ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Адміністративна справа 2-а-2470/2010
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2010 року
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого - судді Вийванко О. М.
при секретарі с/з Костюк У. А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в місті Тернополі, адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Вінницькій області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серія АВ №165008 від 29 квітня 2010 року. Посилаючись на те, що інспектором міліції при винесенні постанови не було взято до уваги те, що він був вимушений здійснити зупинку через надання допомоги іншому транспортному засобу, який створював перешкоду на дорозі, при цьому включивши аварійну світлову сигналізацію та виставив знак аварійної зупинки.
Позивач у судовому засіданні позов підтримав з мотивів, викладених у позовній заяві та просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серія АВ №165008 від 29 квітня 2010 року .
Представник відповідача Управління державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Вінницькій області у судове засідання не з’явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення, причин неявки у судове засідання відповідач суду не повідомив та не подав клопотання про розгляд справи у його відсутності.
Приймаючи до уваги вимоги ч. 4 ст. 128 КАС України, суд вважає, що відповідач – суб’єкт владних повноважень, повідомлений належним чином про дату, час і місце судового розгляду не з’явився у судове засідання без поважних причин, а тому суд може вирішувати справу на підставі наявних у ній даних та доказів.
Заслухавши пояснення позивача, перевіривши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення виходячи з встановлених у судовому засіданні наступних обставин:
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серія АВ № 151415 від 29.04.2010 р., ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом марки «ВАЗ- 2121» д.н.з. НОМЕР_1, а втодорогою «Стрий – Знам’янка», не виконав вимогу дорожнього знаку «Зупинку заборонено», чим порушив вимоги п. 8.4 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Постановою в справі про адміністративне правопорушення серія АВ №165008 від 29 квітня 2010 року, ОСОБА_2 притягнутий до адміністративної відповідальності і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340.00 гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП, порушення вимог дорожніх знаків тягне за собою накладення штрафу від п’ятнадцяти до двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 8.4 ПДР України, затверджених постановою КМУ України № 1306 від 10.10.2001 р., дорожні знаки поділяються на заборонні знаки. Запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.
Ст. 280 КУпАП, зобов’язує орган, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, з’ясувати: ч и було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до п. 33.3.34 ПДР України, затверджених постановою КМУ України № 1306 від 10.10.2001 р., в зоні дії знаку «Зупинка заборонена» забороняється зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).
Як встановлено у судовому засіданні, зупинка транспортного засобу була вимушеною, викликана технічними несправностями транспортного засобу марки «Хюндай», який створював перешкоду на проїзній частині та унеможливлювало подальший рух транспортних засобів. Позивач здійснивши вимушену зупинку для надання допомоги даному транспортному засобу, ввімкнувши аварійну світлову сигналізацію, щоб не створювати небезпеки іншим учасникам дорожнього руху та виставив знак аварійної зупинки.
Вимушеною зупинкою, згідно п. 1.10 ПДР України, затверджених постановою КМУ України № 1306 від 10.10.2001 р., вважається, припинення руху транспортного засобу через його технічний стан або небезпеку, що створюється вантажем, який перевозиться, станом водія (пасажира) або перешкодою на дорозі.
Водночас п. 15.14 ПДР України, затверджених постановою КМУ України № 1306 від 10.10.2001 р., зазначено, що у разі вимушеної зупинки в місці, де зупинку заборонено, водій повинен вжити всіх заходів, щоб прибрати транспортний засіб, а за неможливості це зробити – діяти згідно з вимогами пунктів 9.9 - 9.11 цих Правил.
Пунктами 9.9, 9.10 ПДР України, затверджених постановою КМУ України № 1306 від 10.10.2001 р., зазначено, що аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена у разі вимушеної зупинки на дорозі та встановлено знак аварійної зупинки, що забезпечує безпеку дорожнього руху, але не ближче 20 м до транспортного засобу в населених пунктах і 40 м поза ними, в місцях з обмеженою оглядовістю дороги хоча б в одному напрямку менше 100 м.
Відповідно до п. 2.3 б), д) ПДР України, затверджених постановою КМУ України № 1306 від 10.10.2001 р. зі змінами внесеними Постановою КМУ №876 від 01.10.2008 р. для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов’язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися керуванням цим засобом у дорозі. Також не створювати своїми діями загрози безпеці для дорожнього руху.
Зокрема, постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна відповідати вимогам ст. ст. 283, 284 КУпАП і містити докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до ч. 3 ст. 72 КАС України передбачено, що обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Згідно ст. 62 Конституції України вина особа, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки підтвердженні матеріалами справи та ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, беручи до уваги те, що відповідачем не подано заперечення на адміністративний позов та не представлено достатньо належних доказів про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, а тому суд вважає, що слід визнати протиправною і скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АВ №165008 від 29 квітня 2010 року.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 6, 7, 70, 71, 72, 128, 159-163, 167, 185, 186 КАС України, ст. ст. 33, 122, 254, 258, 280, 283, 284, 288, 289 КУпАП, суд,-
П О С Т А Н О В И В :
Позов ОСОБА_2 до Управління державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Вінницькій області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Визнати протиправною і скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серія АВ №165008 від 29 квітня 2010 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 гривень.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи адміністративним судом апеляційної інстанції.
Заяву про апеляційне оскарження чи апеляційну скаргу може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду і подання після заяви про апеляційне оскарження протягом двадцяти днів апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Головуючий – суддя Вийванко О. М.