ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Адміністративна справа № 2-а-2142/2010

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И

06 травня 2010 року

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

           головуючого - судді                   Вийванко О. М.

             при секретарі с/з                               Костюк У. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в залі суду, в місті Тернополі, адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -

                                               ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із адміністративним позовом до Управління державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серія ВО № 103415 від 25 березня 2010 року. Посилаючись на те, що інспектором ОР ДПС Борисов Є. В. при винесені даної постанови не були з’ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в його діях є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність. Також не звернено уваги на його заперечення з приводу факту вчинення правопорушення, оскільки рухаючись в м. Тернополі по вул. Микулинецькій був зупинений працівником ДАІ і тільки тоді відстибнув ремінь безпеки, що інспектор ДПС сприйняв як вчинення ним адмінправопорушення. Тому з даною постановою не згідний і просить її скасувати.    

        Позивач у судовому засіданні позов підтримав з мотивів, викладених у позовній заяві та просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серія ВО № 103415 від 25.03.2010 р.  

Представник відповідача Управління державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області  у судове засідання не з’явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення, причин неявки у судове засідання відповідач суду не повідомив та не подав клопотання про розгляд справи у його відсутності.

Приймаючи до уваги вимоги ч. 4 ст. 128 КАС України, суд вважає, що відповідач – суб’єкт владних повноважень, повідомлений належним чином про дату, час і місце судового розгляду не з’явився у судове засідання без поважних причин, а тому суд може вирішувати справу на підставі наявних у ній даних та доказів.

Заслухавши пояснення позивача, перевіривши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення виходячи з встановлених у судовому засіданні наступних обставин:

Як вбачається із постанови в справі про адміністративне правопорушення серія ВО № 103415 від 25 березня 2010 року о 15 год. 30 хв., ОСОБА_2 керуючи автомобілем марки «ВАЗ-21723» д.н.з. НОМЕР_1 в м. Тернополі на вул. Микулинецькій не був пристебнутий ременем безпеки, чим порушив вимоги п. 2.3 (в) ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 4 ст. 121 КУпАП.

Даною постановою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 121 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді  штрафу в розмірі 85,00 гривень.

Відповідно до ч. 4 ст. 121 КУпАП, порушення водіями правил користування ременями безпеки або мотошоломами тягне за собою накладення штрафу від трьох до п»яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.  

Відповідно до п. 2.3 (в) ПДР України, затверджених постановою КМУ України № 1306 від 10.10.2001 р. зі змінами внесеними Постановою КМУ №876 від 01.10.2008 р. для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов’язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися особі, яка навчає водінню, якщо за кермом учень, а в населених пунктах, крім того, водіям-інвалідам, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів і таксі.

         Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.

Ст. 280 КУпАП, зобов’язує орган, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, з’ясувати:  ч и було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 254 КУпАП передбачено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення у відповідності  до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.  

       Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. 

Ст. 278 КУпАП зобов’язує орган, який розглядає справу, з’ясувати ряд обставин, які мають значення для правильного її вирішення.

Як слідує із письмових пояснень позивача, при виході з автомобіля він відстебнув ремінь безпеки, для того щоб надати інспектору документи.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту», а також про адміністративні правопорушення на транспорті із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму ВСУ № 18 від 19 грудня 2008 року визначено неприпустимість ігнорування прав осіб, яких притягають до адміністративної відповідальності, потерпілих, їх законних представників та захисників.

          У постанові в справі про адміністративне правопорушення серія ВО № 103415 від 25 березня 2010 року, всупереч вимог ст. 280 КУпАП не зроблено висновку про винність ОСОБА_2 та при накладенні на нього адміністративного стягнення всупереч вимог вказаної статті та ст. 33 КУпАП не враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують відповідно до ст. 34 КУпАП і обтяжують відповідно до ст. 35 КУпАП відповідальність.

        Відповідно до ч. 3 ст. 72 КАС України передбачено, що обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Згідно ст. 62 Конституції України вина особа, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки підтвердженні матеріалами справи та ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, беручи до уваги те, що відповідачем не подано заперечення на адміністративний позов та не представлено достатньо належних доказів про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП, а тому суд вважає, що слід визнати протиправною і скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ВО № 103415 від 25 березня 2010 року.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 6, 7, 70, 71, 72, 128, 159-163, 167, 185, 186  КАС України, ст. ст. 33, 122, 254, 258, 280, 283, 284, 288, 289  КУпАП, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Позов ОСОБА_2 до Управління державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області   про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Визнати протиправною і скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серія ВО № 103415 від 25 березня 2010 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 85,00 гривень.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи адміністративним судом апеляційної інстанції.

 Заяву про апеляційне оскарження чи апеляційну скаргу може бути подано протягом десяти  днів з дня проголошення постанови суду і подання після заяви про апеляційне оскарження протягом двадцяти днів апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

    Головуючий – суддя                     Вийванко О. М.