ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
___________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
Іменем України
21.08.2006 року Справа № 18/466
Луганський апеляційний господарський суд колегією суддів у складі :
головуючого судді Якушенко Р.Є.
суддів Лазненко Л.Л.
Перлова Д.Ю.
Склад судової колегії призначено розпорядженням першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 21.07.2006. Розпорядженням від 19.08.06 склад судової колегії змінено.
при секретарі Шабадаш Д.С.
за участю представників сторін:
від позивача Поліщук О.О., дов. № 1512 від 10.05.06
від відповідача ОСОБА_1, паспорт ІНФОРМАЦІЯ_1
ОСОБА_2, дов. № НОМЕР_1
від 3-ї особи ОСОБА_1 -директор ФГ „Дуванка”, паспорт ІНФОРМАЦІЯ_1
розглянув
апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1, смт. Нижня Дуванка
Сватівського району Луганської області
на рішення
господарського суду Луганської області
від 19.05.2006
по справі № 18/466 (суддя Корнієнко В.В.)
за позовом Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) в особі філії „Луганське центральне відділення Промінвестбанку”, м. Луганськ
до відповідача Приватного підприємця ОСОБА_1, смт. Нижня Дуванка
Сватівського району Луганської області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -Фермерське господарство „Дуванка”, смт. Нижня Дуванка
про звернення стягнення на майно на суму 527364 грн. 81 коп.
Рішенням господарського суду Луганської області від 19.05.06 у справі № 18/466 (суддя Корнієнко В.В.) задоволено частково позов Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) в особі філії „Луганське Центральне відділення промінвестбанку” до Приватного підприємця ОСОБА_1, 3-я особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача -Фермерське господарство „Дуванка” про звернення стягнення на заставлене майно на суму 527364 грн. 81 коп., звернуто стягнення на заставлене майно приватного підприємця ОСОБА_1 на суму 508258,33 грн., зокрема на:
автомобіль, тип - легковий сєдан, реєстраційний № НОМЕР_2, марка Oldsmobile, модель Aurora, рік випуску 1996, колір бежевий, кузов № НОМЕР_3, свідоцтво про реєстрацію ТЗ НОМЕР_4 видане 16.01.2003р. МРЕВ м. Сватове,
Стягнуто з приватного підприємця ОСОБА_1 на користь позивача витрати на державне мито в сумі 5273,65 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.
В частині вимог про звернення стягнення на два трактори К-701, в позові відмовлено. В решті позову провадження у справі припинено.
Рішення господарського суду з посиланням на норми ст. 20 Закону України „Про заставу” мотивоване обґрунтованістю заявлених вимог в частині звернення стягнення на заставлене майно відповідача легковий автомобіль „Олдсмобіль” („Аврора”).
В частині вимог про звернення стягнення на заставлене майно два трактори К-701 місцевий господарський суд дійшов висновку про залишення їх без задоволення, оскільки власником цих тракторів є не відповідач, а громадянка ОСОБА_3.
Приватний підприємець ОСОБА_1, відповідач у справі, не погодився з прийнятим судом рішенням та подав апеляційну скаргу , в якій просить скасувати його як таке, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує наступне.
Постановляючи рішення місцевий господарський суд не взяв до уваги, що рішенням господарського суду Луганської області від 06.09.05 у справі 3 18/419 за позовом ЗАТ „Промінвестбанк” в особі філії „Луганське центральне відділення Промінвестбанку” до селянського фермерського господарства „Дуванка” про звернення стягнення на заставлене майно на суму 518092 грн. 31 грн. за договорами застави №НОМЕР_5 і №НОМЕР_6 позов задоволений повністю. Зазначеним рішенням звернуте стягнення на заставлене майно селянського фермерського господарства „Дуванка” на суму 518092 грн. 31 коп., яким забезпечено право вимоги позивача за кредитним договором №НОМЕР_7 в повному обсязі, виданий відповідний наказ, на виконання якого відкрито виконавче провадження.
Посилаючись на ч. 5 ст. 590 Цивільного кодексу України, позивач вважає, що на момент розгляду даної справи вимоги позивача вже були задоволені в повному обсязі.
