справа № 2-427/10

У Х В А Л А

Іменем України

    11 червня  2010 року                                                                 Яготинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді  Литвин Л.І.

при секретарі Ковряк О.О.

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в м. Яготин Київської області справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_4 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно

                                                                 Встановив:

  Позивач звернувся до Яготинського районного суду з позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4  про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно,  в котрій зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла його мати, ОСОБА_5. Після  смерті останньої залишилась спадщина у вигляді Ѕ частини житлового будинку  за АДРЕСА_1, права на земельну частку  (пай), розміром 3,82 умовних кадастрових гектарів, вартістю 14064 грн., яка перебуває у колективній власності КСП ім. Бондаренка, розташованої на території Богданівської сільської ради Яготинського району Київської області, що належала ОСОБА_5, згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серія КВ 0048120, виданого 25 грудня 1996 року на підставі рішення Яготинської районної адміністрації від 16 грудня 1996 року № 507  та зареєстрованого 25 грудня  1996 року в Книзі реєстрації сертифікатів за № 120. В силу ст. 529 ЦПК України (в редакції 1963 року) він є спадкоємцем першої черги за законом після смерті матері, іншими спадкоємцями  є  його батько і чоловік померлої- ОСОБА_7 та  відповідачі по справі ОСОБА_6, ОСОБА_4 В передбачений законом шестимісячний термін ніхто із сторін до  державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини після її смерті не звертався. Проте, батько позивача і  чоловік померлої своїми діями, які виразились в тому, що після смерті дружини він продовжував проживати у вищевказаному будинку, сплачував комунальні послуги, проводив поточні ремонти, розпорядився  речами померлої дружини, фактично прийняв спадщину.

Згідно погосподарського обліку Богданівської сільської ради  за ОСОБА_7 та ОСОБА_5 значиться вищевказаний житловий будинок., який був побудований в 1962 році. Проте, свідоцтво про право власності на даний будинок не видавалось.   При зверненні позивача до виконавчого комітету  Богданівської сільської ради для оформлення права власності на будинок та надання необхідних документів,  йому було відмовлено, оскільки  лист Київського обласного управління юстиції № 151-01-01 від 3 березня 2005 року містить роз’яснення, що у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не була проведена і правовстановлюючий документ відсутній, питання визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) повинна вирішуватись у судовому порядку.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року  батько позивача, ОСОБА_7  помер. За час життя ним був складений заповіт. В передбачений законом шестимісячний термін позивач звернувся з заявою до   державної нотаріальної контори про прийняття спадщини, оскільки відповідачі

2

відмовились від її прийняття на його користь. Проте, в оформленні свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок йому було відмовлено у зв’язку з відсутністю правовстановлюючих документів на будинок.   Враховуючи вищевикладене, позивач просив встановити, що його батьки, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 володіли на праві власної вищевказаним житловим будинком, встановити, що  його батько, ОСОБА_7 прийняв спадщину після смерті своєї дружини та визнати за  ним право власності на спадкове майно.

ОСОБА_3 звернувся з зустрічною позовною заявою про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно,  в котрій зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла його бабуся, ОСОБА_5. Після  смерті останньої залишилась спадщина у вигляді Ѕ частини житлового будинку  за АДРЕСА_1, права на земельну частку (пай), розміром 3,82 умовних кадастрових гектарів, вартістю 14064 грн., яка перебуває у колективній власності КСП ім. Бондаренка, розташована на території Богданівської сільської ради Яготинського району Київської області та належала ОСОБА_5 згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серія КВ 0048120, виданого 25 грудня 1996 року на підставі рішення Яготинської районної адміністрації від 16 грудня 1996 року № 507 та зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів за № 120. В силу ст. 529 ЦПК України (в редакції 1963 року) спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_5 є її чоловік, ОСОБА_7, та її діти ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_4 В передбачений законом шестимісячний термін до Яготинської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини ніхто із сторін не звертався. Проте його батько, ОСОБА_6 своїми діями, які виразились в тому, що після  матері продовжував проживати у вищевказаному будинку, сплачував комунальні послуги, розпоряджався речами померлої, фактично прийняв спадщину.

ІНФОРМАЦІЯ_3 року  його батько ОСОБА_6 помер.  В передбачений законом  термін  позивач звернувся з заявою до   державної нотаріальної контори про прийняття спадщини, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 23 січня 2010 року. Проте, в оформленні свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок йому було відмовлено у зв’язку з відсутністю правовстановлюючих документів на будинок.   В зв’язку з чим просив встановити, що  його батько, ОСОБА_6, померлий ІНФОРМАЦІЯ_3 року, прийняв спадщину після смерті своєї матері, ОСОБА_5 та визнати за ним право власності на спадкове майно.

В судовому засіданні сторони  дійшли мирової угоди, умови котрої просили затвердити.

    Перевіривши матеріали справи,  заслухавши пояснення сторін, враховуючи, що сторонам зрозуміло правові наслідки закриття провадження у справі, умови мирової угоди  не суперечать закону  та не порушують права, свободи,  інтереси інших осіб,  суд вважає, що мирова угода може бути визнана судом, а провадження в справі підлягає до закриття.

Керуючись ст. ст. 175, 205, 206 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

    Визнати мирову угоду, укладену між сторонами по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_4 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно, згідно умов котрої:

3

 Сторонами визнається той факт, що ОСОБА_5 та ОСОБА_7 володіли житловим будинком в АДРЕСА_1, на праві власності.

            Сторонами визнається  факт прийняття спадщини ОСОБА_7 та ОСОБА_6 після смерті матері і дружини - ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

            За позивачем  ОСОБА_1  визнається право власності на житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1.

 За відповідачем ОСОБА_3  визнається право на земельну частку (пай), розміром 3,82 умовних кадастрових гектарів, вартістю 14064 грн, яка перебуває у колективній власності КСП ім. Бондаренка та розташована на території Богданівської сільської ради Яготинського району Київської області, що належала ОСОБА_5 згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серія КВ 0048120, виданого 25 грудня 1996 року на підставі рішення Яготинської районної державної адміністрації від 16 грудня 1996 року № 507 та зареєстрованого  25 грудня 1996 року у Книзі реєстрації сертифікатів за № 120.

            Судові витрати по сплаті державного мита покладаються на  ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в рівних частках.

Провадження в справі закрити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області  шляхом подачі через Яготинський районний суд заяви про апеляційне оскарження  протягом 5 днів з дня проголошення ухвали та апеляційної скарги протягом 10 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                             Литвин Л.І.