Справа №2-23/10р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня  2010 року Ленінський районний  суд м. Луганська у складі:

головуючого-судді СУРНІНОЇ Л.О.,
при секретарі ЄСАУЛЕНКО Н.О.,

за участю адвокатів – ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа – ОСОБА_5 про визнання права власності на житло та зустрічною позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, третя особа – ЛМКП «БТІ» про визнання права власності на частину жилої домобудівлі,-

      ВСТАНОВИВ:

            Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4, третя особа – ОСОБА_5 про визнання права власності на житло, повідомивши в обґрунтування позову наступне.

            07.04.1960 року за договором дарування ОСОБА_6 подарувала ОСОБА_7 Ѕ частину домобудівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1. 02.06.1969 року ОСОБА_7 було видано свідоцтво про право власності на подаровану їй частину домобудівлі. 13.06.1989р. між власниками домобудівлі АДРЕСА_1 – ОСОБА_8 та ОСОБА_7 укладено нотаріально засвідчений договір про встановлення порядку користування конкретними частинами будинку.

            Відповідно до договору, ОСОБА_7 передається житлова кімната, площею 16,0 кв.м.; житлова прибудова, площею 10,8 кв.м.; прибудова, площею 10,0 кв.м.; тамбур; веранда; літня кухня; погріб; уборна; ворота; частина забору; каналізаційна лінія, що складає 38/100 часток житлового будинку. В свою чергу, ОСОБА_8 передається: житлова кімната, площею 16,3 кв.м.; житлова прибудова, площею 31,8 кв.м.; службова прибудова; погреб; сарай; уборна; ворота; частина забору; водопровідна колонка; каналізаційна лінія, що складає 62/100 часток житлового будинку.    

            22.01.1998р. відповідно до нотаріально засвідченого договору купівлі-продажу ОСОБА_8 продала, а ОСОБА_5 купила 62/100 частини домобудівлі  АДРЕСА_1. 28.01.1998р. ОСОБА_8 продала, а ОСОБА_5 купила земельну ділянку без господарських та побутових споруд будинку АДРЕСА_1.

            Позивач зазначив, що при житті матері – ОСОБА_7 рішенням №35/6 Ленінської у м.Луганську Ради народних депутатів від 14.02.1995р., їй було надано дозвіл на будівництво житлової прибудови до належної їй частини будинку, хоча фактично будівництво прибудови було розпочато ОСОБА_3 ще у 1994р. Позивач ОСОБА_3 вказав, що ним було за власні кошти, без оформлення проекту, до належної його матері частини житлового будинку прибудовано: тамбур, площею 2,0 кв.м.; кухня-коридор, площею 5,4 кв.м.; дві житлові кімнати, площею 12,2 та 19,0 кв.м.; два коридори, площею 6,9 кв.м. та 7,2 кв.м. Будівництво ним було закінчено у 1995р., а у 2005р. ОСОБА_3 над кухнею, ванною та коридором була прибудована мансарда, площею 17,0 кв.м.

            ІНФОРМАЦІЯ_1 мати позивача - ОСОБА_7 померла. 10.04.1998р. нею було складено заповіт, відповідно до якого належне їй домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, із прилеглими прибудовами вона заповіла ОСОБА_3 та ОСОБА_4, яка є його рідною сестрою, у рівних долях.        

            17.10.2006р. рішенням №266/16 затверджено акт державної технічної комісії щодо готовності закінченого будівництвом житлової прибудови, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, до експлуатації. Однак, позивач позбавлений можливості  зареєструвати в БТІ  створене майно на своє ім’я, оскільки він не є власником зазначеного майна.

            На підставі викладеного, просив суд визнати за собою право власності на: тамбур, площею 2,0 кв.м.; кухню-коридор, площею 5,4 кв.м.; житлові кімнати, площею 12,2 та 19,0 кв.м.; кухню-ванну, площею 13,0 кв.м.; коридор, площею 7,2 кв.м.; коридор, площею 6,9 кв.м.; мансарду, площею 17,0 кв.м.

Заявою від 02.09.2008 року позивач ОСОБА_3 уточнив вимоги позову та просив суд визнати за ОСОБА_3 право власності на знов створене майно по АДРЕСА_1, а саме: тамбур, площею 2,0 кв.м.; кухню-коридор, площею 5,4 кв.м.; житлову кімнату, площею 10,0 кв.м.; житлові кімнати, площею 12,2 та 19,0 кв.м.; кухню-ванну, площею 13,0 кв.м.; коридор, площею 7,2 кв.м.; коридор, площею 6,9 кв.м.; мансарду, площею 17.0 кв.м.; ванну, площею 6,0 кв.м.; гараж. Також просив суд визнати спадкову масу після смерті матері – ОСОБА_7 в житловому будинку АДРЕСА_1 у вигляді житлових кімнат, площею 16,0 кв.м. і 10,8 кв.м.; погребу; двох сараїв; уборної; воріт; частини забору; відмостки та каналізаційної лінії та визнати за ОСОБА_3 право власності у спадковому майні після смерті матері у розмірі Ѕ часток – житлових кімнат, площею 16,0 кв.м., 10,8 кв.м.; погребу; воріт; частини забору; уборної; одного сараю.

    В свою чергу, відповідач ОСОБА_4, не визнаючи пред’явлений ОСОБА_3  позов, звернулася до суду із зустрічною позовною заявою про визнання права власності на частину житлового домоволодіння в порядку успадкування, зазначивши в обґрунтування позову наступне.