Не застосування судом ч. 5 ст. 590 Цивільного кодексу України призвело до прийняття неправильного рішення.
Також скаржник вважає, що місцевим господарським судом порушено ст. 49 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, оскільки при зверненні з позовом про звернення стягнення на заставлене майно державне мито визначається від вартості заставленого майна, а не суми за кредитним договором.
Крім того, скаржник вважає, що при частковому задоволенні позовних вимог, у суда відсутні підстави відносити на відповідача судові витрати у повному обсязі.
Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (закрите акціонерне товариство) в особі філії „Луганське Центральне відділення Промінвестбанку”, позивач у справі не погодилось з доводами апеляційної скарги, та подав письмові заперечення, вважає рішення господарського суду Луганської області від 19.05.06 у справі № 18/466 законним та обґрунтованим, просить Луганський апеляційний господарський суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду -без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду
ВСТАНОВИЛА:
Між позивачем та 3-й особою у справі 16.04.04 укладено договір про відкриття відновлювальної кредитної лінії № НОМЕР_7 (а.с. 11-14, т. І), за умовами якого позивач надав 3-й особі (власником якої є відповідач) кредит в сумі 499719 грн. 08 коп., що відповідачем не заперечується та підтверджується матеріалами справи, актом звірення розрахунків від 02.11.05 підписаному відповідачем без заперечень (а.с. 36, т. І).
Згідно п. 2.2 зазначено договору 3-я особа зобов'язалася повернути кредит в строк до 15.06.05 та сплатити позивачу за користування кредитом 18% річних та плату за управління кредитом в сумі 346 грн.
16.06.2004 між сторонами за позовом був укладений договір застави транспортних засобів № НОМЕР_8 згідно якому, відповідач (який є власником 3-ї особи) у якості забезпечення виконання зобов'язань 3-ю особою за кредитним договором про відкриття відновлюваної кредитної лінії від 16.06.2004 № НОМЕР_7, передав позивачу в заставу два трактори К-701 та легковий автомобіль “Олдсмобиль”(“Аврора”).
28.09.05 позивач та 3-я особа у справі уклали договір № НОМЕР_7/4-856/1 про внесення змін до кредитного договору про відкриття кредитної лінії № НОМЕР_7, за умовами якого з 25.08.05 припинено нарахування відсотків за користування кредитом (а.с. 37, т. І).
Третя особа у порушення умов договору не виконала в зазначений строк в повному обсязі свої зобов'язання про повернення кредиту, сплати відсотків та плати за управління кредитом.
На час розгляду справи заборгованість третьої особи по поверненню кредиту складає 482721 грн.; по сплаті процентів за користування кредитом -25191,33 грн.; по внесенню плати за управління кредитом -346 грн., що підтверджується матеріалами справи та не оспорено відповідачем.
16.09.05 позивач подав позов до господарського суду Луганської області з вимогами звернути стягнення на транспортні засоби, 3 одиниці:
трактор, реєстраційний номер НОМЕР_15, марка (модель) К-701, рік випуску 1984, номери: двигуна НОМЕР_9, шасі НОМЕР_10, власник ПП ОСОБА_1, адреса: АДРЕСА_1, свідоцтво про реєстрацію машини НОМЕР_11 видане 21.10.2003р. Обласною державною інспекцією Держтехнагляду Луганської обласної державної адміністрації;
трактор, реєстраційний номер НОМЕР_14, марка (модель) К-701, рік випуску 1984, номери: двигуна НОМЕР_12, шасіНОМЕР_13, власник ПП ОСОБА_1, адреса: АДРЕСА_1, свідоцтво про реєстрацію машини НОМЕР_16 видане 21.10.2003р. Обласною державною інспекцією Держтехнагляду Луганської обласної державної адміністрації;
автомобіль, тип - легковий сєдан, реєстраційний № НОМЕР_2, марка Oldsmobile, модель Aurora, рік випуску 1996, колір бежевий, кузов № НОМЕР_3, власник ОСОБА_1, адреса: АДРЕСА_1, свідоцтво про реєстрацію ТЗ НОМЕР_4 видане 16.01.2003р. МРЕВ м. Сватове,
для погашення заборгованості Селянського (фермерського) господарства „Дуванка” перед Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) в особі філії „Луганське Центральне відділення Промінвестбанку” за кредитним договором № НОМЕР_7 в сумі 527364 грн. 81 коп., яка складається з заборгованості по кредиту в сумі 499719,08 грн., заборгованості по нарахованим але не сплаченим відсоткам в сумі -27299,73 грн., заборгованість по несплаченій платі за управління кредитом -346 грн.
