Справа № 2-139/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня   2010 року Барвінківський райсуд Харківської області в складі:

                                                   головуючого: Коптєва Ю.А.

                                                   при секретарі: Ведмідь І.В.

розглянувши в судовому засіданні в залі суду м. Барвінкове цивільну справу за позовом   ОСОБА_1  до управління праці та соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання до перерахунку суми щорічної допомоги на оздоровлення,

В С Т А Н О В И В:

18 березня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації  Харківської області про визнання незаконним дій відповідача щодо відмови  в перерахунку та виплаті щорічної допомоги на оздоровлення та зобов’язання здійснити перерахунок суми щорічної допомоги на оздоровлення та виплатити недоотримані починаючи за 2009  рік  кошти  в загальній сумі 2500  грн., за виключенням раніше здійснених виплат, відповідно до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист  громадян, які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи».

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що він є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС першої категорії та інвалідом  3 групи, а тому має право на отримання різних пільг, компенсацій і допомоги, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в тому числі право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. Проте нарахування та виплата вказаної соціальної виплати здійснювалася відповідачем в значно менших розмірах, ніж передбачено законом.

Раніше з письмовою заявою позивач звертався до відповідача з проханням  провести  перерахунок  щорічної  допомоги  на  оздоровлення, проте йому було  відмовлено.

Відповідач  – управління праці та соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації  Харківської області подало  клопотання про  слухання справи у відсутність представника  та  надало  заперечення проти  позову, з якого  вбачається, що заявлений позов відповідач не визнає, вказуючи на те що управління дійсно   проводить нарахування та виплату позивачеві щорічної допомоги на оздоровлення як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС І категорії інваліду  3 групи. Вважає, що їх дії при виплаті вказаної допомоги є цілком законними, оскільки вони проводили нарахування та виплату допомоги в межах бюджетних асигнувань на ці цілі, передбачених Законами України «Про Державний бюджет» на відповідний рік та відповідними постановами Кабінету Міністрів України, якими було визначено розміри вказаних виплат та порядок їх проведення.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з’явилися, надали суду заяви про можливість розгляду справи за їх відсутності, що суд вважає за можливе і розглядає справу на підставі наданих сторонами доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази в їх  сукупності і взаємозв’язку, дійшов  наступного.

Позивач є постраждалим  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи та має першу  категорію, що  підтверджується  копією посвідчення НОМЕР_1 видане 01 лютого 1999 року та вкладкою до нього № 121303 виданою 07 грудня 2000 року. Відповідно до довідки  МСЕК серії  МСЕ серія ХАР № 026640 від  18.10.2000  року позивачу з 01.11.2000 року встановлена третя група інвалідності безстроково. Інвалідність позивача пов'язана з наслідками Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до листа управління праці та соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації  Харківської області від 16.03.2010 року № Д-51, позивачеві виплачувалася щорічна  допомога  на  оздоровлення як  інваліду 3 групи з захворюванням, пов’язаним з  виконанням робіт при ліквідації  аварії  на  ЧАЕС в розмірі 90 грн. на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 13.07.2005 року № 562 „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до ч.4 ст.48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ІІ, щорічна допомога на оздоровлення постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АС 2-ї групи інвалідності виплачується в розмірі 5 мінімальних заробітних плат, інвалідам 3-ї групи – чотирьох мінімальних заробітних плат. Згідно з ч. 7 ст. 48 цього ж Закону, розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 8  ЦПК України, у разі невідповідності правового акту закону України, міжнародному договору, згода на  обов’язковість якого  надана Верховною Радою України, суд  застосовує  правовий  акт, який  має  вищу  юридичну  силу.

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру допомоги на оздоровлення позивачеві, застосуванню підлягають норми Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.

Водночас Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 3 жовтня 1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив: «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше».

Законом України “Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, а саме п.п.11, 28 розділу 2, ст.48 Закону України “Про соціальний статус і захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” щодо розміру і порядку виплати щорічної допомоги на оздоровлення викладена в новій редакції, яка набрала чинності з 01.01.2008 року.

Згідно рішення Конституційного суду України від 22 травня 2008 року у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу I, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу I, пунктів 1 - 4, 6 - 22, 24 - 100 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення статті 67 розділу I, пунктів 2 - 4, 6 - 8, 10 - 18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20 - 22, 24 - 34, підпунктів 1 - 6, 8 - 12 пункту 35, пунктів 36 - 100 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, в тому числі і внесення змін до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані не конституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

В 2009 році позивачеві була виплачена щорічна грошова допомога на оздоровлення, як учаснику ліквідації наслідків на ЧАЕС 1-ї категорії 3-ї групи інвалідності в сумі 90 грн., тобто після 22.05.2008 року, а отже органи соціального захисту населення, застосовуючи положення законів, що визнані неконституційними, діяли протиправно, всупереч приписам базових законів, які підлягали застосуванню при визначенні розміру щорічної допомоги на оздоровлення, в зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вимоги позивача про стягнення з управління праці та соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації  Харківської області недоотриманих сум одноразової щорічної допомоги на оздоровлення у конкретно визначеній грошовій сумі не підлягають задоволенню, оскільки такі виплати не були йому нараховані, а суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування недоотриманих сум одноразової щорічної допомоги на оздоровлення замість органу, якому надані такі повноваження.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212, 214, 215, 218 ЦПК КАС України, ст. 22 Конституції України, ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р. «У справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу I, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу I, пунктів 1 - 4, 6 - 22, 24 - 100 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України)», суд

    В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги  задовольнити частково.

Визнати відмову Барвінківського районного управління праці та соціального захисту населення Харківської області у перерахунку та виплаті ОСОБА_1   щорічної допомоги на оздоровлення згідно вимог  ч. 4 ст. 48 Закону України  ""Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи",за 2009 рік незаконною.

Зобов'язати  Барвінківське районне управління праці та соціального захисту населення Харківської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1    щорічну допомогу на оздоровлення за 2009 рік згідно вимог  ч. 4 ст. 48 Закону України  ""Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

В  задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

    Рішення може  бути  оскаржено   до апеляційного  суду Харківської області  через Барвінківський  районний  суд Харківської  області шляхом  подачі  заяви  про апеляційне оскарження рішення суду в  десятиденний  строк  з  дня   його  проголошення  і  подання  після  цього  протягом   двадцяти  днів апеляційної  скарги,  або  без  попереднього  подання   заяви  про апеляційне  оскарження, якщо  апеляційна  скарга подається  у  строк,  встановлений  для  подання   заяви  про  апеляційне  оскарження.

Рішення набирає  законної   сили після  закінчення  строку   подання  заяви  про апеляційне оскарження, якщо  таку заяву не було подано. Якщо  було  подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була  подана   у  встановлений  строк, рішення набирає законної сили після закінчення  цього строку. Уразі  подання  апеляційної  скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної  сили  після  закінчення   апеляційного  розгляду  справи.

Повний  текст   рішення виготовлено 05 травня 2010  року.

Суддя

Барвінківського районного суду                         Ю.А. Коптєв