    32/100 часток житлового домоволодіння та віднесені до нього господарські та побутові прибудови, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, на земельній ділянці 425,5 кв.м., належали на праві власності ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 Позивачка за зустрічним позовом зазначила, що вона є спадкоємцем за заповітом, оформленим заповідачем 10.04.1998р., відповідно до якого їй та ОСОБА_3 вищезазначене майно мати заповіла у рівних долях.

    Крім зазначеного нерухомого майна, на підставі рішення виконавчого комітету Ленінської районної ради №35/6 від 14.02.1995р. була призведена прибудова кухні-топочної-ванної кімнати, а також було призведено переобладнання вже існуючих кімнат. Право власності на  зазначені прибудови та переобладнані кімнати, заповідач не узаконила та не оформила. Також ОСОБА_4 вказала, що після смерті матері вона фактично вступила в управління та володіння спадковим майном і проживає у зазначеному будинку. Крім того, з приводу прийняття спадщини вона зверталася із відповідною заявою до 4-ої державної нотаріальної контори м.Луганська.

    На підставі викладеного, просила суд в порядку успадкування визнати за собою та ОСОБА_3 право власності на нерухоме майно, яке належить на праві приватної власності ОСОБА_7, зокрема – 32/100 часток житлового домоволодіння та віднесених до нього господарських та побутових прибудов і будівель, а також нові житлові та нежитлові прибудовані, переобладнані приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, на земельній ділянці 425,5 кв.м., які раніше на праві приватної власності належали ОСОБА_7, а саме (відповідно технічного паспорту на житловий будинок АДРЕСА_1): 50\100 часток житлового приміщення А-1; житлову прибудову А2-1–; житлову прибудову А4-1; прибудову А5-1; прибудову А6-1; житлову прибудову А7-1; мансарду – III; тамбур – а2; тамбур –а5; намет – Н1; намет – Н; погріб – Е; сарай – М; гараж – О. Також просила суд призвести розподіл в натурі нерухомого майна, яке знаходиться в загальній частковій власності – 32/100 часток житлового домоволодіння і віднесених до нього господарських та побутових прибудов і будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, на земельній ділянці 425,5 кв.м., а саме: 50\100 часток житлового приміщення А-1; житлову прибудову А2-1–; житлову прибудову А4-1; прибудову А5-1; прибудову А6-1; житлову прибудову А7-1; мансарду – III; тамбур – а2; тамбур –а5; намет – Н1; намет – Н; погріб – Е; сарай – М; гараж – О. При розподілі нерухомого майна просила виділити ОСОБА_4 в натурі частину нерухомого майна, яке складається із: намет – Н1; погріб – Е; сарай – М; тамбур – а5; житлова прибудова А7-1; прибудова –и А5-1; житлова прибудова А4-1, а також зобов’язати МКП БТІ здійснити реєстрацію визнаного судом права власності на нерухоме майно, зокрема – 32/100 часток житлового домоволодіння та віднесених до нього господарських та побутових прибудов та будівель, а також нові житлові та нежитлові прибудовані, переобладнані приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, на земельній ділянці 425, 5 кв.м., які  раніше на праві приватної власності належали ОСОБА_7, а саме:  50\100 часток житлового приміщення А-1; житлову прибудову А2-1–; житлову прибудову А4-1; прибудову А5-1; прибудову А6-1; житлову прибудову А7-1; мансарду – III; тамбур – а2; тамбур –а5; намет – Н1; намет – Н; погріб – Е; сарай – М; гараж – О.  

    Заявою від 21.01.2009р. позивач за зустрічним позовом ОСОБА_4 змінила вимоги позову та просила суд визнати за померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 право спільної часткової власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1, яке складається з:  50/100 часток житлового приміщення А-1, а також житлової прибудови А2-1; житлової прибудови А4-1; прибудови А5-1; прибудови А6-1; житлової прибудови А7-1; мансарди – III; тамбура – а2; тамбура – а5; намета – Н1; намета – Н; погріба – Е; сараю – М; гаража – О; а також зобов’язати ЛМКП БТІ виконати реєстрацію визнаних судом прав часткової власності  на нерухоме майно – житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, та прилеглі до нього нові житлові та нежитлові добудови та перебудови, згідно технічного паспорту на житловий будинок АДРЕСА_1 (інвентаризаційна справа №25542, реєстраційний номер 8/2463).

    Заявою від 16.02.2009р. ОСОБА_4 доповнила позовні вимоги та просила суд зобов’язати ЛМКП БТІ виконати реєстрацію визнаних за ОСОБА_7  прав спільної часткової власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1, яке складається із: 50/100 часток житлового приміщення А-1, а також житлової прибудови А2-1; житлової прибудови А4-1; прибудови А5-1; прибудови А6-1; житлової прибудови А7-1; мансарди - III; тамбура – а2; тамбура – а5; намета – Н1; намета – Н; погріба – Е; сараю – М; гаража – О.