Під час розгляду справи місцевим господарським судом встановлено, що ухвалою Сватівського районного суду від 23.09.05, залишеною без змін апеляційним судом Луганської області від 22.03.06 - власником двох тракторів К-701 є не відповідач, а громадянка ОСОБА_3 (а.с. 56-58).
Рішенням господарського суду Луганської області від 06.09.05 у справі №18/419 за позовом ЗАТ „Промінвестбанк” в особі філії „Луганське центральне відділення Промінвестбанку” до СФГ „Дуванка” звернуто стягнення на заставлене майно за кредитним договором №НОМЕР_7 в сумі 518092 грн. 31 коп.
На виконання зазначеного рішення видано наказ №НОМЕР_17 Постановою №НОМЕР_18 відділом державної виконавчої служби Сватівського районного управління юстиції відкрито виконавче провадження.
Проте зазначене рішення господарського суду не виконано (а.с. 67).
20.03.06 3-я особа у справі в рахунок погашення боргу за кредитним договором № НОМЕР_7 від 16.04.04 перерахувала позивачу меморіальним ордером № НОМЕР_19 грошові кошти в сумі 16998 грн. 08 коп.
На дату розгляду справи місцевим господарським судом 3-я особа мала перед позивачем заборгованість за кредитним договором в сумі 508258 грн. 33 коп., що складалася, з заборгованості по поверненню кредиту в сумі 482721 грн.; по сплаті процентів за користування кредитом в сумі 25191,33 грн.; по внесенню плати за управління кредитом в сумі 346 грн. всього: 508258,33 грн., що підтверджується матеріалами справи та не спростовано ні 3-ю особою, ні відповідачем.
Рішенням господарського суду від 19.05.06 у справі № 18/466 позов задоволено частково, звернуто стягнення на заставлене майно відповідача на суму 508258 грн. 33 коп., зокрема:
автомобіль, тип - легковий сєдан, реєстраційний № НОМЕР_2, марка Oldsmobile, модель Aurora, рік випуску 1996, колір бежевий, кузов № НОМЕР_3, свідоцтво про реєстрацію ТЗ НОМЕР_4 видане 16.01.2003р. МРЕВ м. Сватове,
Стягнуто з приватного підприємця ОСОБА_1 на користь позивача витрати на державне мито в сумі 5273,65 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн., а всього 5391 грн. 65 коп.
Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 590 Цивільного кодексу України заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.
Зазначена норма кореспондується з положеннями ст. 20 Закону України „Про заставу”.
Як свідчать матеріали справи, спір між сторонами за позовом виник в результаті невиконання 3-ю особою у справі зобов'язання по поверненню кредиту, сплати відсотків та плати за управління кредитом за кредитним договором про відкриття кредитної лінії від 16.06.04 № НОМЕР_7.
Відповідно до п. 2.1.8. договору застави транспортних засобів від 16.06.2004 № НОМЕР_8, укладеному між сторонами за позовом, у разі, коли в момент настання терміну виконання позичальником (3-ю особою) будь-якого зобов'язання, що випливає з кредитного договору від 16.06.2004 № НОМЕР_7, вказане зобов'язання позичальником (3-ю особою) виконане не буде, заставодержатель (позивач) отримує право звернути стягнення на заставлене майно заставодавця (відповідача), реалізувати його та одержати задоволення своїх вимог з вартості майна на свій розсуд переважно перед іншими кредиторами.
