до управління праці і соціального захисту  населення Будьоннівської районної у м. Донецьку ради (далі – Управління, УПСЗН) про зобов’язання перерахувати та виплатити  недоотримані суми на оздоровлення за 2008 та 2009 роки у сумі 5396,00 гривень вказавши, що він  являється інвалідом третьої групи в наслідок аварії  на Чорнобильській АЕС і перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Будьоннівської районної у м. Донецьку ради, як постраждалий внаслідок аварії на ЧАЕС,  відповідно до закону має право на отримання щорічної суми на оздоровлення.  Згідно з відповіддю Будьоннівського УПСЗН йому  було  сплачено суму на оздоровлення у розмірі: за 2008 рік - 90 грн, за 2009 рік – сума не сплачена, що не відповідає вимогам діючого законодавства. Просить суд визнати дії неправомірними та стягнути  недоотриману допомогу  на оздоровлення за  2008 та 2009 роки у сумі 5396 гривень.

Позивач у судове засідання не з’явився, надавши суду заяву з проханням розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача у судове  засідання не з’явився, суду надана заява з проханням розглядати справу за його відсутністю, проти позову заперечує, оскільки розмір виплаченої ОСОБА_1  допомоги на оздоровлення був визначений на підставі законодавчих актів, згідно з Постановами Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836, № 56.

Суд визнає, що матеріалів справи достатньо для розгляду справи у відсутності позивача і представника відповідача, тому суд ухвалює рішення у попередньому судовому засіданні у відповідності з частиною 4 статті 130 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає частковому  задоволенню з наступних підстав.

Статтею 50 Конституції України передбачено, що кожний має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціальний захист потерпілого населення, визначені Законом України «Про соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Статтею 63 Закону України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що фінансування витрат, пов’язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок державного бюджету, коштів, які враховуються при визначені міжбюджетних трансферів, та інших джерел, не заборонених законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року № 256, якою затверджений Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з держаного бюджету на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належить питання праці та соціального захисту населення.

Таким чином, відповідач є головним розпорядником коштів місцевого бюджету за рахунок субвенцій з держаного бюджету та  на нього покладений обов’язок щодо реалізації механізму фінансування видатків місцевих бюджетів та здійснення заходів з виконання держаних програм соціального захисту населення, зокрема , пільг громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії.

Рішенням  МСЕК ОСОБА_1 встановлено ІIІ групу інвалідності, що підтверджується довідкою МСЕК  від 14.08.2001 року.

Відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі – Закон № 3054-III) передбачена щорічна допомога на оздоровлення інвалідам першої і другої груп – п'ять мінімальних заробітних плат, інвалідам третьої групи – чотири мінімальних заробітних плат, учасникам ліквідації наслідків аварії 2 и 3 категорій – відповідно 5 та 3 мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

    Як вбачається із довідки Управління праці та соціального захисту населення  Будьоннівської районної у м. Донецьку ради,   відповідач - Управління праці та соціального захисту населення  Будьоннівської районної в м. Донецьку ради виплатив позивачу   щорічну допомогу на оздоровлення за   за 2008 рік – 90 грн..  За 2009 рік – нараховано, але не сплачено 90 грн.,  тобто  у розмірі,  встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 “ Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” (далі – Постанова № 836),  та Постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562 “ Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі – Постанова № 562).

Відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні його вимог про виплату різниці між розміром допомоги, установленими Постановами № 836, № 562  і Законом № 3054-III, Управління посилалося на ст. 62 Закону № 3054-III, вважаючи, що Кабінет Міністрів України правомірно з урахуванням реальних можливостей бюджету визначив зазначений розмір щорічної допомоги, яка й була отримана позивачем.

Однак суд не може погодитися з такими доводами відповідача з наступних підстав.

Відповідно до ст. 8 Конституції України  в Україні визначається і діє принцип верховенства права. Статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно  із  частиною  4 статті 8 ЦПК України у разі невідповідності правового акта закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішуванні даного спору підлягають застосуванню норми ст.. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Закону України про встановлення мінімальної заробітної плати на  2008, 2009 роки, а не вказані Постанови КМУ.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зазначеною Постановою № 562 усупереч Закону № 3054-III (який встановив розмір щорічної допомоги як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати, визначеною Законом на час здійснення виплати) установлені конкретні розміри такої допомоги в твердій грошовій сумі й, зокрема, для інвалідів третьої групи – 90 гривень 00 копійок.