    Заявою від 03.03.2009р. ОСОБА_4 змінила позовні вимоги та просила суд визнати ОСОБА_7, померлу ІНФОРМАЦІЯ_1, власником житлових та нежитлових добудов та перебудов, споруд спірної домобудівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, які складаються із: житлової прибудови А2-1; житлової прибудови А4-1; прибудови А5-1; прибудови А6-1; житлової прибудови А7-1; мансарди - III; тамбура – а2; тамбура – а5; сараю – М; гаража – О; намета – Н1; намета – Н; погріба – Е; уборної –И; перерозподілити частки у спільній частковій власності між співвласниками ОСОБА_7, та ОСОБА_5, з урахуванням добудов та перебудов житлових та нежитлових приміщень, споруд, в спірній домобудівлі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 м.Луганська, виконаних власником ОСОБА_7, визначивши ідеальні та реальні долі співвласників вказаної домобудівлі. Також просила з урахуванням перерозподілу часток, визначити спадкову масу у спірній частковій власності спадкодавця ОСОБА_7, з наступного: жилої кімнати (2-7) в житловому приміщенні А-1; житлової прибудови А2-1; житлової прибудови А4-1; прибудови А5-1; прибудови А6-1;  житлової прибудови А7-1; мансарди - III; тамбура – а2; тамбура – а5; сараю – М; гаража – О; намета – Н1; намета – Н; погріба – Е; уборної –И; визнати за ОСОБА_4 право власності в порядку успадкування за заповітом на Ѕ частину майна спадкодавця ОСОБА_7 на майно, що складається з: жилої кімнати (2-7) в житловому приміщенні А-1; житлової прибудови А2-1; житлової прибудови А4-1; прибудови А5-1; прибудови А6-1;  житлової прибудови А7-1; мансарди - III; тамбура – а2; тамбура – а5; сараю – М; гаража – О; намета – Н1; намета – Н; погріба – Е; уборної –И.

    Заявою від 22.04.2010р. ОСОБА_4 остаточно уточнила вимоги позову, в обґрунтування якого зазначила наступне.

    По договору дарування від 07.04.1960 року ОСОБА_6 подарувала ОСОБА_7 Ѕ частину домобудівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 м.Луганська.

    21.04.1961 року між співвласниками ОСОБА_11 та ОСОБА_7 укладено договір про встановлення порядку користування вказаною домобудівлею, згідно якого у користування ОСОБА_7 було надано 50/100 часток вказаної домобудівлі, які складалися з: кімната розміром 16 кв.м. у житловій будівлі А-1, вхідного ганку, водопровідної колонки, забору №1 і №2. 02.06.1969 року ОСОБА_7 видано свідоцтво про право власності на вказану частину домобудівлі.

    13.06.1986 року між співвласниками будинку було укладено договір про встановлення порядку користування відповідними частинами домобудівлі. Згідно з вказаним договором,  ОСОБА_7 було надано 38/100 часток домобудівлі: жила кімната 16,0 кв.м., жила добудова 10,8 кв.м., жила добудова 10,0 кв.м., тамбур, веранда, літня кухня, погріб та сарай, уборна, частина забору, ворота відмостка, каналізаційна лінія, які не були перереєстровані.

    62/100 часток спірної домобудівлі, які складалися із кімнати 1-8 жилого будинку В1, площею 16,3 кв.м., жилої добудови А1-1, площею 31,8 кв.м., службового пристрою А3-1, погріба – Б, сараю – В, гаража – Л, веранди а-4, уборної, огорож №№3,4,7, водопровідної колонки №5, заміщення №10, належали ОСОБА_8, яка продала ці частки з вказаними у договорі приміщеннями ОСОБА_5, згідно договору купівлі-продажу від 22.01.1998 року, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_12 в реєстрі №119.

    10.04.1998р. ОСОБА_7, яка була власником частини будинку за вказаною адресою, уклала заповіт, засвідчений державним нотаріусом Ковальовим С.В. серії ААМ №430499 від 10.04.1998 року, згідно якого власниця зробила розпорядження належним їй житловим будинком.

    ІНФОРМАЦІЯ_1 власник частини будинку за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_7 померла.

    За життя ОСОБА_7, яка є матір’ю ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було надано дозвіл на забудову жилих добудов, згідно рішення №35/6 Ленінської в м.Луганську ради народних депутатів від 14.02.1995р.

    До частини домобудівлі за життя власника ОСОБА_7, за її власні кошти та її фізичним трудом, а також за матеріальною та фізичною допомогою ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було добудовано: тамбур, площею 2,0 кв.м.; кухня-коридор, площею 5,4 кв.м.; дві жилі кімнати, площею 12,2 кв.м. та 19,0 кв.м., а також кухня 10,0 кв.м., яка була перебудована в жилу кімнату; літня кухня та веранда також були перебудовані, у зв’язку з чим були виконані добудови - ванна кімната, площею 6,0 кв.м. та кухня-ванна, площею 13,0 кв.м.; добудовані два коридори, площею 7,2 кв.м. та 6,9 кв.м.; добудована каналізація. У 2005 році була добудована мансарда 17,0 кв.м., яка по висновку судової будівельно-технічної експертизи від 18.07.2008р. визнана мезонін, площею 19,7 кв.м.

    Друга частина домобудівлі належить ОСОБА_5, яка мешкає за тією ж адресою, де розташована спірна домобудівля. Згідно заповіту від 10.04.1998р. заповідач ОСОБА_7 розпорядилася на випадок свої смерті належним їй житловим будинком, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, з прилеглими до нього господарськими та побутовими будівлями і спорудами у рівних частках своїм дітям: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Цей заповіт є дійсним та не оспорювався сторонами. Позивач за зустрічним позовом зазначила, що вона та ОСОБА_3 фактично прийняли спадщину, однак оскільки спадкова маса збільшилася у спірній домобудівлі, співвласником якої залишилася ОСОБА_5, та у зв’язку з добудовою жилих та нежилих приміщень, виникла необхідність перерозподілу часток у спільній частковій власності, встановлення права власності на спірну частину домобудівлі, яку ОСОБА_7 не встигла зареєструвати як свою власність за її життя.

