СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
23 серпня 2006 року | Справа № 2-1/9992-2006А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Плута В.М.,
суддів Горошко Н.П.,
Борисової Ю.В.,
секретар судового засідання Долгова М.В.
за участю представників сторін:
позивача: Галенка В'ячеслава Анатолійовича, дов. № 02-1-13/1736 від 07.07.2006;
відповідача: Бородка Іллі Олександровича (повноваження перевірені), керівник виконавчого комітету Алуштинської міської Ради;
розглянувши апеляційну скаргу виконавчого комітету Алуштинської міської Ради на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Ковтун Л.О.) від 08.06.2006 у справі № 2-1/9992-2006А
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Івушка" (вул. Достоєвського, 11/2, кв. 1,Ялта,98600)
до виконавчого комітету Алуштинської міської Ради (пл. Радянська, 1,Алушта,98500)
про спонукання до виконання певних дій
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 08.06.2006 року у справі № 2-1/9992-2006А позов товариства з обмеженою відповідальністю „Івушка” задоволено. Суд зобов’язав виконавчий комітет Алуштинської міської ради видати позивачеві дозвіл на розміщення і начало роботи фестивального пляжно-розважального комплексу „Робінзон” на території берми № 2 протяжністю 52 метри між буною № 37 та причалом у місті Алушта.
При прийнятті постанови, суд першої інстанції виходив з того, що правомірність користування позивачем бермою №2 для власної статутної діяльності підтверджено судовим актом –постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.02.2006 року у справі № 2-8/14266-2006. Господарський суд Автономної Республіки Крим також виходив з того, що вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „Івушка” не суперечать вимогам Закону України „Про планування та забудову територій”.
Не погодившись із зазначеною постановою, виконавчий комітет Алуштинської міської ради звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, у позові товариства з обмеженою відповідальністю „Івушка відмовити.
Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, полягають у тому, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права стосовно належного сповіщення сторони у справі про час та місце судового засідання, а також у тому, що позивачем порушені вимоги Законів України „Про планування та забудову територій” та „Про основи містобудівництва” стосовно необхідності отримання необхідної дозвільної документації.
Представник позивача у судовому засіданні з доводами апеляційної скарги не погодився, вважає постанову господарського суду Автономної Республіки Крим законною та обґрунтованою.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.08.2006 суддів Прокопанич Г.К. та Гонтаря В.І. замінено на суддів Горошко Н.П. та Борисову Ю.В.
Розглянувши справу у порядку статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, вислухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга виконавчого комітету Алуштинської міської ради не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 22.05.2006 року товариство з обмеженою відповідальністю „Івушка” звернулось до виконавчого комітету Алуштинської міської ради з письмовою заявою про надання дозволу на розміщення на початок роботи на території берми № 2 фестивального пляжно-розважального комплексу „Робінзон”.
Відповідно до частини 7 статті 24 Закону України „Про планування та забудову територій”, дозвіл на будівництво надається на підставі комплексного висновку щодо відповідності запропонованого будівництва містобудівній документації, державним будівельним нормам, місцевим правилам забудови (далі - комплексний висновок).
Частинами 1, 2, 3 статті 22 Закону України „Про планування та забудову територій” встановлено, що місцеві правила забудови розробляються для міст Києва та Севастополя, міст обласного значення, республіканського значення Автономної Республіки Крим. Для сіл, селищ, міст районного значення відповідні ради можуть розробляти місцеві правила забудови. Місцеві правила забудови затверджуються відповідними радами.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, які звільнюють від доказування.
Однак, даних про те, що Алуштинською міською радою затверджувались місцеві правила забудови матеріалами справи не підтверджено.
За таких обставин, є обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що за відсутності місцевих правил забудови застосуванню підлягає норма частини 3 статті 24, відповідно до якої до заяви додається документ, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або документ про згоду власника земельної ділянки на забудову цієї ділянки.
При цьому, господарським судом Автономної Республіки Крим вірно встановлено, що згідно з розробленою та наданою до виконавчого комітету Алуштинської міської документації проектно-кошторисної документації пляжно-розважальний комплекс „Робінзон” планується розмістити на бермі № 2 протяжністю 52 м між буною №37 та причалом у м. Алушта. зазначена берма є власністю Автономної республіки Крим та знаходиться на праві повного господарського відання на балансі Державного підприємства „Кримське республіканське протизсувне управління”.
Також судом першої інстанції обґрунтовано зазначено, що берма № 2, на якій позивач передбачає розмістити пляжно-розважальний комплекс, розташована на дні Чорного моря що, в силу статті 85 Водного кодексу України та статті 58 Земельного кодексу України, відноситься до земель водного фонду, користувачем яких є Державне підприємство „Кримське республіканське протизсувне управління”.
При цьому, правомірність користування саме позивачем бермою № 2 є підтвердженою судовим актом –постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.02.2006 року у справі № 2-8/14266-2005 та, згідно з норою частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, повторному доведенню не підлягає. За таких обставин, договір № 106 від 29.12.2003 року, укладений між позивачем та Державним підприємством „Кримське республіканське протизсувне управління” на користування берегоукріплювальними та протизсувними і пляжними спорудами слід розглядати як згоду землекористувача на забудову земельної ділянки.
Згідно зі статтями 105, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб`єктів владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи його окремих положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення, зобов`язання відповідача –суб`єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.
Що стосується посилань відповідача на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що, відповідно до статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Оскільки при винесенні господарським судом Автономної Республіки Крим оскарженої постанови порушення норм матеріального права не виявлено, застосуванню підлягає норма статті 200 Кодексу Адміністративного судочинства України, згідно з якою суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 198 п.1, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу виконавчого комітету Алуштинської міської ради залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Автономної республіки Крим від 08 червня 2006 року у справі № 2-1/9992-2006 залишити без змін.
Суд апеляційної інстанції роз`яснює сторонам у справі, що відповідно до пункту 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.
Головуючий суддя В.М. Плут
Судді Н.П. Горошко
Ю.В. Борисова