№ 1-262/10

ПОСТАНОВА

30 червня 2010  року                           Печерський районний суд м. Києва

в складі : головуючого  судді Мосьондза І.А.

при секретарі Табала Я.

за участю прокурорів Менчиця С.Є., Василіва О.Б. та Панчишина М.Я.,

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представників потерпілого ОСОБА_3,  ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Біла Церква Київської області, українця, громадянина України,  не одруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина, не працюючого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2 у відповідності з положеннями ст.89 КК України раніше не судимого,  

у вчиненні злочину, передбаченого  ч.5 ст.27, ч.4 ст.187  КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Печерського районного  суду м.Києва перебуває кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.4 ст.187 КК України.

ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що він вчинив пособництво у вчиненні невстановленими слідством особами розбійного нападу на ОСОБА_6 з метою заволодіння його майном, поєднаного з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров’я потерпілого, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, із проникненням у житло, спрямованого на заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах.

Під час судового розгляду даної справи захисники підсудного  ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заявили клопотання про направлення даної кримінальної справи для проведення додаткового  розслідування з мотивів  того, що по справі допущена неправильність та неповнота досудового слідства, яка не може бути усунута в судовому засіданні. З їх позиції, зібрані докази по справі не дають суду можливості всебічно, повно та об’єктивно встановити обставини злочину та вирішити питання про винність ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому діяннях.

Підсудний ОСОБА_5 заявлене клопотання підтримав повністю, просить його задовільнити.

Прокурор Панчишин М.Я., потерпілий ОСОБА_6 та його представники ОСОБА_3 і ОСОБА_4 вважають, що передбачені законом підстави для направлення кримінальної справи для проведення додаткового  розслідування  відсутні.    

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали кримінальної справи, суд приходить до висновку, що кримінальна справа підлягає направленню прокурору Печерського району міста Києва для організації проведення додаткового розслідування, з наступних підстав.

Згідно з вимогами ст.64 КПК України при провадженні досудового слідства, дізнання і розгляді кримінальної справи в суді підлягають доказуванню: подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину), винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину, обставини, що впливають на ступінь тяжкості злочину, а також  обставини, що характеризують особу обвинуваченого, пом’якшують та обтяжують покарання, характер та розмір шкоди, завданої злочином.

Прокурор, слідчий і особа, яка проводить дізнання, зобов’язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного та об’єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що виправдовують обвинуваченого, а також обставини, що пом’якшують і обтяжують його відповідальність (ст..22 КПК України).

Згідно постанови про притягнення в якості обвинуваченого від 30.10.2009 року (т.4 а.с.4-7) ОСОБА_5 обвинувачуються в тому, що він в квітні 2009 року, з метою вчинення розбою відносно ОСОБА_6, надав невстановленій слідством особі інформацію про спосіб проживання ОСОБА_6, місцезнаходження квартири та розташування сейфів, обладнання квартири та сейфів сигналізацією. За надання даної інформації невстановлені слідством особи пообіцяли ОСОБА_5 в якості винагороди 100 000 доларів США.

07.06.2009, приблизно о 03-й годині, невстановлені слідством особи, знаходячись у під’їзді АДРЕСА_1, вчинили напад на ОСОБА_6, під час якого під погрозою ножа, тобто насильства, яке є небезпечним для життя та здоров’я особи, яка зазнала нападу, а також завдання ударів ногами та руками по різним частинам тіла ОСОБА_6, внаслідок чого останньому були завдані тілесні ушкодження у вигляді множинних саден обличчя, грудної клітки, черевної стінки, синця правої пара орбітальної ділянки, кожне з яких, згідно висновку медичної експертизи № 1079\е від 02.10.2009, відноситься до легкого тілесного ушкодження, зв’язали останнього липкою стрічкою «скотч».

Після цього невстановлені слідством особи відібрали ключі від квартири потерпілого, змусивши його назвати код зняття сигналізації вхідних дверей квартири, після чого занесли зв’язаного ОСОБА_6 до автомобіля, який належить останньому, та відвезли у двір АДРЕСА_3, де залишили. В цей час інші невстановлені слідством особи проникли до квартири АДРЕСА_1, де заволоділи належними ОСОБА_6 грошима в розмірі 1 075 000 доларів США, що згідно курсу НБУ на момент вчинення злочину становить 8183007 грн. 50 коп., та годинниками різних марок в кількості 29 одиниць загальною вартістю 309 тис. дол..США, а всього  майном та грошима загальною вартістю 10535146 грн. 40 коп..

07.06.2009, приблизно о 05-06 год., на мобільний телефон ОСОБА_5 прийшло «смс-повідомлення» від невстановленої слідством особи, зміст якої свідчив, що пограбування ОСОБА_6 пройшло вдало.