    На підставі викладеного, просить суд визнати ОСОБА_7, померлу ІНФОРМАЦІЯ_1, власником житлових та нежитлових добудов та перебудов, споруд спірної домобудівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, які складаються із: жилої кімнати (2-7) в житловому приміщенні А-1; житлової прибудови А2-1; житлової прибудови А4-1; прибудови А5-1; прибудови А6-1; житлової прибудови А7-1; мансарди –III; тамбура – а2; тамбура – а5; сараю – М; гаража – О; намета – Н1; погріба – Е;  уборної – И. Перерозподілити частки у спільній частковій власності між співвласниками ОСОБА_7 та ОСОБА_5, з урахуванням добудов та перебудов житлових та нежитлових приміщень споруд, в спірній домобудівлі, розташованій за адресою; АДРЕСА_1, виконаних власником ОСОБА_7. З урахуванням перерозподілу часток, визнати спадкову масу у спільній частковій власності спадкодавця ОСОБА_7, з наступного: жилої кімнати (2-7) в житловому приміщенні А-1; житлової прибудови А2-1; житлової прибудови А4-1; прибудови А5-1; прибудови А6-1; житлової прибудови А7-1; мансарди –III; тамбура – а2; тамбура – а5; сараю – М; гаража – О; намета – Н1; погріба – Е;  уборної – И, що дорівнює 54/100 часток в спільній власності власників домобудівлі за адресою: АДРЕСА_1. Визнати за ОСОБА_4 право власності в порядку спадкування  за заповітом на Ѕ частину спадкового майна від 54/100 реальної долі в спільній власності власників домобудівлі за адресою: АДРЕСА_1, що дорівнює 27/100 часток домобудівлі в спільній частковій власності, а також зобов’язати ЛМКП «БТІ» провести реєстрацію спірної домобудівлі за адресою: АДРЕСА_1, з урахуванням виконаних добудов та встановленого перерозподілу часток у спільній  частковій власності.

    Третя особа за первісним позовом та відповідач за зустрічною позовною заявою  – ОСОБА_5, заявою від 11.02.2009р. просила розглянути справу за її відсутності та пояснила суду, що 22.01.1998р. нею у ОСОБА_8 було придбано частину житлового будинку із службовими приміщеннями, господарськими будівлями та частина земельної ділянки, площею 420 кв.м., на якій вони розташовані за адресою: АДРЕСА_1. Інша частина земельної ділянки та частина домоволодіння із службовими та господарськими  приміщеннями, розташованими за адресою: АДРЕСА_1, належали ОСОБА_7, яка свою частину не продавала. ОСОБА_5 зазначила, що майнових претензій до ОСОБА_7 по частині земельної ділянки та домобудівлі, що належать їй, вона не має, як і не має майнових претензій до спадкоємців по зазначеній частині земельної ділянки та домобудівлі.

    Представник третьої особи за зустрічною позовною заявою - МКП БТІ м.Луганська у судовому засіданні не був присутній, до початку слухання справи надав письмовий відзив на позов, відповідно до яких суду пояснив наступне.

    ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право власності на домоволодіння, виданого Луганським міським відділом комунального господарства від 02.06.1969 року належали 2/5 частини від об’єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, які складались з: житлового будинку літ.А-1 кімната 2-4, житлова прибудова літ.А-1, сеней літ. а-1 , веранда літ.а-1; Ѕ забору, водопровідна колонка літ.№5, погріб, літня кухня. Право власності в МКП БТІ було зареєстровано 10.06.1969 року.

    13.06.1986 року було укладено договір співвласників спільної часткової власності на житловий будинок про встановлення порядку користування конкретними частками будинку, посвідчений 4-ою державною нотаріальною конторою м.Луганська, зареєстрованого за №2-2087, відповідно до якого ОСОБА_7 в користування виділяється: із житлового будинку літА-1 житлова кімната 2-3, площею 16,0 кв.м. житлова прибудова літ.А4 житл. площею 10,8 кв.м., житлова прибудова літ.А2, площею 10,0 кв.м., тамбур літ.а2, веранда літ.а3, літня кухня літ.Д, погріб літ.Е, сарай літ.Ж, сарай літ.К, вбиральня літ.И, ворота літ.№1, забори літ.№7, №8, замощення літ.№9, каналізаційна лінія літ.№12, що складає 38/100 часток. Право власності за ОСОБА_7 на підставі вказаного договору про встановлення коректного користування житловим будинком не перереєстровано в БТІ.

    Також в матеріалах інвентаризаційної справи за вказаною адресою міститься дублікат свідоцтва про право власності на домоволодіння, виданого Луганським міським відділом комунального господарства від 02.06.1969 року, який також не зареєстрований в БТІ. Тобто право власності на 38/100 часток, які належать ОСОБА_7 в МКП БТІ не переоформлене.

    Інші 62/100 частки належать та зареєстровані за гр.ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 22.01.1998 року, посвідченого приватним нотаріусом Луганського міського округу ОСОБА_12, зареєстрованого за №19.

