Справа № 22ц-21492/10 Головуючий в 1-й інстанції
Категорія - 26 ( І ) Грищенко Н.М.
Доповідач – Барильська А.П.
У Х В А Л А
Іменем України
24 червня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Ляховської І.Є
суддів - Барильської А.П., Михайлів Л.В.
при секретарі – Євтодій К.С.
за участю: позивача ОСОБА_2, та його представника ОСОБА_3, представника відповідача відкритого акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» - Діжак Олени Степанівни, представника відповідача акціонерного товариства закритого типу «Електромашпромсервіс» - Слюсар Дар’ю Володимирівну,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою акціонерного товариства закритого типу «Електромашпромсервіс» на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 29 березня 2010 року за позовом ОСОБА_2 до закритого акціонерного товариства «Електромашпромсервіс» , відкритого акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И Л А:
У жовтні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до акціонерного товариства закритого типу «Електромашпромсервіс» (далі – ЗАТ «Електромашпромсервіс») , відкритого акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (далі – ВАТ«АрселорМіттал Кривий Ріг»), товариства з обмеженою відповідальністю «Чорметавтоматика» про відшкодування моральної шкоди, завданої професійним захворюванням.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 10 березня 2010 року за клопотанням представника позивача ОСОБА_3 залишено без розгляду позовні вимоги ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Чорметавтоматика» про відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 29 березня 2010 року позов задоволено частково: стягнуто на користь ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди з ЗАТ «Електромашпромсервіс» 19000 грн., з ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» - 6 000 грн. В інший частині позову відмовлено. Стягнуто з відповідачів на користь держави солідарно судові витрати в сумі 23.50грн..
В апеляційній скарзі ЗАТ «Електромашпромсервіс» ставить питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки судом порушено норми матеріального і процесуального права. Зокрема, суд не повністю з’ясував обставини отримання позивачем професійного захворювання, не взяв до уваги, що Акт № 26 не відповідає вимогам законодавства, тому що складений без участі представника ЗАТ «Електромашпромсервіс». В рішенні суду не обґрунтовано в чому полягають додаткові зусилля позивача на забезпечення життєвих проблем. Судом застосовані ст.ст.153,173,237-1 КЗпП України, які не підлягають застосуванню, оскільки стосуються осіб, які не є суб’єктами страхування.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 з вересня 1978 р. по червень 1998 р. працював електрослюсарем 5 розряду на ЗАТ «Електромашпромсервіс»; з червня 1998р. по травень 2002р., з жовтня 2004р. по червень 2006р. електрослюсарем 4 розряду та з ремонту устаткування на ВАТ«АрселорМіттал Кривий Ріг».
При обстеженні в Українському НДІ промислової медицини йому було встановлено два професійних захворювання: радикулопатія поперекова-крижова з порушеннями біомеханіки хребта 2-3 ступеню, помірно вираженим периферичним нейровискулярним синдромом нижніх кінцівок та дистрофічними проявами у вигляді лівобічного кулькового пері артрозу ПФС 1-2 ступеню, стійким больовим синдромом», « деформуючий артроз ліктьових суглобів з больовим компонентом ПФ-1 ст.», про що було складено Акт № 26 від 22 червня 2006 року про розслідування хронічного професійного захворювання, Згідно Акту, причиною профзахворювання позивача є – важка праця, перевищення гранично допустимих норм фізичного перенавантаження. Згідно п.19 Акту – керівництво підприємств ЗАТ «Електромашпромсервіс» та ВАТ«АрселорМіттал Кривий Ріг» допустило порушення законодавства– ст.153 КЗпП України, ст.13 Закону України «Про охорону праці».
Висновком МСЕК від 23.08.2006 року позивачу ОСОБА_2 встановлено 40 % втрати професійної працездатності, та визнано інвалідом 3 групи.
Вирішуючи спір в частині стягнення моральної шкоди з ЗАТ «Електромашпромсервіс», суд першої інстанції правильно виходив з того, що відповідач ЗАТ «Електромашпромсервіс» повинен відшкодувати позивачу ОСОБА_2 моральну шкоду.
Факт спричинення моральної шкоди позивачу знайшов своє підтвердження в судовому засіданні. Позивач переносить фізичний біль, моральні страждання, що позбавляє його нормальних життєвих зв’язків і вимагає додаткових зусиль для організації свого життя.
Висновок суду про відшкодування позивачу з боку відповідача ЗАТ «Електромашпромсервіс» моральної шкоди відповідає Рішенню Конституційного Суду України від 08.10.2008 року № 20-рп2008р. відповідно до якого, статтею 237-1 КЗпП України громадянам, що потерпіли від нещасного випадку або професійного захворювання, надано право на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника або уповноваженого ним органу.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не повністю з’ясував обставини професійного захворювання, обсяг моральних страждань позивача та необхідність додаткових зусиль позивача для забезпечення життєвих проблем, є безпідставними і спростовуються матеріалами справи та висновками суду.
Доводи апеляційної скарги про те, що Акт № 26 від 22 червня 2006 року про розслідування хронічного професійного захворювання ОСОБА_2, не може бути допустимим доказом у справі колегія суддів не може взяти до уваги, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем ЗАТ «Електромашпромсервіс» вищезазначений акт не оскаржувався та на момент розгляду справи є чинним.
Колегія суддів вважає, що розмір моральної шкоди визначений судом з урахуванням роз’яснень п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р., з подальшими змінами, “ Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”, відповідно до якого, розмір відшкодування моральної ( немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров’я потерпілого, тяжкість завданої травми, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі і наслідків, що наступили. Суд врахував ступінь фізичних і моральних страждань позивача, їх тривалість і тяжкість, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, а також конкретних обставин по справі, і наслідків, що наступили.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд ухвалив рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального законодавства, і не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства «Електромашпромсервіс» відхилити.
Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 29 березня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: