Справа № 2-896
2009 р.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.06.2010 р. Городоцький районний суд Львівської області
в складі:
головуючої – судді Шеремета Н.О.
при секретарі Виздрик Н.Я.
з участю представника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Городку цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа Повітненська сільська рада Городоцького району Львівської області про знесення самочинного будівництва та стягнення моральної шкоди ,
в с т а н о в и в:
17.09.2009 р. ОСОБА_2., ОСОБА_3 звернулися з позовом до ОСОБА_4, третя особа Повітненська сільська рада Городоцького району Львівської області про усунення перешкод у користуванні житловим будинком, належним їм на праві власності, а саме, зобов»язати ОСОБА_4 перенести господарську будівлю для утримання тварин на відстань 15 м від належного їм на праві власності житлового будинку, виготовити технічну документацію на електропостачання та встановити електричний лічильник.
В подальшому позивачі уточнили позовні вимоги, просять зобов»язати ОСОБА_4 знести самовільно збудований господарський блок, а саме сарай для утримання тварин та майданчик для компосту, стягнути на користь кожної з позивачів моральну шкоду в розмірі по 1700 грн.
В обгрунтування позовних вимог покликаються на те, що вони є власниками житлового будинку АДРЕСА_1 відповідачка ОСОБА_4 є власником житлового будинку №АДРЕСА_1 Господарський блок для утримання свійських тварин та птиці розташований на відстані 5-7 м від належного їм житлового будинку, що створює антисанітарію і неможливість користуватися житловим будинком та земельною ділянкою. На пропозицію комісії Повітненської сільської ради про перенесення сараю відповідачка категорично відмовилася, що є причиною для звернення до суду з позовом про знесення господарської споруди для утримання тварин. Жодних погоджених у встановленому порядку документів на будівництво господарської споруди відповідачка не має, самовільно її збудувала, а тому така підлягає знесенню.
В суді позивачка ОСОБА_2 в своїх інтересах, і як представник ОСОБА_3 підтримала уточнені позовні вимоги, просила суд зобов»язати відповідачів знести господарську споруду для утримання тварин та птиці, стягнути на їх користь моральну шкоду в розмірі по 1700 грн., пояснила, що відповідачі збудували господарську споруду для утримання тварин самовільно, без документації, погодженої у встановленому законом порядку, без погодження відповідних служб, у зв»язку з чим порушили будівельні та санітарні норми, розмістили господарську споруду для утримання тварин на відстані 7 м від належного їм на праві власності житлового будинку, чим створили перешкоди в користуванні будинком та земельною ділянкою, оскільки в порушення санітарних норм утримують свійських тварин та птицю, що спричиняє розповсюдження неприємних запахів на територію їх будинковолодіння. Просить зобов»язати відповідачів знести господарську будівлю, стягнути моральну шкоду, яка спричинена протиправною поведінкою відповідачів, які чинять їм перешкоди у користуванні належною їм власністю.
Представник відповідачки ОСОБА_4- ОСОБА_6, ОСОБА_7 в суді позовні вимоги заперечили, мотивуючи тим, що господарська будівля, а саме, сарай для утримання домашніх тварин, був побудований згідно плану забудови садиби від 30.03.1971 р. Рішенням виконкому Повітненської сільської ради ОСОБА_5 було дозволено провести добудову до сараю, а тому така добудова не є самочинною. Акт комісії виконкому сільської ради має рекомендаційний характер і не є обов»язковим до виконання. Представник ОСОБА_4- ОСОБА_6 не заперечувала щодо перенесення в майбутньому господарської споруди для утримання тварин та птиці в інше місце.
Представник Повітненської сільської ради Городоцького району Львівської області, сільський голова с. Помітно,ОСОБА_8 не заперечувала щодо задоволення позовних вимог, пояснила, що комісією сільської ради неодноразово розглядався спір між позивачами та відповідачами з приводу розташування господарської споруди для утримання свійських тварин та птиці на недопустимій відстані від житлового будинку, належного позивачам. Комісією сільської ради було рекомендовано ОСОБА_4 перенести сарай в інше місце, і визначено конкретне місце його перенесення. Однак відповідачка від пропозиції відмовилася. Під час огляду території подвір»я житлового будинку було встановлено, що господарська споруда для утримання тварин,що належить ОСОБА_4, дійсно знаходиться на відстані 7,5 м від вікон частини житлового будинку, належного позивачам, існує антисанітарія, неприємні запахи.