    У вересні 2006 року, у зв’язку із оформленням спадкових прав, до БТІ звернулася ОСОБА_4 При виході на місце було встановлено, що на об’єкті за адресою: АДРЕСА_1, зроблені самовільні побудови, а саме: збільшений в розмірі тамбур літ.а2, побудована прибудова літ.А6-1, побудована житлова прибудова літ.А7-1 (не прийнята до експлуатації), тамбур літ.а5, мансарда літ.МС, гараж літ.О, сарай літ.М. Згідно до останніх даних житлова площа будинку літ.А-1 складає 116,1 кв.м.

    Оскільки у відповідності до п.6.1. Тимчасового положення про порядок проведення державної реєстрації, у даному випадку необхідно проводити перереєстрацію права власності із видачею органами місцевого самоврядування свідоцтва про право власності, та зважаючи, що на сьогоднішній день ОСОБА_7 вже померла (п.11 ст.346 ЦК), МКП БТІ було відмовило заявниці у видачі витягу для подальшого прийняття спадщини.

      На підставі викладеного, питання щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_4 просив віднести на розсуд суду.  

У судовому засіданні позивач за первісним позовом ОСОБА_3 та його представник – адвокат ОСОБА_2, уточнені позовні вимоги до ОСОБА_4 про визнання права власності на житло, підтримали у повному обсязі, надали пояснення, аналогічні пред’явленому позову, просили задовольнити позов.

Зустрічний позов ОСОБА_4 не визнали у повному обсязі, просили в задоволенні уточненої зустрічної позовної заяви відмовити за необґрунтованістю.  Позивач ОСОБА_3 пояснив, що він мешкає по АДРЕСА_1 у м.Луганську. Зазначений будинок побудовано у 1934 році. У 1991 році, після розлучення, його сестра ОСОБА_4 переїхала також жити у будинок НОМЕР_1 по вказаній адресі. Їй була виділена окрема кімната із окремим входом. ОСОБА_3 було запропоновано сестрі побудувати прибудови, оскільки вона була із неповнолітньою дитиною, однак остання відмовилася від будівництва, пояснивши, що їй це не потрібно. Мати позивача заперечувала проти будівництва та пропонувала в якості допомоги придбати для ОСОБА_4 окреме житло. Однак він вважав, що сестра повинна жити поруч, у зв’язку із чим розпочав будівництво. У 1994 році ним було прибудовано ряд приміщень, переплановано кімнати. Після будівництва ОСОБА_3 запропонував ОСОБА_4 перейти до нової прибудови, однак вона відмовилася. У 1998р. ОСОБА_3 із матір’ю поїхали оформляти заповіт, згідно якого всі кімнати повинні були перейти ОСОБА_3, а прибудова – ОСОБА_4, однак з’ясувалося, що мати не ввела в експлуатацію зазначену прибудову. У 2005 році обвалився дах, після чого ОСОБА_3 запросив будівельників, які запропонували призвести надбудову над тією частиною будинку, де мешкав позивач разом із своєю матір’ю, яку ОСОБА_3 й погодився побудувати. Після смерті матері з’ясувалося, що документи разом із квитанціями на будівельні матеріали  зникли. Мати будинок в експлуатацію не ввела, а ОСОБА_4 пояснила, що частина будинку, де мешкає вона належить їй, а частку, яка належала матері, вони будуть ділити. ОСОБА_3 були поновлені документи на будинок, отримані документи у виконавчому комітеті на прибудову самостійно, у зв’язку із чим вважає, що право власності на прибудови, призведені у 1994 році та переобладнані у 2005р. повинно бути визнано саме за ним. Із заповітом, складеним матір’ю, ОСОБА_3 був згодний, оскільки при житті матері ОСОБА_4 запевняла, що не буде мати претензій до прибудов, виконаних ним.  

Відповідач ОСОБА_4 та його представник – адвокат ОСОБА_1, у судовому засіданні вимоги первісного позову ОСОБА_3 не визнали, просили відмовити в задоволенні уточненого позову ОСОБА_3 повному обсязі за необґрунтованістю.

ОСОБА_4 суду пояснила, що з дитинства вона приймала участь у будівництві будинку. Коли їм було 5 років, побудували літню кухню. Будівельні роботи призводила вона, брат нічого не робив, лише місив розчин. На півроку вона виїздила з будинку, та повернулася після розлучення. Гроші на виконання робіт вона займала у батьків чоловіка та тітки. ОСОБА_3 переселив її в літню кухню, хотів зовсім виселити її з будинку. Мати дозволила ОСОБА_4 призводити прибудову. Гроші на придбання будівельних матеріалів вона давала ОСОБА_3, розписки щодо отримання грошей їй не надавали. Будівництво призводила саме вона, а ОСОБА_3, в свою чергу, ніякої допомоги не надавав. З 1989 по 1994р.р. ОСОБА_4 покупала будівельні матеріали на свої особисті гроші. Документи матір їй надала особисто, тому вони перебували у ОСОБА_4, оскільки ОСОБА_14 до комунальних служб не ходив.

Також ОСОБА_4 зазначила, що при житті матері неможливо було виконати будівельні роботи без її згоди, оскільки у неї був складний характер. ОСОБА_3 хотів, щоб мати залишила дарчий, однак вона склала заповіт, щоб вони не залишилися без даху над головою. Про заповіт, складений матір’ю ОСОБА_3 дізнався, коли ОСОБА_7 була при смерті. Вважає, що все добудоване повинно належати їм у рівних частках та розділено пополам.

    Заслухавши пояснення сторін, їх представників, свідків ОСОБА_15. ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20,. ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_25, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, дослідивши надані докази, суд вважає уточнені позовні вимоги первісного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на житло, такими, що не підлягають задоволенню; вимоги уточненого зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 - обґрунтованими та підлягаючими задоволенню, з наступних підстав.

