ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Адміністративна справа № 2-а-1883/2010

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И

23 квітня 2010 року

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

           головуючого - судді                   Вийванко О. М.

             при секретарі с/з                               Костюк У. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в залі суду, в місті Тернополі, адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -

                                               ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із адміністративним позовом до Управління державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серія АО № 054909 від 23 лютого 2010 року. Посилаючись на те, що із зазначеною постановою він не згідний, так як вона винесена з порушенням ст.ст. 251, 252, 268 КУпАП, оскільки доказом про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності є лише фотографія із зазначенням дати, часу та швидкості транспортного засобу, однак без зазначення чіткого місця вчинення правопорушення, яке дійсно свідчило б про те, що воно мало місце в. м. Мукачево Закарпатської області по автодорозі «Київ – Чоп». Крім того зазначив, що з 8 жовтня 2009 року транспортний засіб знаходився у користуванні ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Позивач у судовому засіданні позов підтримав з мотивів, викладених у позовній заяві та просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серія АО № 054909 від 23.02.2010 р.  

Представник відповідача   Управління державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області  у судове засідання не з’явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення, причин неявки у судове засідання відповідач суду не повідомив та не подав клопотання про розгляд справи у його відсутності.

Приймаючи до уваги вимоги ч. 4 ст. 128 КАС України, суд вважає, що відповідач – суб’єкт владних повноважень, повідомлений належним чином про дату, час і місце судового розгляду не з’явився у судове засідання без поважних причин, а тому суд може вирішувати справу на підставі наявних у ній даних та доказів.

Заслухавши пояснення позивача, перевіривши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення виходячи з встановлених у судовому засіданні наступних обставин:

Як вбачається із постанови по справі про адміністративне правопорушення від 23 лютого 2010 року серії АО № 054909 ОСОБА_2 керуючи автомобілем марки «Мерседес» д.н.з.  НОМЕР_1 в м. Мукачево Закарпатської області по автодорозі «Київ – Чоп» 773 км, перевищив швидкість руху в населеному пункті на 34 км/год., рухаючись із швидкістю 94 км/год. , чим порушив вимоги п. 12.9 (б) ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Згідно постанови серії АО № 054909 від 23.02.2010 р. інспектором ДПС на ОСОБА_2 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 272 грн.

         Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП, перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину тягне за собою накладення штрафу від п’ятнадцяти до двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.  

Відповідно до ч. 6 ст. 258 КУпАП, у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

        Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.

Ст. 280 КУпАП, зобов’язує орган, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, з’ясувати:  ч и було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Із фотокартки, долученої до матеріалів справи, на якій зазначено дату 15.02.10 р., час 11:04:22 та швидкість транспортного засобу 94 км/год., не зрозуміло який саме автомобіль рухається по автодорозі, не вбачається факт перевищення позивачем швидкості в населеному пункті, оскільки відсутня прив’язка до дороги, а також місце, обстановка вчинення правопорушення. Також не зрозуміло, чи швидкість автомобіля, що належить позивачу зафіксовано приладом Візир № 0810725. Крім того, при винесенні постанови не враховано інших істотних обставин, що мають значення для справи.

Однак ст. 278 КпАП зобов’язує орган, який розглядає справу, з’ясувати ряд обставин, які мають значення для правильного її вирішення.  

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки підтвердженні матеріалами справи та ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Як встановлено у судовому засіданні та підтверджено поясненнями позивача і матеріалам справи, протокол про адміністративне правопорушення не складався, під розписку позивачу вручений не був. Також він відсутні в матеріалах справи та не представлені відповідачем на вимогу суду як основний доказ вчинення правопорушення.

Статтею 254 КУпАП передбачено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення у відповідності  до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.  

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. 

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту» № 14 від 23 грудня 2005 року, визначено неприпустимість ігнорування прав осіб, яких притягають до адміністративної відповідальності, потерпілих, їх законних представників та захисників.

Зокрема, постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна відповідати вимогам ст. ст. 283, 284 КУпАП і містити докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

У постанові в справі про адміністративне правопорушення серія АО № 054909 від 23 лютого 2010 року, всупереч вимог ст. 280 КУпАП не зроблено висновку про винність ОСОБА_2 та при накладенні на нього адміністративного стягнення всупереч вимог вказаної статті та ст. 33 КУпАП не враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують відповідно до ст.34 КУпАП і обтяжують відповідно до ст.35 КУпАП відповідальність.

        Відповідно до ч. 3 ст. 72 КАС України передбачено, що обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Згідно ст.62 Конституції України вина особа, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки підтвердженні матеріалами справи та ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, беручи до уваги те, що відповідачем не подано заперечення на адміністративний позов та не представлено достатньо належних доказів про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, а тому суд вважає, що слід визнати протиправною і скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АО № 054909 від 23 лютого 2010 року.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 6, 7, 70, 71, 72, 128, 159-163, 167, 185, 186  КАС України, ст. ст. 33, 122, 254, 258, 280, 283, 284, 288, 289  КУпАП, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Позов ОСОБА_2 до Управління державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Визнати протиправною і скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серія АО № 054909 від 23 лютого 2010 року  про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 272,00 гривень.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи адміністративним судом апеляційної інстанції.

 Заяву про апеляційне оскарження чи апеляційну скаргу може бути подано протягом десяти  днів з дня проголошення постанови суду і подання після заяви про апеляційне оскарження протягом двадцяти днів апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

    Головуючий – суддя                     Вийванко О. М.