Матеріали справи доведено, що станом на дату розгляду справи 3-я особа за вищевказаним договором не виконала своїх зобов'язань по поверненню кредиту у необхідний термін на суму 508258 грн. 33 коп., що складається з заборгованості по кредиту в сумі 499719,08 грн., заборгованості по нарахованим але не сплаченим відсоткам в сумі -27299,73 грн., заборгованість по несплаченій платі за управління кредитом -346 грн.
Зазначена обставина є підставою для спрямування стягнення на заставлене майно.
Суд першої інстанції з'ясувавши всі обставини, що мають значення для справи, дійшов правомірного висновку про звернення стягнення на заставлене майно відповідача легковий автомобіль „Олдсмобіль” Аврора.
Оскільки два трактора К-701, на які заявлено стягнення не є власністю відповідача у справі, обґрунтовано відмовив в цій частині позову.
Постановляючи рішення у даній справі суд першої інстанції дотримався норм процесуального права.
Відповідно до ст. 80 п. 1 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору, зокрема, коли спір врегульовано сторонами шляхом перерахування боргу після звернення кредитора з позовом до суду.
Враховуючи те, що 3-я особа у справі частково перерахувала позивачеві борг за кредитним договором після звернення з позовом до суду, провадження у справі в частині стягнення різниці між первісним боргом 3-ої особи та остаточним підлягає припиненню на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України.
Доводи апеляційної скарги про відсутність підстав для звернення стягнення на майно відповідача, оскільки вимоги позивача на дату розгляду справи вже були задоволені, судовою колегією відхиляються, оскільки вони не ґрунтуються на законі та не відповідають фактичним обставинам справи.
Матеріали справи свідчать, що рішення господарського суду Луганської області №18/419 від 06.09.06 на дату розгляду даної справи не виконано, що не заперечує і сам відповідач.
Подані відповідачем суду першої інстанції акти опису та арешту майна від 10.06.05, 25.02.05, 23.02.05 (а.с. 70-81) свідчать, що майно, на яке звернуто стягнення за рішенням господарського суду Луганської області від 06.09.05 №18/419 вже описане виконавчим органом при примусовому виконанні рішення Сватівського районного суду від 24.12.04.
Позивач звернувся з позовом до Сватівського районного суду про виключення майна з актів опису та арешту (а.с. 110-111).
У виконавчому провадженні вимоги позивача не задоволені.
Відповідно до ч. 5 ст. 590 Цивільного кодексу України, на яку посилається скаржник, якщо предметом застави є дві або більше речей (два або більше прав), стягнення може бути звернене на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (прав) на вибір заставодержателя.
Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (одне право), але його вимогу не буде задоволено в повному обсязі, він зберігає право застави на інші речі (права), які є предметом застави.
Матеріалами справи доведено, що вимоги позивача по поверненню кредиту за кредитним договором № НОМЕР_7 від 16.04.04 не виконано.
Наявність рішення суду і виконавчого провадження відносно заставодавця СФГ „Дуванка” не звільняє іншого заставодавця -приватного підприємця ОСОБА_1 від відповідальності і не припиняє права вимоги за наявністю невиконаного зобов”язання по поверненню кредиту.
Перевіривши правильність розподілу судом першої інстанції судових витрат, судова колегія дійшла висновку про необґрунтованість доводів апеляційної скарги в цій частині з наступних підстав.
Розмір державного мита з позовних заяв про звернення стягнення на майно боржника визначається згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 55 ГПК України, оскільки у разі позитивного рішення з відповідної справи заявник одержує певну суму грошей.
У разі сплати боргу після звернення кредитора з позовом, витрати, пов'язані зі сплатою державного мита позивачем, покладаються на відповідача на підставі ст. 49 ГПК України.
Враховуючи викладене апеляційна скарга приватного підприємця ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, суд першої інстанції з'ясував всі обставини справи і приймаючи рішення не допустив порушення норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.
Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита за апеляційною скаргою покладаються на відповідача -заявника скарги.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, п.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1 на рішення господарського суду Луганської області від 19.05.06 у справі №18/466 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Луганської області від 19.05.06 у справі №18/466 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку у місячний строк до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд.
Головуючий суддя Р.Є.Якушенко
Суддя Л.Л. Лазненко
Суддя Д.Ю. Перлов