           Як встановлено у судовому засіданні, відповідно до договору дарування від 07.04.1960 року ОСОБА_6 подарувала ОСОБА_7 Ѕ частину домобудівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1. Копія зазначеного договору дарування перебуває в матеріалах справи.

           02.06.1969 року Виконавчим комітетом Луганської міської Ради народних депутатів ОСОБА_7 було видано свідоцтво про право власності на подаровану їй частину домобудівні, копія якого також перебуває в матеріалах справи.

           13.06.1986р. між власниками домобудівлі АДРЕСА_1 – ОСОБА_8 та ОСОБА_7 укладено нотаріально засвідчений договір про встановлення порядку користування конкретними частками будинку.

            Відповідно до зазначеного договору, копія якого знаходиться в матеріалах справи, в користування ОСОБА_7  переходить: у жилому будинку літ.А-1-жила кімната 2-3, площею 16,0 кв.м.; жила прибудова літ.А4, житл. площею 10,8 кв.м.; жила прибудова літ.А2, площею 10,0 кв.м.; тамбур літ.а2, веранда літ.а3; літня кухня літ.Д, погріб літ.Е; сарай літ.Ж; сарай літ.К; уборна літ.И, ворота №1; забори №7, №8, замощення №9; каналізаційна лінія №12, що складає 38/100 часток житлового будинку. Право власності за ОСОБА_7 на підставі вказаного договору про встановлення порядку користування конкретними частками житлового будинку в МКП БТІ не перереєстровано, що підтверджується інформацією МКП БТІ м.Луганська, викладеною у відзиві на зустрічну позовну заяву.

            В свою чергу, в користування ОСОБА_8 переходить: в жилому будинку літ.А-1- житлова кімната 1-8, площею 16,3 кв.м.; житлова прибудова літ.А1-1, площею 31,8 кв.м.; службова прибудова літ.А1-3; погріб літ.Б; сарай літ.В; уборна літ.В; ворота №3; забори №4, №7; водопровідна колонка №5; замощення №10; каналізаційна лінія, що складає 62/100 часток житлового будинку.

           Таким чином, право власності на 38/100 часток, які належать ОСОБА_7 в МКП БТІ не переоформлене.

            Відповідно до нотаріально засвідченого договору купівлі-продажу від 22.01.1998р., ОСОБА_8 продала, а ОСОБА_5 купила 62/100 частини домобудівлі  АДРЕСА_1. Також, 28.01.1998р. ОСОБА_8 продала, а ОСОБА_5 купила земельну ділянку без господарських та побутових споруд будинку АДРЕСА_1. Копії договорів купівлі-продажу знаходяться в матеріалах справи.

          На підставі рішення Виконавчого комітету Ленінської районної ради народних депутатів №35/6 від 14.02.1995р., копія якого перебуває в матеріалах справи, гр.ОСОБА_7 було надано дозвіл на закінчення будівництва жилої прибудови – кухні-ванної кімнати розміром 5,10х10,20 по АДРЕСА_1, та зобов’язано після закінчення будівництва всі зміни в генплані зареєструвати в облінвентарбюро.

          До частини домобудівлі було добудовано: тамбур, площею 2,0 кв.м.; кухня-коридор, площею 5,4 кв.м.; дві жилі кімнати, площею 12,2 кв.м. та 19.0 кв.м., а також кухня 10,0 кв.м., яка була перебудована в жилу кімнату; літня кухня та веранда також були переобладнані, у зв’язку із чим були виконані добудови ванної кімнати, площею 6,0 кв.м. та кухня-ванна, площею 13,0 кв.м., добудовані два коридори, площею 7,2 кв.м. та 6,9 кв.м., добудована каналізація. Однак,  зазначені добудови ОСОБА_7 при житті в БТІ зареєстровані не були.

         ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7, мати позивача та відповідача, померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, що знаходиться в матеріалах справи. 10.04.1998р. нею було складено заповіт, посвідчений 10.04.1998р. за реєстровим №1-1025 в четвертій Луганській держнотконторі, копія якого перебуває в матеріалах справи, відповідно до якого належне їй домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, із прилеглими до нього господарськими та побутовими будівлями і спорудами вона заповіла в рівних частках ОСОБА_3 та ОСОБА_4.      

          Відповідно до ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

 Згідно повідомлення 4-ої Луганської державної нотаріальної контори від 19.03.07 року за №461/2-27, яке перебуває в матеріалах справи, після смерті ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, заведено спадкову справу за  №411/2006р.

 Заяви про прийняття спадщини подали: ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

 Суд не знаходить підстав для задоволення уточнених первісних позовних вимог ОСОБА_3, виходячи з наступного.

          Відповідно до ст.331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинку, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.                    

 Як зазначає позивач ОСОБА_3, фактично будівництво прибудови було розпочато саме ним у 1994р. і ним було за власні кошти, без оформлення проекту, до належної його матері частини житлового будинку прибудовано: тамбур, площею 2,0 кв.м.; кухня-коридор, площею 5,4 кв.м.; дві житлові кімнати, площею 12,2 та 19,0 кв.м.; два коридори, площею 6,9 кв.м. та 7,2 кв.м. Будівництво ОСОБА_3 було закінчено у 1995р., а у 2005р. позивачем над кухнею, ванною та коридором була прибудована мансарда, площею 17,0 кв.м.

