Справа № 1–253

2010 рік

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2010 року                                      Галицький районний суд м.Львова          

у складі: головуючого – судді     Курильця А.Р.

при секретарі         Гаврилюк О.П.

        з участю прокурора Рябого Є.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Львова, українця, громадянина України, з середньою освітою, фінансового директора ПП «Ладімо», проживаючого в АДРЕСА_1,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.345 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 16.04.2010 року в 00.40 год., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, перебуваючи на перехресті вул.Герцена – пр.Шевченка в м.Львові умисно наніс працівникові правоохоронного органу інспектору ДПС ВДАІ м.Львова Мельнику Т.В. удар рукою в ліву скроневу ділянку голови, у зв’язку з виконанням останнім своїх службових обов’язків спричинивши легкі тілесні ушкодження, а також  умисно вкусив працівника правоохоронного органу старшого інспектора ДПС ВДАІ м.Львова Балущака Б.А. за другий палець кисті лівої руки, у зв’язку з виконанням останнім своїх службових обов’язків спричинивши легкі тілесні ушкодження

Підсудний ОСОБА_2 свою винуватість у інкримінованому йому злочині визнав повністю та пояснив, що 15.04.2010 року він святкував день народження своєї племінниці. Оскільки він був в стані алкогольного сп’яніння, то попросив, щоб його знайомий відвіз додому. На перехресті вулиць Герцена та пр.Шевченка їх автомобіль зупинили працівники ДАІ. Оскільки він знаходився в неадекватному стані, то між ним та працівниками ДАІ виникла суперечка та шарпанина в результаті якої ним були нанесені потерпілим тілесні ушкодження. Розкаюється у вчиненому, просить суворо не карати.  

Крім повного визнання своєї винуватості підсудним у вчиненому злочині, його винуватість доводиться іншими зібраними по справі доказами, однак суд визнає недоцільним дослідження цих доказів стосовно фактичних обставин справи, оскільки проти цього не заперечують учасники судового розгляду і такі ніким не оспорюються.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає доведеним, що підсудний ОСОБА_2 вчинив умисне заподіяння працівникам правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв’язку з виконанням цими працівниками службових обовязків, тобто вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.345 КК України.

    Обираючи вид та міру покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного: раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_7  Пом’якшуючою покарання обставиною є щире каяття, обтяжуючих покарання обставин суд не знаходить.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що підсудному ОСОБА_2 слід призначити покарання у виді обмеження волі, однак враховуючи тяжкість злочину, особу винного, обставини справи, суд приходить до висновку, що виправлення засудженого можливе без відбування покарання, відповідно до ст.75 КК України, а тому ОСОБА_2 слід звільнити від відбування покарання з випробуванням.

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд

з а с у д и в :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.345 КК України та призначити йому покарання у виді двох років обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, призначивши йому іспитовий строк тривалістю один рік з покладенням відповідно до ст.76 КК України обов’язку повідомляти органи кримінально – виконавчої системи про зміну місця проживання, та роботи.

Міру запобіжного заходу, щодо засудженого ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу, залишити раніше обрану – підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Львівської області протягом 15-ти діб з моменту його проголошення.

Головуючий                                                                А.Р.Курилець