Заслухавши ОСОБА_2 представника відповідача ОСОБА_4- ОСОБА_6, ОСОБА_7, представника Повітненської сільської ради ОСОБА_8, вивчивши матеріали справи, суд приходить до переконання про часткове задоволення позову.
Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з ухвали Городоцького районного суду від 14.02.2005 р. на підставі мирової угоди між позивачами та ОСОБА_4 було проведено реальний поділ будинковолодіння АДРЕСА_1,що підтверджує те, що дане будинковолодіння було єдиним цілим.( а.с.47-48), що знаходитися на присадибній земельній ділянці , що належала ОСОБА_9 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії 7228, виданого 22.06.1997 р. ( а.с.41).
Судом встановлено, що ОСОБА_2, ОСОБА_3 є співвласниками житлового будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_4 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 Городоцького району Львівської області, що підтверджується свідоцтвами про право власності на нерухоме майно, виданого КП «Городоцьке РБТІ» та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с.12,13).
Судом також встановлено, що земельна ділянка, зайнята під подвір»ям, на якому розташовані житлові будинки АДРЕСА_1 які до розподілу були одним цілим будинковолодінням під АДРЕСА_1, знаходиться у користуванні позивачів та відповідачки ОСОБА_4, порядок користування якою встановлений рішенням Городоцького районного суду від 09.11.2007 р., яким також було проведено реальний поділ земельної ділянки, закріпленої за будинковолодінням АДРЕСА_1 Городоцького району Львівської області ( а.с.43-44).
Рішенням виконавчого комітету Повітненської сільської ради від 20.03.2006 р. № 23 «Про дозвіл на добудови до сараю ОСОБА_5П.» відповідачу ОСОБА_5 дозволено провести добудову сараю в АДРЕСА_1 розміром 4м х 3,5м, на підставі якого, як встановлено судом, відповідачами проведено ремонт старої господарської споруди для утримання тварин та птиці та здійснено до неї добудову. Проектної документації на добудову господарської споруди, погодженої у встановленому законом порядку, відповідачі суду не надали.
Як ствердили в судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_4- ОСОБА_6, відповідач ОСОБА_5 проектна документація на проведення будівництва господарської споруди ними не виготовлялася, відповідними архітектурними, санітарними, пожежними службами не погоджувалася, дозволу на проведення будівельних робіт вини не отримували.
Такі твердження відповідачів підтверджуються листом відділу регіонального розвитку містобудування та архітектури Городоцької райдержадміністрації №6 від 20.01.2009 р. (а.с.11) вбачається, що ОСОБА_5 впродовж 2006-2008 р.р. за оформленням та погодженням технічної документації на добудову сараю не звертався.
З листа Інспекції держархбудконтролю у Львівській області №7/13-06-7910 від 25.12.2009 р. вбачається, що перевіркою проведеною 17.12.2009 р. за заявою ОСОБА_2, встановлено, що ОСОБА_4 на земельній ділянці, яка належала на праві приватної власності ОСОБА_9 відповідно до державного акту на право приватної власності на землю, і яка згідно з рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 09.11.2007 р. розподілена між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, здійснила будівництво господарської будівлі (сараю ) без дозволу та з порушенням п.3.25 а ДБН 360-92 «Містобудування. Планування та забудова міських і сільських поселень», а також самочинно провела добудову до житлового будинку без дозволу, чим порушила вимоги ст.29 ЗУ «Про планування і забудову територій».
За дане правопорушення ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.96 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. ( постанова №12/21 від 21.12.2009 р.) та приписом №12/71 від 17.12.2009 р. запропоновано демонтувати побудовану господарську будівлю для утримання худоби.