Тому оскільки, а ні Верховна Рада України, а ні Кабінет Міністрів України в наступному будь-яких рішень із цих питань не приймали, то виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягають застосуванню ст. 48 Закону № 3054-III та Закони України «Про внесення змін до Закону України “Про державний бюджет України на 2003 рік ”, яким з 01.12.2003 року розмір мінімальної заробітної плати встановлений в 205 гривень, “ Про внесення змін до Закону України “ Про державний бюджет України на 2004 рік”, яким з 01.09.2004 року розмір мінімальної заробітної плати встановлений 237 гривень, «Про внесення змін до Закону України “Про державний бюджет України на 2005 рік ”, яким з  01.01.2005 року розмір мінімальної заробітної плати встановлений 262 гривні, “ Про внесення змін до Закону України “Про державний бюджет України на 2005 рік” та деяких інших законодавчих актів України», яким з 01.04.2005 року розмір мінімальної заробітної плати встановлений - 290 гривень,  “ Про внесення змін до Закону України “Про державний бюджет України на 2005 рік” та деяких інших законодавчих актів України», яким з 01.07.2005 року розмір мінімальної заробітної плати встановлений - 310 гривень,  “ Про внесення змін до Закону України “Про державний бюджет України на 2005 рік” та деяких інших законодавчих актів України», яким з 01.09.2005 року розмір мінімальної заробітної плати встановлений - 332 гривень, Закону України “Про державний бюджет України на 2006 рік”, яким розмір мінімальної  заробітної плати встановлений : з 01.01.2006 року – 350 гривень, з 01.07.2006 року – 375 гривень, з 01.12.2006 року – 400 гривень, Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” ( в редакції Закону України від 15.03.2007 року № 749-V ) Закону України № 107-VI iвід 28.12.2007 та закону України № 835-VI від 28.12.2008 року, яким розмір мінімальної  заробітної плати встановлений : з 01.01.2007 року – 400 гривень, з 01.04.2007 року – 420 гривен, з 01.07.2007 р.-  440 гривень, з 01.10.2007 року – 460 гривень, , з 01.01.2008 – 515 гривень,  3 01.04.2008 року – 525 гривень, з 01.10.2008 – 545 гривень, з 01.12.2008 року – 605 гривень, яким розмір мінімальної  заробітної плати встановлений : з   1 січня 2009 року 605 гривень, з 1 квітня 2009 року - 625 гривень, з 1 липня 2009 року - 630 гривень, з 1 жовтня 2009 року - 650 гривень, з 1 грудня 2009 року - 669 гривень на місяць, Закону України “Про державний бюджет України на 2009 рік,” Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати від» 20 жовтня 2009 рокуN 1646-VI, яким розмір мінімальної  заробітної плати встановлений : з 1 листопада 2009 року - 744 гривні, з 1 січня 2010 року - 869 гривень, з 1 квітня - 884 гривні, з 1 липня - 888 гривень, з 1 жовтня - 907 гривень, з 1 грудня - 922 гривні, а не постановами  № 836 та 562.

Законом України « Про Державній бюджет України на 2008 рік та  про внесення змін до деяких законодавчих актів України»  текст статті 48 Закону № 3054-111 викладений в такій редакції : «Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України ».

 Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення п. 28 розділу 2 «Внесення змін до деяких законодавчих актів » вказаного Закону визнані неконституційними.

Таким чином, позов ОСОБА_1 підлягає  задоволенню.

З урахуванням отриманої ОСОБА_1  суми допомоги на оздоровлення  за  2008 рік (виплаченої у лютому 2009 року)  сума недоотриманої допомоги складе - 2330 грв.: ( 605 грн. х 4 – 90 грн.) , з урахуванням того, що за 2009 рік допомога на оздоровленні позивачці виплачена не була, її розмір у грудні 2009 року  склав  2976 грн. (744грн.  х 4= 2976)  .

Усього за  2008, 2009 роки розмір недотриманої допомоги на оздоровлення визначений в розмірі 5306 грн.

Статтею 63 Закону України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що фінансування витрат, пов’язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок державного бюджету, коштів, які враховуються при визначені міжбюджетних трансферів, та інших джерел, не заборонених законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року № 256, якою затверджений Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з держаного бюджету на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належить питання праці та соціального захисту населення.

Таким чином , відповідач - Управління праці та соціального захисту населення  Будьоннівської районної в м. Донецьку є головним розпорядником коштів місцевого бюджету за рахунок субвенцій з держаного бюджету та  на нього покладений обов’язок щодо реалізації механізму фінансування видатків місцевих бюджетів та здійснення заходів з виконання держаних програм соціального захисту населення, зокрема , пільг громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Тому кошти для здійснення сплати допомоги на оздоровлення повинні бути перераховані з Державного бюджету України.

Статтею 63 Закону України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що фінансування витрат, пов’язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок державного бюджету, коштів, які враховуються при визначені міжбюджетних трансферів, та інших джерел, не заборонених законом.

Згідно зі ст.. 4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” позивач звільнений від сплати державного мита.

Пунктом 5 ч. 4 ст. 81 Цивільно-процесуального кодексу України передбачено: «Не підлягають оплаті витрати на інформаційно-технічне забезпечення у справах про відшкодування шкоди завданої особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду».  

На підставі викладеного, керуючись  Конституцією України, Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Законом України « Про Державній бюджет України на 2008 рік та  про внесення змін до деяких законодавчих актів України»,   Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», постановою Кабінету Міністрів України „Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” № 530 від 28.05.2008 року, Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007, Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, ст.ст. 3, 10,11,57, 60, 209,212,214-215, 217 та 218   ЦПК України, суд -    

                                                                 В И Р І Ш И В :

        Позов ОСОБА_1 до Управління праці і соціального захисту населення Будьоннівської  районної у м. Донецьку ради про визнання дій неправомірними, стягнення  недоотриманої допомоги  на оздоровлення за  2008 та 2009 роки у сумі 5396 гривень задовольнити повністю.

Визнати дії Управління праці і соціального захисту населення Будьоннівської  районної у м. Донецьку ради щодо відмови в перерахуванні та виплаті ОСОБА_1 недоотриманих сум на оздоровлення за 2008 і 2009 роки в розмірі, передбаченому статтею 48 Закону України   «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», незаконними.  

Стягнути з  Управління праці і соціального захисту населення Будьоннівської районної у м. Донецьку ради на користь ОСОБА_1 щорічну допомогу на оздоровлення згідно зі статтею 48 Закону України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2008 і 2009 роки  у сумі 5306 (п’ять тисяч триста шість) гривень 00 копійок.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду  Донецької області  через Будьоннівський районний суд м. Донецька шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів, після подання заяви  про апеляційне оскарження рішення.

Рішення суду набирає законної сили  після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

               Суддя