В подальшому невстановлені слідством особи розпорядились викраденим майном на власний розсуд, передавши частину викрадених грошових коштів ОСОБА_5.

Будучи допитаним в судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочині не визнав і показав, що на протязі тривалого періоду був знайомий з ОСОБА_6 та працював у нього охоронником. До вчинення розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_6 він непричетний. Покази на досудовому слідстві, в яких він визнавав свою вину у вчиненні інкримінованих йому діяннях, він давав через те, що до цього його змусили працівники міліції, які застосовували до нього  недозволені методи слідства.

Обєктивна сторона злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.4 ст.187 КК України полягає у пособництві в нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаними із насильством, небезпечним для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у житло, спрямованого на заволодіння майном в особливо великих розмірах.

За результатами судового розгляду встановлено, що слідчим при розслідуванні  даної справи допущено неповноту досудового слідства, яка полягає в наступному.

Слідчим всупереч вимогам статей 22 і 64 КПК України не були досліджені або досліджені поверхово обставини вчинення ОСОБА_5 злочину, які мають істотне значення для правильного вирішення справи,  а саме  мотив вчинення ним злочину, направленість злочинного умислу, в тому числі його усвідомленість про те, що він виступав пособником вчинення іншими співучасниками саме розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_6, об’єм домовленості з невстановленими слідством особами, роль підсудного ОСОБА_7 як пособника.

На неповноту досудового слідства вказує і той факт, що слідчим належним чином не досліджено характер і розмір шкоди, завданої злочином потерпілому ОСОБА_6.

Згідно пред’явленого ОСОБА_5 звинувачення, невстановлені слідством особи під час розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_6 заволоділи належними останньому годинником Rolex з діамантами в кількості 2 штук, вартістю 25 000 доларів США за один годинник, загальною вартістю 50 000 доларів США, годинником Hublot в кількості 4 штук, вартістю 10 000 доларів США за один годинник, загальною вартістю 40 000 доларів США, годинником Graham в кількості 7 штук, вартістю 8 000 доларів США за один годинник, загальною вартістю 56 000 доларів США, золотим годинником Graham, вартістю 15 000 доларів США, годинником Franck Muller в кількості 3 штук, вартістю 10 000 доларів США за один годинник, загальною вартістю 30 000 доларів США, золотим годинником Franck Muller в кількості 2 штук, вартістю 15 000 доларів США за один годинник, загальною вартістю 30 000 доларів США, годинником Patek Philippe в кількості 4 штук, вартістю 8000 доларів США за один годинник, загальною вартістю 32 000 доларів США, годинником Vacheron Constantin в кількості 3 штук, вартістю 12 000 доларів США за один годинник, загальною вартістю 36 000 доларів США, золотим годинником Dewitt в кількості 1 штуки, вартістю 12 000 доларів США, годинником Tag Heuer в кількості 1 штуки вартістю 7 000 доларів США, годинником Ulysse Nardin в кількості 1 штуки вартістю 1 000 доларів США.

Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1989 року за №3 «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином і стягнення безпідставно нажитого майна», при розгляді кримінальної справи суд зобов’язаний на основі всебічного, повного й об’єктивного  дослідження обставин справи з’ясувати характер і розмір матеріальної шкоди, заподіяної злочином, наявність причинного зв’язку між вчиненим і шкодою, що настала, роль і ступінь участі кожного із підсудних в її заподіянні.

Незважаючи на те, що внаслідок вчиненого злочину було викраденого 29 годинників різних виробників, а також те, що як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні потерпілим ОСОБА_6 зазначалося, що годинники не є оригінальними виробами, жодних документів (паспортів, товарних чеків) слідству та суду надано не було, слідчим товарознавча експертиза на предмет визначення вартості даних годинників не проводилась, що позбавляє суд можливості визначити дійсну вартість викраденого майна.

Крім цього, згідно показів потерпілого ОСОБА_6 (т.4 а.с.220-222), крім грошових коштів та годинників, одночасно з його квартири було викрадено золотий хрест з діамантами вартістю 30000 дол. США, а також дитячі золоті прикраси вартістю біля 2 тис. дол. США.  

Незважаючи на те, що про даний факт потерпілий ОСОБА_6 заявляв на досудовому слідстві, зазначені обставини на досудовому слідстві не досліджувались.

Має місце неконкретність пред’явленого ОСОБА_5 обвинувачення.

Відповідно до  п.10 ч.2, 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року за №8 «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у  кримінальному судочинстві», суди повинні вимагати від органів досудового слідства, щоб постанова про притягнення в якості обвинуваченого була конкретною за змістом. Недодержання органами досудового слідства вимог ст. ст. 132, 142 КПК України може бути підставою для повернення справи на додаткове розслідування.