Дана постанова відповідачами не оскаржувалася, штраф за вказаною постановою відповідачами був сплачений, що підтверджується квитанцією про сплату штрафу.
Факт самочинного проведення відповідачами добудови господарської споруди для утримання тварин підтверджується також листом Головного управління МНС України у Львівській області від 18.03.2010 р. №13/С-5, з якого видно, що під час перевірки було встановлено, що добудова господарської будівлі і добудова до житлового будинку ОСОБА_4 були проведені без розроблення та погодження з органами державного пожежного нагляду проектної документації, що є порушенням вимог п.2.2.НАПБ .01.001-2004 Правил пожежної безпеки в Україні, у зв»язку з чим ОСОБА_4 притягнуто до адмінвідповідальності.
З листа Городоцької районної санітарно-епідеміологоічної станції від 11.01.2010 р., 14.01.2009 р. №51/01, видно, що ОСОБА_5 за погодженням щодо добудови сараю не звертався, місце розташування господарської будівлі для утримання тварин, птиці не відповідає передбаченим санітарним нормам. Судом встановлено та підтверджується актом обстеження обмірів відстані від житлового будинку до сараю, складеного комісією сільської ради (а.с.16) відстань від господарської споруди для у тримання тварин та птиці, належної ОСОБА_4, до житлового будинку, належного на праві власності позивачам, становить 7,09 м.
Згідно з ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Оскільки судом встановлено, що відповідачі здійснили добудову до сараю без розробленого та затвердженого у встановленому законом проекту, з істотним порушенням будівельних, санітарних протипожежних норм і правил, суд приходить до висновку про те, що добудова до господарської споруди для утримання свійських тварин та птиці підлягає знесенню за рахунок відповідачів .
Задоволюючи частково позовні вимоги про знесення відповідачами господарської споруди для утримання тварин, судом враховується те, що представник відповідача ОСОБА_6 не заперечувала щодо перенесення в майбутньому цієї споруди в інше місце.
Частина 7 ст. 376 ЦК України передбачає, що з позовом про знесення самочинно збудованих прибудов може звернутися до суду відповідний орган державної влади. Однак, відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати захисту свого права від особи, яка перешкоджає йому користуватися та розпоряджатися своїм майном.
Згідно ч.1 ст.103 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення, інше).
Оскільки судом встановлено, що відповідачі, в порушення санітарних норм, використовують господарську споруду, яка знаходиться на відстані 7 м від вікна житлового будинку, належного позивачам на праві власності, для утримання тварин та птиці, що сприяє розповсюдженню неприємних запахів на територію будинковолодіння позивачів, тим самим створюють перешкоди позивачам в користуванні житловим будинком та земельною ділянкою.
За таких умов суд приходить до висновку, що розташування господарської споруди для утримання свійських тварин та птиці на відстані 7 м від частини житлового будинку, належного позивачам,порушуються права позивачів та принцип добросусідства, а тому вони вправі були звернутися до суду за захистом своїх прав.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду встановлено ст. 1167 ЦК України, якою передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Що стосується позовної вимоги про стягнення з відповідачів моральної шкоди за чинення ними перешкод в користуванні житловим будинком та земельною ділянкою, то суд відмовляє в задоволенні цієї позовної вимоги за безпідставністю та недоведеністю цієї вимоги, оскільки позивачі не довели спричинення їм діями відповідачів моральних страждань.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 159, 213-215 ЦПК України, та на підставі ст.ст.23, 376, 1167 ЦК України, суд -
в и р і ш и в:
позовні вимоги ОСОБА_2 ОСОБА_3 задоволити частково.
Зобов»язати ОСОБА_4, ОСОБА_5 знести самовільно збудовану господарську споруду для утримання тварин, що знаходиться по АДРЕСА_1 за власний рахунок.
В задоволенні решти позовних вимог – відмовити за їх безпідставністю.
Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом 10 днів.
Суддя: підпис
Копія відповідає оригіналу.
Суддя: Шеремета Н.О.