Справа № 2 – 236/ 2010р.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
09 червня 2010 року Франківський районний суд м.Львова
в складі: головуючої судді- Мікули О.І.
при секретарі- Куп’як В.М.
з участю адвоката позивачки- ОСОБА_20
з участю позивача- ОСОБА_1
відповідача- ОСОБА_2.
представника відповідача- ОСОБА_21
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну черговості одержання права на спадкування та визнання права власності на частину спадкового майна та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на майно в порядку спадкування та усунення перешкод в користуванні, суд–
в с т а н о в и в:
Позивач звернулася в суд з позовом до відповідачки, в якому просить усунути ОСОБА_2 від права на спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 року її батька ОСОБА_3 та визнати за нею право власності в порядку спадкування на квартиру АДРЕСА_1. Свої вимоги мотивує тим, що з 1995 року перебувала у фактичному шлюбі з батьком відповідачки ОСОБА_3, котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року. Вважає, що є його спадкоємницею, так як була фактичною дружиною, з котрою проживали з 1995 року, вели спільне господарство, піклувалися одне про одного. Після смерті ОСОБА_3 залишилася квартира АДРЕСА_1, в якій вони разом проживали. Відповідачка життям батька не цікавилася, не турбувалася його станом здоров’я, не допомагала у лікуванні, а тому просить усунути ОСОБА_2 від права на спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 року її батька ОСОБА_3 та визнати за нею право власності в порядку спадкування на квартиру АДРЕСА_1. 09.01.2009 року відповідачка подала до суду зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1, в якій просить визнати за нею право власності в порядку спадкування на квартиру АДРЕСА_1 та усунути перешкоди у користуванні спірною квартирою шляхом виселення з вищевказаної квартири ОСОБА_1, покликаючись на те, що вона є дочкою ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року. Останній заповіту не склав, а тому спадкування відбувається за законом. У ОСОБА_3 інших спадкоємців, крім неї не має, а тому вона звернулася з заявою у нотаріальну контору про прийняття спадщини. Однак оскільки виник спір щодо спадкового майна, вона не може прийняти спадщину. Крім того, вважає, що ОСОБА_1 не має жодного права на спірне спадкове майно, оскільки у зареєстрованому шлюбі її батько ОСОБА_3 та позивачка не перебували, а їх спільне проживання та укладення церковного шлюбу не дає підстав на рівні з нею спадкувати. ОСОБА_3 за життя хворів, і вона як дочка турбувалася про його здоров’я, допомагала у лікуванні.
Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги змінила, просить визнати за нею право на спадкування в рівних частках разом з ОСОБА_2 та визнати за нею право на Ѕ частку квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_3. Пояснила, що проживала з ОСОБА_3 однією сім’єю з 1995 року, між ними був укладений церковний шлюб, вона була його фактичною дружиною, опікувалась ним та надавала всіляку допомогу. Останні чотири роки ОСОБА_3 хворів серцевими хворобами, неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні, лікувався амбулаторно, був постійно під наглядом лікарів. ОСОБА_3 через свій похилий вік та хвороби був у безпорадному стані. Вона займалася лікуванням останнього, купувала ліки, доглядала, чого він сам без неї не міг робити. Відповідачка цим не займалася, у зв’язку з чим первинні позовні вимоги були спрямовані на усунення від права на спадкування після смерті батька. Оскільки вона проживала з померлим ОСОБА_3 однією сім’єю більше п’яти років, опікувалася ним, надавала іншу допомогу, останній хворів і був у безпорадному стані, а тому вона має право на спадкування разом з відповідачкою. За таких обставин звернулася в суд з позовом за захистом свого порушеного права. Просить позов задоволити. Зустрічний позов просить задоволити частково, визнати за ОСОБА_2 право власності на Ѕ частку квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування, оскільки, незважаючи на невиконання своїх обов’язків відповідачкою по відношенню до батька, вона є дочкою померлого ОСОБА_3, а тому вважає, що також має право на Ѕ частку спірної квартири.
Відповідачка- ОСОБА_2. в судовому засіданні проти основного позову заперечила, зустрічний позов підтримала, пояснення дала аналогічні викладеним у зустрічному позові та доповнила, що дійсно батько та позивачка проживали разом у одній квартирі на АДРЕСА_1 проживали разом з 1996 року, у батька у цій квартирі не була. Він останніх три- чотири роки скаржився на тиск, жалівся на хворобу серця, у нього був гіпертонічний криз, останній рік лежав у лікарні, а вона відвідувала його п’ять- шість разів за останніх півроку. Ствердити, чи потрібна йому була стороння допомога не може, однак пояснила, що вдячна позивачці за те, що доглядала та опікувалася батьком. Просить у задоволенні основного позову відмовити за безпідставністю, а зустрічний позов задоволити.
Представник відповідачки- ОСОБА_21 в судовому засіданні основний позов не визнав, зустрічний позов підтримав, пояснення дав аналогічні викладеним у зустрічному позові, просить у задоволенні основного позову відмовити за безпідставністю, а зустрічний позов задоволити.
Заслухавши пояснення учасників процесу, показання свідків, з’ясувавши дійсні обставини справи, права та обов’язки сторін, дослідивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну черговості одержання права на спадкування та визнання права власності на частину спадкового майна слід задоволити, зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на майно в порядку спадкування та усунення перешкод у користуванні – задоволити частково з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року помер ОСОБА_3, що стверджується копією свідоцтва про смерть /а.с.7/, у власності якого перебувала квартира АДРЕСА_1. Даний факт підтверджується договором дарування від 29.12.1997 р. згідно з яким ОСОБА_1 та ОСОБА_5 подарували ОСОБА_3, а останній прийняв у дар квартиру АДРЕСА_1 /а.с.11/, копією реєстраційного посвідчення від 16.01.1998 р. /а.с.13/, довідкою з місця проживання про склад сім’ї № 888 від 23.04.2008р. /а.с.10/.
