Справа 2-А-245/2010

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня  2010 року   Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої  -  судді Старжинської О.Є., при секретарі Ніколаєнко Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську позовну заяву ОСОБА_1  до Управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Одеській області про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення протиправною

ВСТАНОВИВ:

28.04.2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся в порядку адміністративного судочинства до суду з позовною заявою до Управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Одеській області (далі - відповідач) про визнання постанови від 19.04.2010 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн.  за правопорушення, передбачене  за ст. 122 ч. 1 КУпАП протиправною.  

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що відсутня його вина в скоєнні вказаного правопорушення, оскільки 19.04.2010 року зупинка автомобіля «Мерседес Бенс» номерний знак НОМЕР_1 на 47 км автодороги  Одеса-Березівка (перехрестя в смт. Комінтернівське) була вимушеною через технічний стан автомобіля – несправність паливопровода, про що було ним вказано в протоколі про адміністративне правопорушення.  

Посилаючись на відсутність доказів вчинення ним правопорушення, позивач просив позов задовольнити.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності та письмове заперечення на позов, вказуючи, що притягнення позивача до адміністративної відповідальності відбулося з дотриманням вимог діючого законодавства.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Згідно ст. 18 ч. 1 п. 1 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п. 3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року).

В судовому засіданні встановлено, що відносно позивача посадовою особою - інспектором ДПС відділення ДАІ з обслуговування адміністративної території Комінтернівського району в Одеській області Письмиченко О.В. - на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений КУпАП  складений 19.04.2010 року протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч. 1 КУпАП  - порушення правил зупинки, а  саме: 19.04.2010 року, позивач ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом «Мерседес Бенс» номерний знак НОМЕР_1 на 47 км автодороги  Одеса-Березівка (перехрестя в смт. Комінтернівське) здійснив зупинку на перехресті для посадки пасажирів .

 Згідно зазначеного протоколу даною посадовою особою на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений КУпАП винесена постанова, якою до позивача застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн.

Зазначена постанова судом перевірялася на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.

Відповідно до ст. 251 КпАП України доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його скоєнні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Маючи перед прийняттям постанови протокол про адміністративне правопорушення, в якому позивач ОСОБА_1 вказував на вимушеність зупинки в місці, де зупинку заборонено, суб'єкт владних повноважень мав би, використовуючи свої повноваження, зібрати докази, які підтверджували наявність складу правопорушення та спростовували свідчення позивача, але таких доказів ні протокол, ні постанова не містить. Згідно ст. 71 ч. 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

      Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду від 23.12.2005 року № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

 Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні не заперечував здійснення зупинки автомобілем на перехресті проїзних частин, але вказував на відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1 КУпАП через вимушеність зупинки,  викликаної технічною несправністю автомобіля. В судовому засіданні ним як доказ було надано накладну станції технічного обслуговування (м.Одеса Миколаївська дорога, 128 – зупинка «Агаровий завод») про здійснення 19.04.2010 року ремонту паливо проводу вказаного автомобіля «Мерседес Бенс» номерний знак НОМЕР_1.

Кодекс України про  адміністративні правопорушення не передбачає можливості притягнення водіїв до адміністративної відповідальності за вимушену зупинку в місці, де зупинку заборонено, відповідальність настає лише за порушення Правил дорожнього руху в частині недотримання  пункту 15.9.  

Статтею 288 КУпАП встановлено, що постанову в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено в суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом. Частиною 3 ст. 162 КАС України надано адміністративному суду повноваження на прийняття іншої постанови (не передбаченої переліком частини 2) , яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод людини і громадянина у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень. За змістом ст. 293 КУпАП під час розгляду позову на постанову перевіряється законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймається одне з таких рішень: залишення постанови без зміни;  скасування постанови і надсилання справи на новий розгляд; скасування постанови і закриття справи; зміна заходу стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

За зазначених обставин справи постанова про адміністративне правопорушення, у зв'язку недостатнім обґрунтуванням доказами вчиненого правопорушення, підлягає скасуванню і справа направляється на новий розгляд до органу (посадової особи), що її постановив, оскільки не були з'ясовані обставини, які мають значення для справи.

Юрисдикція щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення не покладена на суди (ст. 17 ч. 2 п. 3 КАС України).

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Постанову ВН 125638 від 19.04.2010 року про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122ч.1 КУпАП відносно ОСОБА_1 визнати протиправною та скасувати, а справу про адміністративне правопорушення направити на новий розгляд.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з моменту оголошення і подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя:                                                                                    О.Є.Старжинська