Справа 2-0472/2010 р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 травня 2010 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючої: судді Ткаченко І.Ю.
при секретарі: Шаботинець С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, -
В С Т А Н О В И В:
В лютому 2009 року позивач звернувся до Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська з позовом до відповідача, про стягнення суми основного боргу 36500 грн., суму відсотків за користування чужими грошима у розмірі 3 742 грн., 3% річних у розмірі 942 грн., суми грошей з індексом інфляції у розмірі 5 292 грн.50 коп., а також судових витрат. В січні 2010 року позивач надав суду уточнену позовну заяву, в якій просив стягнути з відповідача суму основного боргу 36500 грн., суму відсотків за користування чужими грошима у розмірі 7351,25 грн., 3% річних у розмірі 1902 грн., суму грошей з індексом інфляції у розмірі 8 614,50 грн., а також судові витрати покласти на відповідача. В обґрунтування позову ОСОБА_1 в позовній заяві зазначив, що 16 квітня 2008 року відповідач ОСОБА_2 позичив у нього грошову суму в борг у розмірі 36 500 грн., що підтверджується розпискою, складеною власноруч відповідачем у присутності свідків: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Позичені гроші відповідач зобов’язався повернути 23 квітня 2008 року. У визначений строк відповідач гроші не повернув, чим порушив виконання зобов’язання станом на 19.01.2010 року на 634 дні. З урахуванням наведеного, розмір належних до сплати відсотків за період користування грошима за період з 16.04.2008 року по 19.01.2010 року складає: 36500х10% (облікова ставка НБУ за період з 16.04.2008 року по 29.04.2008 року) : 365 х 13=130 грн.; 36500х12% (облікова ставка НБУ за період з 30.04.2008 року по 14.06.2009 року) : 365х412=4944 грн.; 36500х11% (облікова ставка НБУ за період з 15.06.2009 року по 11.08.2009 року) : 365х57=627 грн.; 36500х10,25% (облікова ставка НБУ за період з 12.08.2009 року по 19.01.2010 року) : 365х161=1650,25 грн., загальна сума 130+4944+627+1650,25=7351,25 грн. З урахуванням наведеного, 3% річних від суми заборгованості з 24.04.2008 року по 25.02.2009 року складає: 36500х3%:365х634=1902,00 грн. З урахуванням індексу інфляції заборгованість складає 8 614,00 грн. Враховуючи викладене, позивач звертається з даним позовом до суду.
Представник позивача за довіреністю ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, надав суду заяву в якій просив розглянути справу без його участі, зазначивши, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити. Проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи - не направив.
Відповідно до ст. 224 ЦПК України, суд ухвалив заочний розгляд справи.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Згідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками, відповідно до ст.. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, а із ст.. 1049 ЦК України вбачається, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно ст..610 ЦК України, порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
В судовому засіданні встановлено, що згідно письмової розписки від 16 квітня 2008 року, ОСОБА_2 взяв у борг 36500 гривень у ОСОБА_1, та зобов`явся повернути вищевказану суму 23 квітня 2008 року. До теперішнього часу вищевказана сума йому не повернута. Таким чином, відповідач порушив своє зобов'язання і з нього слід стягнути на користь позивача суму основного боргу за розпискою у розмірі 36500 грн.
Крім того, відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного Кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобовЧязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором чи законом.
Оскільки відповідач прострочив виконання зобов’язання на 634 дні, то з нього на користь позивача належить стягнути три відсотки річних від простроченої суми у розмірі: 36500 х 3%:365 х 634 = 1902,00 грн.
Що стосується вимоги сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, то це є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже сума боргу в цьому періоді зменшується.
Згідно листа Верховного суду України від 03.04.97 р. N 62-97р (рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ), сукупний індекс інфляції розраховується шляхом множення помісячних індексів за відповідний період, між собою. Таким чином, за період з квітня по грудень 2008 року та з січня по грудень 2009 року, сума боргу з урахуванням індексу інфляції складає 45703 грн. 29 коп., виходячи з наступного розрахунку: 36500 грн. х (103,1%х 101,3%х100,8%х99,5%х99,9%х101,1%х101,7%х101,5%х102,1%х102,9%х101,5%х101,4%х100,9%х100,5%х101,1%х99,9%х99,8%х100.8%х100.9%х101.1%х100.9%) : 100 = 45703 грн. 29 коп., з яких 36500 грн. – сума богу, 9203 грн. 29 коп. – сума індексу інфляції.
Частиною 1 ст. 1048 ЦК передбачено, що позикодавець має право па одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір установлюється на рівні облікової ставки Національного банку.
Встановлено, що між позивачем та відповідачем 16 квітня 2008 року укладено договір позики, за умовами якого позивач надав відповідачу позику у розмірі 36500 грн., і відповідач зобов’язався повернути позику у визначений договором строк – до 23 квітня 2008 року.
Згідно п. 5 розд. VIII "Прикінцевих положень" Закону "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" передбачено, що до приведення законодавства у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому закону, якщо інше не передбачено цим Законом. Відповідно до п. 6 ст. 4 Закону надання коштів (грошових) у позику є фінансовою послугою. Фінансова послуга надається з метою отримання прибутку, різновидом якого є проценти (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону). Фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, якщо це прямо передбачено законом. В інших випадках надання грошових коштів на умовах позики зі сплатою процентів не допускається.
Таким чином, суд вважає, що вимоги щодо стягнення з відповідача процентів від суми позики за період користування грошима задоволенню не підлягають .
Крім того, відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідача слід стягнути на користь позивача відповідно до суми задоволених позовних вимог судові витрати у розмірі 506 грн. 05 коп. (витрати на ІТЗ розгляду справи – 30 грн. та 476 грн. 05 коп. – сума судового збору, відповідно до суми задоволених позовних вимог, сплачені позивачем при зверненні до суду).
Таким чином, суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути суму боргу з урахуванням індексу інфляції - 45703 грн. 29 коп., три відсотки річних від простроченої суми у розмірі 1902,00 грн. та судові витрати у розмірі 506 грн. 05 коп. , а всього – 48 111 грн. 34 коп. В іншій частині позову – відмовити.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 610, 625, 1046, 1047, 1048, 1049 ЦК України, ЗУ "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", листом Верховного суду України від 03.04.97 р. N 62-97р, ст. ст. 10, 11, 60, 130, 212, 215, 224-226 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу з урахуванням індексу інфляції - 45703 грн. 29 коп., три відсотки річних від простроченої суми у розмірі 1902,00 грн. та судові витрати у розмірі 506 грн. 05 коп. , а всього – 48 111 грн. 34 коп. В іншій частині позову – відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Дніпропетровської області через районний суд шляхом подачі заяви про оскарження протягом 10 днів з дня проголошення, та подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня подачі заяви, або у порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України .
Суддя: І.Ю. Ткаченко