КОПІЯ
Справа №33-119/2010 р. Головуючий в 1-й інстанції Савицький Л.П.
Категорія: ст.122 ч.4 КУпАП
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 квітня 2010 року м. Хмельницький
Суддя судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області Майданюк К.І., при секретарі Інжиєвській Ю.А., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Нетішинського міського суду від 11 лютого 2010 року, -
в с т а н о в и л а:
Постановою судді Нетішинського міського суду від 11 лютого 2010 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, громадянина України, працюючого директором ПП „Енергія”, визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 680 грн.
За постановою суду, ОСОБА_2 визнано винним у тому, що 19 січня 2010 року о 14 год. 05 хв. він, керуючи автомобілем ВАЗ – 21124, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по другорядній дорозі вул. Варшавській в м. Нетішині, на перехресті нерівнозначних доріг, в порушення вимог п.16.11 ПДР України створив аварійну обстановку, не надав переваги в русі транспортному засобу – службовому автомобілю ДАІ з увімкненими спеціальними сигналами, який рухався по проспекту Незалежності – головній дорозі, внаслідок чого вказаний автомобіль змушений був гальмувати та змінити напрямок руху.
В поданій апеляції, ОСОБА_2 просить скасувати постанову та закрити провадження по справі. При цьому вважає, що постанова є незаконною, необґрунтованою та такою, що не відповідає чинному законодавству. Сплата штрафу в розмірі 680 грн. за правопорушення, якого він не вчиняв, поставить його і сім’ю в скрутне матеріальне становище. Крім того вказує, що судом не здобуто достатніх доказів, які підтверджують його вину у вчиненні правопорушення, протокол, складений працівником ДАІ з порушенням інструкції з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, взято до уваги показання свідків, які не були очевидцями правопорушення, а також було відмовлено в проведенні судового засідання шляхом фіксування судового процесу спеціальними технічними засобами. Посилається на те, що протокол складався не на місці вчинення правопорушення, під час його складання не зазначалися свідки та їхні дані.
Заслухавши ОСОБА_2, який підтримав подану апеляцію, допитавши свідків, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції приходжу до висновку, що апеляція підлягає до задоволення.
З показів ОСОБА_2 вбачається, що в протоколі про адміністративне правопорушення від 19.01.2010 р. невірно вказані фактичні обставини справи, на підставі яких його притягнуто до адміністративної відповідальності, оскільки порушень ПДР він не допускав, аварійної ситуації не створював, навпаки працівники ДАІ, рухаючись прямо з включеним поворотом направо, змусили його гальмувати.
Відповідно до ч.4 ст. 122 КУпАП порушеннями, що спричинили створення аварійної обстановки є дії, які примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян, що підтверджені фактичними даними, зокрема поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, свідків, показань технічних приладів та засобів фото- і відеоспостереження і іншими документами.
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення, складеного інспектором ДАІ ОСОБА_3 ОСОБА_2, керуючи автомобілем ВАЗ НОМЕР_1, не надав перевагу в русі службовому автомобілю, який рухався по головній дорозі, внаслідок чого той змушений був гальмувати та змінити напрямок руху.
Разом з тим, в протоколі не вказано хто керував службовим автомобілем і яким, а також щодо яких громадян були застосовані заходи особистої безпеки.
Матеріали справи свідчать, що в службовому автомобілі знаходились ОСОБА_3 та ОСОБА_6 – інспектори ВДАІ і за версією обвинувачення, яка вказана в протоколі про адмінправопорушення, вони є потерпілими, а це, на думку апеляційного суду, позбавляло ОСОБА_3 права складати протокол щодо ОСОБА_2
Відповідно до вимог ст. 254 КУпАП при вчиненні правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою, який, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Згідно з інструкцією з діяльності підрозділів дорожньо – патрульної служби Державтоінспекції МВС України, яка затверджена наказом МВС України від 13.11.2006 року №1111 при порушенні учасником дорожнього руху ПДР працівник ДПС складає протокол, а також здійснює перевірку водія та транспортного засобу.
В протоколі складеному ОСОБА_3, про адміністративне правопорушення, стосовно ОСОБА_2, відсутні прізвища і адреси свідків та відмітка про вручення копії протоколу про адміністративне правопорушення.
При цьому ОСОБА_2 пояснив, що на місці події протокол не складався, а свідки при цьому не залучалися.
Як вказав допитаний в якості свідка ОСОБА_5, пояснення у нього відбиралися в той самий день інспектором ВДАІ ОСОБА_6., але на зеленому базарі, де його зупинили працівники ДАІ, тобто не на місці події.
Дані обставини дають підстави ОСОБА_7 та апеляційному суду сумніватися в тому, чи є ОСОБА_5 саме тією особою, яка могла бачити порушення ПДР, допущені ОСОБА_2, які він оспорює, оскільки останній ОСОБА_5, як він стверджує, на місці події не бачив, протокол на місці події не складався і ОСОБА_5 його не підписував.
Тим більше показання ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 щодо обставин події та складання протоколу про адміністративне правопорушення також суперечливі.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП одним із завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне і об’єктивне з’ясування обставин по справі.
Проте, розглядаючи матеріали адміністративної справи судом ці вимоги не були дотримані, докази перевірені поверхово, а рішення прийняте без детального аналізу обставин, які мають істотне значення.
За таких обставин, в зв’язку з недотриманням основ суворого дотримання працівниками Державтоінспекції законності при складанні процесуальних документів стосовно ОСОБА_2 та з врахуванням допущеної судом однобічності і неповноти, яка позбавила місцевий суд з’ясувати обставини по справі та вирішити її в точній відповідності з законом, постанова судді місцевого суду про накладення на останнього адміністративного стягнення за ч.4 ст. 122 КУпАП є незаконною, винесеною всупереч гл. 18, 21 – 23 КУпАП, не може залишатися в силі і підлягає скасуванню із закриттям провадження по справі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
п о с т а н о в и л а:
Апеляцію ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову Нетішинського міського суду від 11 лютого 2010 року щодо нього скасувати, а провадження по справі закрити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя/ підпис/
З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду
Хмельницької області К.І. Майданюк