Справа 2-А-295/2010

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня  2010 року   Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої  -  судді Старжинської О.Є., при секретарі Ніколаєнко Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Миколаївській області про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення протиправною

ВСТАНОВИВ:

25.05.2010 року  позивач ОСОБА_1 звернувся в порядку адміністративного судочинства до суду з позовною заявою до Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в  Миколаївській області (далі – відповідач) про визнання постанови від 21.05.2010 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 300 грн.   за правопорушення, передбачене ст. 122 ч. 1 КУпАП  протиправною.  

       В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що він 21.05.2010 року зупинився автомобілем «ВАЗ 21093» номерний знак НОМЕР_1 по вул. Грушевського в м. Первомайську на відстані  від дорожнього знаку 5.41 «Місце зупинки автобуса», яка точно встановлена не була і працівник ДАІ не попередив його в момент зупинки про дію зони цього дорожнього знаку біля магазину АТБ.

Посилаючись на відсутність складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та доказів його вини в скоєнні цього правопорушення, позивач просив позов задовольнити.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги.

            Представник відповідача в судове засідання не з'явився, суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності та письмове заперечення на позов, вказуючи, що  позивач власноручно при розгляді справи надав письмове пояснення, що він не врахував при зупинці відстань 30 м. від дорожнього знаку 5.41 «Місце зупинки автобуса».

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Згідно ст. 18 ч. 1 п. 1 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п. 3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року).

В судовому засіданні встановлено, що відносно позивача посадовою особою відповідача – інспектором ДПС відділення ДАІ з ОАТ м. Первомайська та Первомайського району Петраш М.Р. - на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений КУпАП складений 21.05.2010 року протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч. 1 КУпАП – порушення правил зупинки, а саме: на вул. Грушевського в м. Первомайську біля магазину АТБ в зоні дії дорожнього знаку 5.41 «Місце зупинки автобуса» позивач, керуючи автомобілем «ВАЗ 21093» номерний знак НОМЕР_1 21.05.2010 року о 13-10 год., зупинився на відстані 23,5 м., чим порушив п. 15.9-е Правил дорожнього руху.

Згідно зазначеного протоколу даною посадовою особою на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений КУпАП винесена постанова, якою до позивача застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 300 грн.

Зазначена постанова судом перевірялася на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо і порушень цих принципів відповідачем не встановлено.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його скоєнні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.  Зазначені обставини встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності та інше. Правопорушення було зафіксовано шляхом складання протоколу про адміністративне правопорушення з зазначенням двох свідків, які за допомогою рулетки виміряли відстань від автомобіля позивача до дорожнього знаку 5.41 – 23, 5 метри, що не заперечує і сама особа, що притягувалася до адміністративної відповідальності.

Маючи перед прийняттям постанови протокол про адміністративне правопорушення, в якому позивач ОСОБА_1 був згоден зі змістом протоколу, суб'єкт владних повноважень, використовуючи свої повноваження, правомірно виніс постанову, зібравши вказані докази - власні пояснення особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, свідків.

За зазначених обставин справи постанова про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч. 1 КУпАП  є законною та обґрунтованою.

Статтею 288 КУпАП встановлено, що постанову в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено в суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

 В позові ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Миколаївській області про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення протиправною - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Одеської апеляційного адміністративного суду через міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її оголошення і подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                   Старжинська О.Є.