ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2010 рокуСправа № 2а-1430/10/0370
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Волдінера Ф.А.,
при секретарі судового засідання Шафранюк І.Ф.,
з участю прокурора Остапчука С.О.,
представника позивача Чишій Б.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Володимир-Волинського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в м. Володимир-Волинському Волинської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій та пені,
ВСТАНОВИВ:
Володимир-Волинський міжрайонний прокурор звернувся з адміністративним позовом в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в м. Володимир-Волинському Волинської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій та пені.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач всупереч вимогам законодавства про пенсійне забезпечення не сплатив Управлінню Пенсійного фонду України м. Володимир-Волинському Волинської області страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період з 29 липня 2008р. по 01 січня 2009р., що підтверджується додатками до розрахунків сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті. До відповідача в безспірному порядку були застосовані штрафні санкції та пеня в розмірі 3229,54 грн., які прокурор просить стягнути з відповідача на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Володимир-Волинському Волинської області.
Прокурор та представник позивача в судовому засіданні позов підтримали з підстав наведених у позовній заяві, просять позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не прибув повторно, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, причини неприбуття до суду не повідомив, клопотання про розгляд справи за його відсутності не заявив.
Суд вважає можливим справу розглянути без участі відповідача за наявними у ній матеріалами.
Заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю з наступних підстав.
Відповідно до пункту 1 статті 14 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” страхувальниками є роботодавці – підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), а також відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування є суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об’єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників. Таким чином, відповідач несе зобов’язання по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в розмірі та строки визначені чинним законодавством України.
Статтею 20 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” визначено, що терміном сплати страхових внесків є день виплати заробітної плати, а в разі її невиплати – 20 календарних днів з дня закінчення базового звітного періоду. Базовим звітним періодом для відповідача є календарний місяць. Сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі, шляхом внесення відповідних сум страхових внесків на банківський рахунок управління Пенсійного фонду.
Згідно п.2 ч.9 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників фінансові санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, у вигляді накладення штрафу залежно від строку затримки платежу.
Судом встановлено, що Управлінням пенсійного фонду було винесено рішення про застосування фінансових санкцій №139 від 20 серпня 2009 року (а.с. 11), яким застосовано штрафні санкції та пеню до відповідача, всього у розмірі 3229,85 грн. Разом з тим, керуючись пунктом 14-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Порядком проведення органами Пенсійного фонду України розстрочення сум штрафів та пені, накладених (нарахованих) у період з 1 січня 2007 року до 1 січня 2009 року, і сум штрафів та пені, які підлягають накладенню (нарахуванню) на суми заборгованості із сплати страхових внесків та фінансових санкцій, що виникли до 1 січня 2009 року, затвердженим постановою правління ПФУ від 21.05.2009 №15-1 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.06.09 за №521/16537 з підприємцем ОСОБА_2 було укладено Договір про розстрочення штрафів та пені. (а.с. 13-14). Відповідно до пункту 2.2.1 цього Договору управління Пенсійного фонду в м. Володимир-Волинському має право прийняти рішення про дострокове розірвання договору та пред’явити нараховані (накладені) суми штрафів та пені якщо страхувальник не сплачує чергову частку розстроченої заборгованості із штрафів та пені протягом трьох базових звітних періодів. Судом встановлено, що страхувальником упродовж серпня 2009 року - березня 2010 року не здійснено жодного платежу, відтак, умови договору не виконувались, відповідно, управління Пенсійного фонду в м. Володимир-Волинському 30.03.2010 року розірвало вищезазначений договір з підприємцем ОСОБА_2 і вся сума заборгованості відповідно до особової картки платника підлягає стягненню в судовому порядку.
Крім того, суд приходить до висновку, що зобов’язання відповідача по сплаті штрафних санкцій, стягнення яких є предметом позову, є узгодженим, оскільки відповідач уклав з позивачем договір про розстрочення штрафів та пені, яким було визначено та узгоджено порядок та строки сплати нарахованих штрафних санкцій.
Відповідно до вищенаведеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись частиною 3 статті 160, статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування”, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 в користь Управління Пенсійного фонду України в м. Володимир-Волинському Волинської області 3229, 85 грн. (три тисячі двісті двадцять дев'ять гривень вісімдесят п'ять копійок) фінансових санкцій та пені.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не буде подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження подається прокурором та позивачем протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі – 21 червня 2010 року, а відповідачем подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Ф.А. Волдінер