Справа № 2а-204

2010 рік

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    30 квітня 2010 року Галицький районний суд м.Львова в складі: головуючого-судді Курильця А.Р., при секретарі Гаврилюк О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління ДАІ ГУМВС України у Львівській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в :

    ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління УДАІ ГУМВС України у Львівській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування заявленого адміністративного позову покликається на те, що його неправомірно було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн. Враховуючи вищенаведене, просить позов задоволити, скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення ВС №005978 від 30.08.2009 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КпАП України, а провадження в справі закрити.

Позивач в судове засідання не з’явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, просить позов задоволити.

Представник відповідача Управління ДАІ ГУМВС України у Львівській області в судове засідання не з”явився без поважних причин і оскільки відповідно до п.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача – суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, справу заслухано у його відсутності.

    Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 слід задоволити з наступних підстав.

    Відповідно до ч.2 ст.122 КпАП України, відповідальність за вказаною статтею наступає серед іншого і за порушення правил обгону.

    З оскаржуваної постанови по справі про адміністративне правопорушення              ВС №005978 від 30.08.2009 року (а.с.4) вбачається, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що останній 30.08.2009 року о 15.25 год. на вул.Клепарівська в м.Львові, керуючи автомобілем марки «Пежо» номерний знак НОМЕР_1 здійснив обгін транспортного засобу менш ніж за 50 метрів перед пішохідним переходом, чим порушив п.14.6 «в» Правил дорожнього руху, і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.

    Відповідно до п.14.6 «в» Правил дорожнього руху, обгін заборонено ближче ніж за 50 метрів перед пішохідним переходом у населеному пункті і 100 метрів – поза населеним пунктом.

    Однак, з мотивів, викладених позивачем у позові, вбачається, що 30.08.2009 року на вул.Клепарівській в м.Львові він керуючи автомобілем марки «Пежо» розпочинав здійснювати маневр обгону іншого транспортного засобу, коли знак пішохідного переходу перебував на відстані 100-120 метрів, а маневр обгону завершив за 50-70 метрів до пішохідного переходу, що міг підтвердити свідок, якого інспектор ДАІ не залучив.

    Згідно ст.245 КпАП України, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

    Відповідно до ст.251 КпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Проте судом встановлено, що виходячи із положень вище згаданих статей КпАП України, суб”єктом оскарження при складанні протоколу та винесенні оскаржуваної постанови не було виконано вимог цих статей, зокрема щодо своєчасності, повноти, всебічності та об”єктивності з”ясування обставин справи, зокрема не було встановлено свідків даної події.

У відповідності до вимог ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб”єкта владних повноважень, обов”язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, відповідачем не надано суду жодних доказів в підтвердження оскаржуваної постанови, які б спростовували твердження позивача.

Крім того, відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 „Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті”, зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КпАП України.

Зважаючи на вищенаведене, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова винесена без врахування та належної перевірки питань чи є в діях позивача ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність і вина у його вчиненні, крім того, оскаржувана постанова винесена лише на підставі протоколу від 30.08.2009 року, при складанні якого не наведено жодних доказів, на яких ґрунтується висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, крім того не було встановлено свідків даної події.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 слід задоволити, скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення ВС №005978 від 30.08.2009 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КпАП України, а провадження в справі закрити.

    Керуючись ст.ст.7-12,86,161-162,167 КАС України, ст.ст.293,294 КпАП України,  суд

п о с т а н о в и в :

    Адміністративний позов задоволити.

    Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення ВС №005978 від 30.08.2009 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КпАП України, а провадження в справі закрити.

    Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом 10-ти днів з дня складання постанови у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Постанова набуває законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

    Головуючий                                               А.Р.Курилець