Відповідно до положень ч. 1 ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Ст.1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Як вбачається зі свідоцтва про народження /а.с.34/ відповідачка ОСОБА_2 є дочкою померлого ОСОБА_3, і належить до першої черги спадкоємців за законом.
Згідно з ч.2 ст.1259 ЦК України фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Ст.1264 ЦК України передбачено, що четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проживала разом з ОСОБА_3 з 1995 року, вони вели спільне господарство, вона була його фактичною дружиною, опікувалася ним та надавала всіляку допомогу. Крім того, про факт спільного проживання у одній квартирі з 1996 року не заперечила і відповідачка ОСОБА_2
Як вбачається зі свідоцтва про таїнство вінчання /а.с.8/, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 уклали церковний шлюб 09.11.1996 р. у церкві св.о.Миколая у м.Львові.
Показами свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10., ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, даними в судовому засіданні стверджується факт проживання однією сім’єю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не менше ніж п’ять років до часу відкриття спадщини, сім’я була дружньою, вони вели спільне господарство, відношення позивачки до ОСОБА_3 було бережне, крім того, ОСОБА_1 зі свого боку у всьому допомагала ОСОБА_3
Свідок ОСОБА_15, котрий є чоловіком відповідачки, в судовому засіданні також ствердив, що ОСОБА_3 проживав разом з позивачкою ОСОБА_1, адреси проживання померлого він не знав, у квартирі у них не бував. На пропозицію допомогти матеріально чи придбати ліки ОСОБА_3 завжди відмовлявся.
Таким чином, враховуючи вищенаведені обставини, суд приходить до висновку, що позивачка ОСОБА_1 проживала зі спадкодавцем ОСОБА_3 однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, а тому належить до четвертої черги по спадкуванню за заповітом.
Крім того, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 за життя хворів, а саме: на гіпертонічну хворобу другої стадії з переважним ураженням серця, що стверджується виписними епікризами /а.с.14-16/, скаржився на високий тиск. Внаслідок поганого стану здоров’я, спричиненого різними хворобами, ОСОБА_3 протягом останніх чотирьох років періодично знаходився на стаціонарному лікуванні, що привело до перебування ОСОБА_3 у безпорадному стані, оскільки потребував сторонньої допомоги, допомоги у пересуванні та купівлі ліків, слідкуванні за вчасним їх вживанням, у приготуванні їжі, і таку допомогу, опіку і матеріальне забезпечення йому надавала позивачка ОСОБА_1 Дані обставини в судовому засіданні підтвердили свідки ОСОБА_8, ОСОБА_17, ОСОБА_13, ОСОБА_14 Не заперечила в судовому засіданні відповідачка ОСОБА_2 того факту, що її батько ОСОБА_3 хворів і знаходився на лікуванні з листопада 2007 року по час смерті.
Суд критично оцінює показання свідка ОСОБА_16, дані в судовому засіданні, про те, що відносини між позивачкою ОСОБА_1 та ОСОБА_3 були напружені, а вона та ОСОБА_3 бачилися часто, спілкувалися мобільним зв’язком, оскільки такі спростовуються показами вищевказаних свідків допитаних в судовому засіданні, які категорично ствердили, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживали однією дружною сім’єю, позивачка опікувалася ним, допомагала йому у всьому, під час його перебування у лікарні знаходилася біля нього та доглядала його, клала його у лікарню і забирала з лікарні також позивачка ОСОБА_1 Крім того, свідок ОСОБА_16 повідомила, що вона з 1997 року поїхала проживати у Англію.
Таким чином, з врахуванням вищенаведеного суд вважає, що позивачка ОСОБА_1 має право на спадкування разом з відповідачкою ОСОБА_2, оскільки в судовому засіданні доведено, що ОСОБА_1 належить до спадкоємців за законом четвертої черги, крім того, безспірно встановлено, що остання протягом тривалого часу опікувалася ОСОБА_3, матеріально забезпечувала (оплачувала ліки, купувала особисті речі для хворого ОСОБА_3), надавала йому іншу допомогу, який через тяжку хворобу був у безпорадному стані, а тому позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну черговості одержання права на спадкування та визнання права власності на частину спадкового майна є підставним та обґрунтованим і підлягає до задоволення. Разом з тим, зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на майно в порядку спадкування та усунення перешкод в користуванні підлягає до часткового задоволення, а саме: визнання за нею право власності на Ѕ частку квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування. В частині позовних вимог по зустрічному позову щодо усунення перешкоди у користуванні спірною квартирою шляхом виселення з вищевказаної квартири ОСОБА_1 суд вважає їх безпідставними, оскільки за позивачкою визнано право на спадщину, а тому у задоволенні таких слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 208, 209, 212, 213-215 ЦПК України, ст.ст. 1259, 1261, 1264 ЦК України, суд –
в и р і ш и в:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну черговості одержання права на спадкування та визнання права власності на частину спадкового майна – задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 право на спадкування в рівних частках разом з ОСОБА_2.
Визнати за ОСОБА_1 право на Ѕ частку квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_3.
Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на майно в порядку спадкування та усунення перешкод в користуванні – задоволити частково.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на Ѕ частку квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування.
У решті позовних вимог по зустрічному позову відмовити за безпідставністю.
На рішення суду може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення, апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Львівської області через районний суд.
Суддя: