ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Адміністративна справа № 2-а-1646/2010
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 квітня 2010 року
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого - судді Вийванко О. М.
при секретарі с/з Костюк У. А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в місті Тернополі, адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із адміністративним позовом до Управління державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серія ВО № 092028 від 16 лютого 2010 року. Посилаючись на те, що інспектором ДПС ВДАІ м. Тернополя ОСОБА_4 при винесенні вказаної постанови не взято до уваги те, що рухаючись по вул. Бродівська в м. Тернополі він відчув погане самопочуття, так як не був впевнений чи зможе надалі безпечно продовжити рух за кермом автомобіля, зупинився на узбіччі сильно засніженої дороги та увімкнув аварійну світлову сигналізацію Зупинити транспортний засіб у іншому місці не мав можливості у зв’язку з великим нагромадженням снігу на узбіччі дороги. Крім того зазначив, що відстань від знака пішохідного переходу до місця зупинки транспортного засобу перевищувала 10 метрів. В цей момент підійшов працівник ВДАІ, якому були надані пояснення з приводу вимушеної зупинки, однак вони залишилися поза увагою. Тому, вважає, що є достатньо підстав для скасування вказаної постанови.
Позивач у судовому засіданні позов підтримав з мотивів, викладених у позовній заяві та просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серія ВО № 092028 від 16.02.2010 р.
Представник відповідача Управління державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області у судове засідання не з’явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення, причин неявки у судове засідання відповідач суду не повідомив та не подав клопотання про розгляд справи у його відсутності.
Приймаючи до уваги вимоги ч. 4 ст. 128 КАС України, суд вважає, що відповідач – суб’єкт владних повноважень, повідомлений належним чином про дату, час і місце судового розгляду не з’явився у судове засідання без поважних причин, а тому суд може вирішувати справу на підставі наявних у ній даних та доказів.
Заслухавши пояснення позивача, перевіривши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення виходячи з встановлених у судовому засіданні наступних обставин:
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серія ВО 098689 від 16.02.2010 р., ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом марки «Рено» державний номерний знак НОМЕР_1, на вул. Бродівська в м. Тернополі, порушив правила зупинки стоянки, зупинився ближче 10 метрів від пішохідного переходу, чим порушив вимогу п. 15.9 (г) ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Постановою в справі про адміністративне правопорушення серія ВО № 092028 від 16 лютого 2010 року, ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 гривень.
Відповідно до п. 15.9 (г) ПДР України, затверджених постановою КМУ України № 1306 від 10.10.2001 р. зі змінами внесеними Постановою КМУ №876 від 01.10.2008 р. зупинка забороняється на пішохідних переходах і ближче 10 метрів від них з обох боків, крім випадків надання переваги в русі.
Відповідно до ч. 1 ст. 122КУпАП, порушення правил зупинки тягне за собою накладення штрафу від десяти до п’ятнадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Ст. 280 КУпАП, зобов’язує орган, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, з’ясувати: ч и було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Позивач у судовому засіданні стверджував, що він здійснив вимушену зупинку, у зв’язку із поганим самопочуттям, і увімкнув аварійну світлову сигналізацію Зупинити транспортний засіб у іншому місці не мав можливості у зв»язку з великим нагромадженням снігу на узбіччі дороги. Крім того зазначив, що відстань від знака пішохідного переходу до місця зупинки транспортного засобу перевищувала 10 метрів.
Водночас п. 15.14 ПДР України, затверджених постановою КМУ України № 1306 від 10.10.2001 р., зазначено, що у разі вимушеної зупинки в місці, де зупинку заборонено, водій повинен вжити всіх заходів, щоб прибрати транспортний засіб, а за неможливості це зробити – діяти згідно з вимогами пунктів 9.9 - 9.11 цих Правил.
Пунктом 9.9 ПДР України, затверджених постановою КМУ України № 1306 від 10.10.2001 р., зазначено, що аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена у разі вимушеної зупинки на дорозі.
Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту» № 14 від 23 грудня 2005 року, визначено неприпустимість ігнорування прав осіб, яких притягають до адміністративної відповідальності, потерпілих, їх законних представників та захисників.
Зокрема, постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна відповідати вимогам ст. ст. 283, 284 КУпАП і містити докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
У постанові в справі про адміністративне правопорушення серія ВО № 092028 від 16 лютого 2010 року, не спростовано пояснення позивача іншими доказами, також всупереч вимог ст. 280 КУпАП не зроблено висновку про винність ОСОБА_2 та при накладенні на нього адміністративного стягнення всупереч вимог вказаної статті та ст.33 КУпАП не враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують відповідно до ст.34 КУпАП і обтяжують відповідно до ст.35 КУпАП відповідальність.
Відповідно до ч. 3 ст. 72 КАС України передбачено, що обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Згідно ст.62 Конституції України вина особа, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки підтвердженні матеріалами справи та ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, беручи до уваги те, що відповідачем не подано заперечення на адміністративний позов та не представлено достатньо належних доказів про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, а тому суд вважає, що слід визнати протиправною і скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ВО № 092028 від 16 лютого 2010 року.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 6, 7, 70, 71, 72, 128, 159-163, 167, 185, 186 КАС України, ст. ст. 33, 122, 254, 258, 280, 283, 284, 288, 289 КУпАП, суд,-
П О С Т А Н О В И В :
Позов ОСОБА_2 до Управління державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Визнати протиправною і скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серія ВО № 092028 від 16 лютого 2010 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 гривень.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи адміністративним судом апеляційної інстанції.
Заяву про апеляційне оскарження чи апеляційну скаргу може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду і подання після заяви про апеляційне оскарження протягом двадцяти днів апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Головуючий – суддя Вийванко О. М.