 Викладені обставини були підтверджені у судовому засіданні поясненнями свідків, викликаних судом за клопотанням позивача та його представника.

          Разом з тим, відповідач за первісним позовом ОСОБА_4 у судовому засіданні зазначила, що на підставі рішення виконавчого комітету Ленінської районної ради №35/6 від 14.02.1995р. призведені прибудови кухні-топочної-ванної кімнати, а також переобладнання вже існуючих кімнат були виконані при житті матері її зусиллями та фінансовими коштами ОСОБА_4

          Свідки, викликані у судове засідання за клопотанням відповідача ОСОБА_4 також підтвердили зазначені відповідачем факти.

          У зв’язку із викладеним, суд приходить до висновку, що лише на підставі суперечливих пояснень свідків встановити право власності на знов створене майно по АДРЕСА_1, саме за ОСОБА_3 неможливо.

          При цьому, суд враховує ту обставину, що саме ОСОБА_7  було видано дозвіл на будівництво прибудов відповідно до рішення Виконавчого комітету Ленінської районної ради народних депутатів №35/6 від 14.02.1995р.

          Суд критично оцінює доводи позивача ОСОБА_3 стосовно того, що будівництво прибудови фактично було призведено саме ним, оскільки з моменту закінчення будівництва, а саме зі слів ОСОБА_3 з 1995 року й до вирішення питання щодо вступу у спадщину після смерті матері, ОСОБА_3 не намагався у встановленому законом порядку вирішити питання щодо визнання за собою права власності на нові прибудови та переобладнання домобудівлі.

          Як вбачається з рішення Виконавчого комітету Ленінської районної у місті Луганську ради №266/16 від 17.10.2006 року «Про затвердження акта державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом індивідуальної жилої прибудови, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, до експлуатації»,  ОСОБА_3 звернувся до виконкому із заявою затвердити акт держкомісії про готовність закінченої будівництвом індивідуальної жилої прибудови саме у зв’язку із оформленням свідоцтва про право на спадщину.

          При цьому, суд приймає до уваги доводи відповідача ОСОБА_32 стосовно того, що із 1995 року, тобто з моменту закінчення будівництва, ОСОБА_3 не було призведено жодних дій щодо реєстрації за собою права власності на житлове домоволодіння та  введення в експлуатацію зазначеної домобудівлі. Із спірним питанням щодо визнання за ним права власності позивач звернувся до суду лише 22.11.2006 року, тоді як будівництво ним було закінчено у 1995 році.

          Крім того, на думку суду, не заслуговують на увагу доводи позивача ОСОБА_3 про те, що ним було виявлено відсутність документів щодо введення прибудов та переобладнаних частин житлового домоволодіння в експлуатацію лише після смерті матері, оскільки ним не надано суду беззаперечних доказів на підтвердження викладених обставин.

          Також, ухвалою суду від 09.04.2008 року за клопотанням представника відповідача за первісним позовом ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_1 по справі було призначено будівельно-технічну експертизу для вирішення ряду питань, зокрема можливих варіантів розділу частини жилого будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Однак, саме позивачем ОСОБА_3 були відхилені будь-які запропоновані варіанти розподілу домоволодіння.

          Таким чином, суд вважає, що позивачем за первісним позовом ОСОБА_3, не доведені ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх заперечень, відповідно до вимог ст.60 ЦПК України.      

В той же час, суд приходить до висновку щодо обґрунтованості уточненої зустрічної позовної заяви ОСОБА_4, з наступних підстав.

           Рішенням Виконавчого комітету Ленінської районної ради народних депутатів №35/6 від 14.02.1995р. гр.ОСОБА_7 було надано дозвіл на закінчення будівництва жилої прибудови – кухні-ванної кімнати розміром 5,10х10,20 по АДРЕСА_1 та зобов’язано після закінчення будівництва всі зміни в генплані зареєструвати в облінвентарбюро. Однак, за життя ОСОБА_7 не було зареєстровано право власності на нерухоме майно, яке встановлено після її смерті, 10.09.2006 року, згідно технічного паспорту в інвентаризаційній справі №25542, реєстровий номер 8/2463.

           Згідно рішення Ленінського виконкому м.Луганська №14 від 03.08.1961 року, ОСОБА_7 було надано дозвіл на добудову житлового будинку. А відповідно до рішення Ленінського виконкому  №35/6 від 14.02.1995р. основним забудовником є саме ОСОБА_7, якій і було надано дозвіл на закінчення будівництва.

           Крім того, як вбачається з наданого у судовому засіданні ОСОБА_4 рішення Виконкому Ленінської районної  ради народних депутатів №325/17 від 13.11.1984 року, саме ОСОБА_7 було попереджено за самовільне будівництво та надано дозвіл облінвентарбюро на реєстрацію самовільних прибудов по АДРЕСА_1 м.Луганська.  

 Таким чином, суд вважає, що саме  ОСОБА_7 є законним власником вказаної домобудівлі, якій і надавався дозвіл на забудову домобудівлі.

          При цьому, суд приймає до уваги доводи відповідача за первісним позовом ОСОБА_4 стосовно того, що за час будівництва та вже після завершення будівництва ні нею особисто, ні ОСОБА_3 не ставилося питання про визнання права власності на збудовані добудови та перебудови, починаючи з 1995р. по час смерті спадкодавця ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1

          Актом державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом індивідуального житлового будинку до експлуатації, затвердженого від 17.10.2006р. рішенням виконавчого комітету Ленінської районної у місті Луганську ради №266/16 від 17.10.2006р., копія якого перебуває в матеріалах справи, встановлено, що будівництво закінчено фактично у 1995 році.