Статтею 132 КПК України встановлено, що пред’явлене особі обвинувачення повинно бути конкретним, а саме: у постанові про притягнення в якості обвинуваченого повинно бути зазначено  час, місце, спосіб, мета, мотив та інші ознаки злочину, наскільки вони відомі слідчому.

Зміст пред'явленого ОСОБА_5 обвинувачення не дає можливості з'ясувати, в чому конкретно виражається його пособництво у вчиненні розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_6, оскільки частина 5 статті 27 КПК України містить вичерпний перелік форм пособництва, відповідно до змісту якої пособником є особа, яка  порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усунення перешкод  сприяла вчиненню злочину іншими співучасниками, а також особа, яка заздалегідь обіцяла переховати злочинця, знаряддя чи засоби вчинення злочину, сліди злочину чи предмети, здобуті злочинним шляхом, придбати чи збути такі предмети, або іншим чином сприяти приховуванню злочину.

Суд під час судового розгляду справи позбавлений можливості усунути допущену неправильність та неповноту досудового слідства, в тому числі шляхом більш ретельного допиту підсудного,  свідків, виклику й допиту нових свідків, проведення додаткових чи повторних експертиз, витребування документів, давання судових доручень у порядку, передбаченому ст.3151 КПК та вчинення інших процесуальних дій.

Допущена неправильність та неповнота досудового слідства перешкоджає суду всебічно, повно та об’єктивно встановити обставини справи, вирішити питання про винність підсудного у вчиненні  інкримінованого йому злочину, правильно кваліфікувати його дії і в зв’язку з цим постановити законне, справедливе та обґрунтоване рішення по суті обвинувачення.

Згідно положень ст.281 КПК України кримінальна справа з мотивів допущеної неповноти або неправильності досудового слідства підлягає направленню на додаткове розслідування лише в тому випадку, коли неповнота або неправильність досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні.

Тому, подані клопотання про направлення даної кримінальної справи на додаткове розслідування підлягають задоволенню, в зв’язку з чим кримінальну справу слід направити прокурору Печерського району м. Києва для організації додаткового розслідування.

Під час додаткового розслідування, з дотриманням вимог КПК України, необхідно:

- шляхом додаткового допиту підсудного, свідків, проведення інших слідчо-оперативних дій дослідити мотив вчинення ОСОБА_5 злочину, направленість злочинного умислу, в тому числі дані про його усвідомленість, що він виступав пособником вчинення іншими співучасниками саме розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_6, об’єм домовленості з невстановленими слідством особами, його роль як пособника. З урахуванням досліджених обставин вчиненого злочину перерпредявити ОСОБА_5 обвинувачення, конкретизувавши  форму пособництва у вчиненні інкримінованого йому злочину;

- призначити по справі товарознавчу експертизу, на вирішення якої поставити питання  про визначення вартості викрадених у потерпілого ОСОБА_6 годинників;

- шляхом проведення слідчо-оперативних дій перевірити покази потерпілого  про те, що внаслідок вчинення інкримінованого ОСОБА_5 злочину у нього також було викрадено золотий хрест з діамантами вартістю 30000 дол. США, а також дитячі золоті прикраси вартістю біля 2 тис. дол. США, за результатами якої прийняти рішення в порядку ст..97 КПК України;

- слідчо-оперативним шляхом перевірити покази ОСОБА_5, дані ним в якості підозрюваного про те, що з невстановленими слідством особами він спілкувався з допомогою  смс-повідомлень, використовуючи при цьому телефон своєї знайомої ОСОБА_8, встановити зміст цих повідомлень;

- слідчо-оперативним шляхом встановити, чи орендувалась камера схову на імя ОСОБА_5 в готелі «Прем’єр Палас»  станом на 07.06.2009 року, а якщо так, то ким саме;  

- перевірити заяви підсудного ОСОБА_9 про те, що після його затримання працівниками міліції в Печерському РУ ГУ МВС України в м.Києві  до нього застосовувались недозволені методи слідства, за результатами перевірки прийняти рішення в порядку ст.97 КПК України;

- шляхом проведення слідчо-оперативних дій встановити, чи дійсно міг потерпілий ОСОБА_6 07.06.2009 року зберігати за місцем свого помешкання 1075000 доларів США;

- за наявності підстав провести інші слідчі дії та оперативно-розшукові заходи.

Запобіжний захід ОСОБА_5 слід залишити без змін – утримання під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 64,  281, 368  КПК України, суд:

ПОСТАНОВИВ:

Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_5  у вчиненні злочину, передбаченого  ч.5 ст.27, ч.4 ст.187  КК України, направити прокурору Печерського району м. Києва для організації проведення додаткового розслідування.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_5  залишити без змін – утримання під вартою в Київському СІЗО №13 ДДПВП.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом 7 діб з дня її оголошення.

Суддя