 Таким чином, суд вважає, що у своїй сукупності вище перелічені документи  підтверджують право власності на частину спірної прибудови до домобудівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, саме за ОСОБА_7, як співвласницею зазначеної домобудівлі, у зв’язку із чим  суд приходить до висновку щодо правомірності вимог уточненої зустрічної позовної заяви ОСОБА_4 щодо визнання ОСОБА_7, померлу ІНФОРМАЦІЯ_1, власником житлових та нежитлових добудов та перебудов, споруд спірної домобудівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, які складаються із: жилої кімнати (2-7) в житловому приміщенні А-1; житлової прибудови А2-1; житлової прибудови А4-1; прибудови А5-1; прибудови А6-1; житлової прибудови А7-1; мансарди –III; тамбура – а2; тамбура – а5; сараю – М; гаража – О; намета – Н1; погріба – Е;  уборної – И.

           Відповідно до ст.1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

           Згідно заповіту від 10.04.1998р., ОСОБА_7 розпорядилася на випадок своєї смерті належним їй майном в рівних частках ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

           Відповідно до ч.1 ст.1235 ЦК України, заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

  Відповідно до ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

  Згідно повідомлення 4-ої Луганської державної нотаріальної контори від 19.03.07 року за №461/2-27, яке перебуває в матеріалах справи, після смерті ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, заведено спадкову справу за  №411/2006р.

  Заяви про прийняття спадщини подали: ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Копії заяв перебувають в матеріалах справи.

  Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_4 як і ОСОБА_3 є спадкоємцями за заповітом, які у встановлений ст.1270 ЦК України строк не заявили про відмову від спадщини.

           Відповідно до ст.355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності. Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

           Згідно ст.357 ЦК України, частки у справі спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

  Відповідно до ст. 328 ЦПК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

  На підставі викладеного, суд вважає обґрунтованими вимоги уточненої зустрічної позовної заяви ОСОБА_4 щодо визнання за нею права власності в порядку спадкування  за заповітом на Ѕ частину спадкового майна від 54/100 реальної долі в спільній власності власників домобудівлі за адресою: АДРЕСА_1, що дорівнює 27/100 часток домобудівлі в спільній частковій власності.

            Відповідно до п.1.6 «Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. за №7/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 18.02.2002 року за №157/6445 (із внесеними змінами), встановлено, що реєстрації права власності підлягають тільки об’єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено, та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку.

Ч.2 ст.331 ЦК України встановлено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо), виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

   З урахуванням викладеного, суд вважає обґрунтованими вимоги уточненого зустрічного позову ОСОБА_4 щодо зобов’язання ЛМКП «БТІ» провести реєстрацію спірної домобудівлі за адресою: АДРЕСА_1, з урахуванням виконаних добудов та встановленого перерозподілу часток у спільній  частковій власності.

            К еруючись ст.ст.  6, 10, 11, 14, 60, 209, 212-215, 217, 218, 367 ЦПК України,  ст.ст. 331, 376, 1218, 1220, 1223, 1235, 1268 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

  У задоволенні уточнених позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа – ОСОБА_5 про визнання права власності на житло, відмовити за необґрунтованістю.

  Уточнені зустрічні позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, третя особа – ЛМКП «БТІ» про визнання права власності на частину жилої домобудівлі, задовольнити.

  Визнати ОСОБА_7, померлу ІНФОРМАЦІЯ_1, власником житлових та нежитлових добудов та перебудов, споруд спірної домобудівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, які складаються із: жилої кімнати (2-7) в житловому приміщенні А-1; житлової прибудови А2-1; житлової прибудови А4-1; прибудови А5-1; прибудови А6-1; житлової прибудови А7-1; мансарди –III; тамбура – а2; тамбура – а5; сараю – М; гаража – О; намета – Н1; погріба – Е;  уборної – И.

 Перерозподілити частки у спільній частковій власності між співвласниками ОСОБА_7 та ОСОБА_5, з урахуванням добудов та перебудов житлових та нежитлових приміщень споруд, в спірній домобудівлі, розташованій за адресою; АДРЕСА_1, виконаних власником ОСОБА_7.

 З урахуванням перерозподілу часток, визнати спадкову масу у спільній частковій власності спадкодавця ОСОБА_7, з наступного: жилої кімнати (2-7) в житловому приміщенні А-1; житлової прибудови А2-1; житлової прибудови А4-1; прибудови А5-1; прибудови А6-1; житлової прибудови А7-1; мансарди –III; тамбура – а2; тамбура – а5; сараю – М; гаража – О; намета – Н1; погріба – Е;  уборної – И, що дорівнює 54/100 часток в спільній власності власників домобудівлі за адресою: АДРЕСА_1.

 Визнати за ОСОБА_4 право власності в порядку спадкування  за заповітом на Ѕ частину спадкового майна від 54/100 реальної долі в спільній власності власників домобудівлі за адресою: АДРЕСА_1, що дорівнює 27/100 часток домобудівлі в спільній частковій власності.

 Зобов’язати ЛМКП «БТІ» провести реєстрацію спірної домобудівлі за адресою: АДРЕСА_1, з урахуванням виконаних добудов та встановленого перерозподілу часток у спільній  частковій власності.

  Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Ленінський районний суд м.Луганська  шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Головуючий-суддя: